Учитель. Тепер послухайте, як писав

про Диканьку пасічник Рудий Панько.

«Про Диканьку ж, гадаю, ви наслу-

халися доволі. Там дім кращий якогось

там пасічникового куреня. А про садки й

казати нічого: в Петербурзі вашому не

знайдеться такого.

Зате вже коли завітаєте в гості, то динь

подамо таких, яких ви зроду не їли; а

меду, забожуся, кращого не знайдете на

хуторі.

А якими пирогами нагодує Вас моя стара! Що то за пироги, якби Ви тільки знали: цукор, справжнісінький цукор! Приїздіть тільки, приїздіть швидше; а нагодуємо так, що будете розповідати кожному стрічному».

А тепер разом із Гоголем завітаємо до Диканьки.

- Коли відбуваються події, описані в повісті? (Перед Різдвом)

Різдво - одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за розмаїтістю народних обрядів. Починається воно 6 січня Свят-вечором, до якого родина готується заздалегідь.

5. Повідомлення-інформація учнів-фольклористів. (Слайд 10)

Учениця. Під час Святої Вечері не можна

було вставати з-за столу (це могла робити лише господиня, яка сідала перед столом),

розмовляли поважно і не голосно. Напередодні

Святої Вечері не можна було ходити в гості, а

також нічого позичaти. Всі намагалися бути

вдома разом і навіть мандрівники вважали

за краще цього дня повернутися додому. Починаючи Святу Вечерю, господар з молит­вою набирав з горщика в нову макітру кутю, додавав тертого маку і ставив на стіл, де горіла свічка, лежав книш. Насамперед годували худобу і домашніх тварин. Потім господар брав ложкою кутю і читав молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю. Для них і відсутніх членів сімї на столі спеціально ставили дві чарки і тарілки (з них ніхто не їв, і туди насипали кутю). Потім господар підносив чарку і виголошував молитву за сущих членів сім’ї. Упродовж вечері чарка по черзі обходила всіх дорослих родичів, а страви вживали із загальних мисок. Вважалося доброю прикметою, якщо на Святу Вечерю приходили самотні, бідні люди їх щедро приймали і догоджали.

Учениця. За традицією на Свят-вечір має бути

«багатий стіл» - 12 пісних страв: кутя, узвар, горох,

капусняк, рибні страви, голубці, борщ, вареники,

млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері, яка

тривала декілька (3-4) годин, кутю і деякі інші страви

не прибирали зі столу, а залишали для духів, які

сідатимуть за Святу Вечерю вдруге. Для них також

ста­вили склянку води і клали чистий рушник. Після

Святої Вечері і пригощань не можна було спати,

особливо господареві і господині, які лягали відпочити одягненими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з будинку або з двору і ніщо не позичати до ранку. Віконця в будинку всю ніч виблиску-вали світлом, тому що свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі повинні були догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно і стосувалися вони пращурів роду і господарства. Не можна було злитися, сваритися, говорити щось погане, тому що це могло збутися.

Учень. Після вечері починались забави. Старші діти несли вечерю дідусям та бабусям і починали колядувати. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата.

В українському фольклорі «коляда» означає

Різдво і пов’язаний з цим звичай славити

господарів, дарувати подарунки колядникам.

Дорослі парубки ходять ватагами із «звіздою»

і дзвоником. Дівчата ходять з ліхтарем у вигляді

ірки або місяця.

Учитель. Колядування - позацерковний звичай,

що дійшов до нас ще з язичницьких часів, однак

з часом він християнізувався.

6. Виразне читання уривків з твору

- Як святкують Різдво в Диканьці? Зачитайте, які різдвяні звичаї описані автором.

- Які різдвяні дива відбуваються в Диканьці? Що завадило колядувати хлопцям та дівчатам? (Поява нечистої сили: чорт украв місяць, здійняв хуртовину, відьма збирала зорі.) (Слайд 11)

7. Повідомлення учнів-етнографів.

Учень. У ніч проти Різдва, згідно з народними уявленнями, активізується нечиста сила. Це час боротьби темних сил із силами добра. Тому в повісті М.Гоголя є образи « відьми і чорта», загальні обриси яких не дуже відрізня- ються від народних уявлень.

Відьма — давня назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова «відати», тобто знати. Відьми, за народними повір’ями, спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі, знімати і ховати зірки.

Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в оселі добрих людей. Вмираючи, вони мучаться, бо мають передати кому-небудь свою науку.

Учень. Чорта в народі називали бісом.

Біс — за народною уявою — маленький, чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий. Ноги він поламав ще до створення світу, коли за гріхи він і вся нечисть були скинуті з неба на землю. Сорок днів і ночей летіли вони до землі, і де хто впав, там і оселився. Чорти люблять ходити один до одного в гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину, можуть «закружляти», «водити», «збити зі шляху» добрих людей.

У фольклорі є й історія про чорта, який

пролітав крізь димар побачення до відьми.

Учитель.

