Панас Мирний«Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Жіночі образи роману,утвердження народних поглядів на чесне, духовно здорове життя людини. Художні особливості твору.

Мета: допомогти учням усвідомити ідеї, проблематику твору, їх зв'язок із сучасністю, визначити рівень художньої майстерності автора та значення роману; розкрити роль і характери героїв роману, деталі психологізму в змалюванні жіночих образів роману; розвивати навички характеристики героїв; формувати в учнів уміння визначати духовні цінності в літературному творі; виховувати прагнення до чесного, духовно здорового життя, естетичний смак.

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація

Якби я зумів показати безталанную долю

життя людського, високую його душу,

тепле серце, як вони є у мирі —

то б моя слава була

і моя надія справдилася

ПАНАС МИРНИЙ

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання

Учитель: На минулому уроці ми розглядали персонажну багатоликість роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», еволюцію головного персонажу твору.

1 Міні-диспут.

Учитель:Хто ж такий Чіпка- новий Робін Гуд, Кармелюк, народний месник-правдошукач чи дикий розбійник, злочинець?

Учитель: Відомий літературознавець С.Єфремов писав:» Два завдання поставлено в романі. Одне соціологічне – картина загального розкладу й гнилизни, що викликає проти себе протест; і друге психологічне – самого протестанта образ. І коли перше виконано, можна сказати, блискуче, широким розмахом і сильною майстерною рукою, то з другим не так щасливо вийшло: автор не знайшов відповідних фарб і спинився із своїм образом на півдорозі. Чіпка, добре задуманий і загрунтований на полотні до події, що перевернула його життя,- далі виступає вже якоюсь тінню, блідне і все далі одходить од живого образу.

Проте роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - явище дуже визначне, можна сказати – надзвичайне в українському письменстві. Широта поодиноких картин і всього життя докупи зведеного, глибина начерку, майстерна рука в деталях, ціла галерея живих, художньо схоплених і яскраво інтерпретованих типів, яких іншому стало б на декілька романів, нарешті, строгий стиль і прекрасна мова – все це винесло роман на височінь нескороминущого літературного явища»

Як бачимо, не всі науковці одностайно оцінюють образи роману, художню майстерність автора. Розібратися цьому питанні, а також з’ясувати актуальність проблем ми намагатимемося на сьогоднішньому уроці. Врешті-решт, спробуємо отримати задоволення від спостереження за гарним, влучним і красивим художнім словом.

2. Дискусійне питання.

Чи згодні ви із думкою літературознавця

ІІ.Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

Оголошення теми, мети , завдань уроку.

Слово вчителя: епіграфом до уроку є слова Панаса Мирного:

Якби я зміг показати безталанную долю життя людського, високую його душу,

тепле серце, як вони є у мирі, то б моя слава була і моя надія справдилася

ПАНАС МИРНИЙ

Учитель: Цього своєрідного кредо письменник дотримувався все життя.

Попередники Панаса Мирного вже показували скалічене життя жінок у кріпосницькому суспільстві. Трагічно загинула ошукана офіцером Шевченкова Катерина. Не зазнала щастя в одруженні з кріпаком Олеся з оповідання «Козачка» Марка Вовчка. Гірко поневірялася все життя Нимидора, розлучена з чоловіком («Микола Джеря» Івана Нечуя-Левицького). Розповідаючи драматичні історії життя селянок, показуючи трагедію матерів, письменники-реалісти вказували на винуватців їхньої недолі, суворо обвинувачували рабську суспільну систему, яка затрималася в Російській імперії аж до другої половини минулого сторіччя.

Пiсля скасування кріпацтва життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. З великою майстерністю автор зображує картини селянського життя в пореформенний період.

1.Визначте, які проблеми, порушені у творі Панаса Мирного є тогочасними , а які - вічними.

https://learningapps.org/watch?v=perkyhxfn18

Учитель:Панас Мирний доводить це у своєму романi "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?" образами Чіпки та Грицька.

2. Зробіть порівняльну характеристикуЧіпки та Грицька.

Учитель:Змальовуючи картини селянського життя Панас Мирний у романi "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?", створює галерею жіночих образiв: Мотрi, Галi й Христi, Явдохи.

3.

Учитель: Яскравим прикладом жiнки-трудiвницi є Мотря, яка працює не покладаючи рук, щоб хоч якось пiдтримати свою родину. Це — одна з найтрагічніших жіночих постатей в українській літературі. У її життi не було щастя, радостi. «Мотря день i ніч в роботi та в роботi; літом — на полi, зимою — вдома». Цiй жінці було дуже важко змиритися з неправдою.

Та не тільки соціальні умови пригнiчували Мотрю, великого болю завдав їй рiдний син, зневажаючи її почуття, ображаючи материнське серце.

Учитель: Як склалося життя Мотрі?

Панас Мирний психологічно точно написав про це: «Тільки одна мати вміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати…» Скільки горя зазнала, скільки лихих думок передумала в чорні дні, коли син пропивав майно, ображав злими словами: «як підстрелена горлиця тіпається-б’ється, тихо туркоче й стогне, так мати затіпалась на печі в куточку…»

Учитель: Чи була вона щасливою матір’ю?

Учитель: З ким порівнює автор Мотрю?

(Автор порівнює її то з підстреленою горлицею, то з совою, показуючи її висохлою, згорбленою, почорнілою.)