- Ким була відьма і що про неї говорили у Диканьці? Знайдіть і зачитайте відповідні уроивки з тексту. (Відьмою була мати коваля Вакули — тітка Солоха. У Диканьці про неї ходили недобрі плітки.)

- А яким зображує автор чорта? Підтвердіть рядками з тексту.

- Чи відповідають гоголівським героям зображені на ілюстрації відьма і чорт?

- Чи викликають страх зображені у повісті фантастичні істоти?

- Чому вони викликають швидше посмішку, ніж страх?

- Чим вони схожі на людей? (Відьма і чорт у повісті М.В. Гоголя зовсім не страшні, навпаки — вони дурні та кумедні. Інколи навіть схожі на людей брехливих, лінивих, але не зловредних, смішних.)

- Кого чорт боявся найбільше і чому?

- Для чого чорту захотілось викрасти місяць? (Щоб помститись ковалю Вакулі за малюнок, який він написав у церкві на стіні.)

Отже, Гоголь використав поширену в Україні фольклорну легенду про благочестивого маляра і поєднав її із сюжетами про популярного героя слов’янської міфології - коваля, якому народ приписував зв’язок із нечистим.

8. Фізкультхвилинка. (Слайд 12)

Давайте перервемо нашу роботу і трохи відпочинемо. Встаньте, будь ласка. Зараз ми з вами виконаємо декілька вправ.

1-а вправа - потягування. Уявіть себе в ролі чорта. Вам треба зібрати якомога більше зірок. Прямо над собою дістаємо зірку, ліворуч, справа (3 рази)

Наступна вправа - ходьба на місці. Ви - Чуб і кум, що йдуть по зимовому хутору в гості до Солохи. Отже, почали.

3-тя вправа - дихальна гімнастика. Подув сильний вітер. Видихаємо повітря. Вітер став піднімати сніг.

Нічого не стало видно. Закрили очі. Відкрили.

4-та вправа - присідання. Нарешті ви в будинку Солохи. Але постійно в двері її хати хтось стукається. Солоха вимушена ховати вас у мішок. А для цього вам потрібно присісти. Отже, виконуємо 5 присідань.

9. Повідомлення учня-етнографа

У сюжеті повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» виявилися традиції українського вертепу — народного театру, де дія розігрувалася у двох ярусах: верхньому (небесному) і нижньому (земному). У верхньому ярусі показували релігійні сюжети, а в нижньому — смішні сценки з народного побуту.

У повісті діють традиційні персонажі українського вертепу — баба (Солоха, Ткачиха, Переперчиха), дяк, голова, козак, коваль, красуня (Оксана), цариця, кум.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Медіа-гра «Чарівні перетворення». (Слайд 13)

- Давайте перевіримо, чи вдалося вам запам’ятати цікаві повідомлення і виявитися спостережливими читачами. Перед вами знаходяться зірки. На кожній зірочці номер запитання, на які вам належить відповісти, щоб повернути їх на небо.

1. Як називалося село, в якому жив

гоголівський персонаж Вакула? (Диканька)

2. Хто по спорідненості доводилася відьма

Солоха ковалеві Вакулі? (Мати)

3. Ким за фахом був Вакула з повісті «Ніч

перед Різдвом»? (Ковалем)

4. Яка була основна страва на Свят-вечір?

(Кутя)

5. Що сховав біс у кишеню? (Місяць)

6. Пісні, які виспівували напередодні

Різдва? (Колядки)

7. На честь кого було названо Гоголя Миколою? (На честь Святого Миколая)

8. Що отримували за колядки хлопці та дівчата? (Паляниці, ковбаси, вареники)

9. Яку картину намалював Вакула із зображенням чорта? (Страшний суд)

10. До якої збірки увійшла повість «Ніч перед Різдвом»? («Вечори на хуторі біля Диканьки»)

VІ. Підсумок уроку

1. Слово вчителя

183 роки пройшло з часу написання «Вечорів…» Багато що змінилося, дещо втратило свою значимість, щось забулось. Але так хочеться, щоб національні традиції жили і відроджувались, щоб молоде покоління пам’ятало, щоб не переривався зв’язок часу і поколінь.

Ми маємо плекати в своїм серці любов до рідної землі, до нашого талановитого народу, проповідувати добро й красу, як цього нас вчить М.В.Гоголь. Які ж правила допоможуть нам у цьому?

2. Складання пам’ятки. (Слайд 14)

3. Оцінювання діяльності учнів на уроці. (Слайд 15)

Р іздвяна сніжинка – не просто оцінка.

Це щастя бажання, досягнень в навчанні!

Сміливих думок, дарунків мішок,

Щоб справдились мрії, найкращі надії.

У кожній оселі ялинка багата

Осяяла б тихе родиннеє свято.

- Порахуйте свої сніжинки. Всі, хто їх отримав - заробив високий бал.

VІІ. Домашнє завдання. (Слайд 16)

Прочитати повість «Ніч перед Різдвом» (с. 109-122) Дібрати цитати до образів Оксани і Вакули