Учитель: Як Мотрю характеризують інші персонажі твору. Знайдіть у тексті роману рядки й зачитайте.

(Галя співчутливо і з щирим серцем звертається до свекрухи:«Ви мені, як рідна мати!»

Христя також говорила, що Мотря «…така добра, така добра, як рідна мати!» Ст .492.)

Учитель: Неймовірні злидні обсідали жінку протягом усього життя, гризли, переслідували її, як власна тінь. Обманута, покинута двожоном Іваном Вареником, без землі, без хліба, в убогій хатині край села, «замужня вдова» мала важке животіння і тяжке страждання. Становище її життя змальоване характерними епітетами: «біднота несказанна, злидні невилазні!», «неодрадне життя. Її страждання, муки й поневіряння ніколи не кінчались. Це добре передано синонімами:

«Скільки разів її доля зрадила, її надії розмела, розбила, потопила в безодній прірві гіркого життя!».

В молоді роки Мотря жила по сусідах і вмерла в чужій хаті, не зазнавши щастя.

Учитель: Чому Мотря сама заявила про злочин сина у волость?

Учитель: З психологічною переконливістю вмотивовано останній крок жінки. Вона все була готова віддати заради сина. Та, не витримавши страшних випробувань, які впали на її сиву голову, не знісши кривавого розбишацтва Чіпки, мати викриває його злочини. Такі дії матері, тяжкі й болісні виправдані всією логікою розвитку образу. Мати не могла мовчати, цього не дозволяла її совість, вихована народними етичними нормами. Більше того почуття вселюдської справедливості в критичний момент виявилися у неї сильнішими від особистої материнської жалості до рідного сина.

Учитель: Як про це написано у романі? Знайдіть у тексті ці рядки і зачитайте(Ст.548 )

Учитель: Так, образ матері-страдниці, її чесні, справедливі рішення і дії набирають символічного звучання: це сама справедливість, саме людське сумління карали й злочин, і злочинця, ким би він не був. Такий поворот у розвитку образу нещасної жінки, здійснений авторами, ще раз засвідчуєнеминучість перемоги добра над злом як однієї з етичних засад нашого народу.

Учитель: З дитячих літ Чіпка виніс найтепліший спогад про бабу Оришку. Бита горем та невилазними злиднями, баба Оришка зберегла в собі людяність, доброзичливість і теплоту.Прообразом баби Оришки була няня Івана Білика та Панаса Мирного — кріпачка Ірина Костянтинівна Батієнко, яка й після звільнення від кріпацтва залишалася в Рудченків доглядала їхнє миргородське дворище.

Учитель: Дайте характеристику образу баби Оришки.

Була Оришка чесною, справедливою, безгрішною людиною усе життя, тому і вмерла легко, як заснула (не так, як Явдоха).

Учитель:Надзвичайно трагічним постає в романі образ Галі. Вона уособлює дівочу красу, подружню вірність і моральну чистоту — найпривабливіші риси українського національного характеру. Саме в стосунках із Галею якнайповніше розкриваються багатий внутрішній світ Чіпки, його кращі людські якості. Дівчина не сприйняла способу життя свого батька й поставила коханому умову для одруження — покинути розбійництво. Отже, людина може бути сильнішою за долю, попри все вона здатна обирати шлях добра.В образі Галі авторові найбільш пощастило відобразити високі моральні якості, благородні людські почуття.

Учитель: Якою постає перед нами Галя? Із ким порівнює її автор?

Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, вся невеличка, в’юнка постать «польової царівни», мов у дзеркалі, відбивають її внутрішні якості, основні риси характеру дівчини. Автор зображає її красунею, порівнює її з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка..

Учитель: Охарактеризуйте образ Галі, підтверджуючи свої думкицитатами

(«Це все, що на мені, — все грабоване! Ти думаєш і не давить воно мене? Мов хто рукою за горло душить, випирає дух з мене… Ще день — сяк-так, переможеш… А вночі ляжеш спати,

то й привиджується тобі: буцім лізе хто, кричить: «Оддай мій платок!..» — та й тягне за волосся… «Оддай моє намисто!.. — та й хапає холодними, як лід, руками за шию… Ти думаєш… легко воно мені носити його, — оце рам’я?., легко?! Та як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану…».

Просить Чіпку покинути товариство, розбійне життя і пристати до чесної праці: «- Ні, покинь! Покинь!.. — А то я сама задавлю тебе своїми руками… — нестямно белькоче вона, обвивши його шию руками, та обдаючи гарячими поцілунками».)

Учитель: Як ставилися інші персонажі до Галі? Навести цитати з тексту.

(«Галя сама коло господарства ходила: коло корів та овечат і біля печі – всюди сама: Мотрі не підпускала». Свекруха: «Як ти увійшла до нас, то мов праведне сонце вступило в хату, немов нам очі розв’язала, світ повила рожевим квітом…».Христя:«То вже що багата та вродлива, а привітна, та вбачлива до кожного».)

Учитель:Галя прагнула змінити Чіпку. Чи вдалося це їй?

«…Вона бачила – серце її правду казало, - що не вдержать уже їй Чіпки біля себе, що йому остогидло таке життя – не вдовольняло його… І вона тихо-тихо, потай од Чіпки, нишком плакала…» Галя справді не була «щасливою, не принесла й Чіпці щастя». Чіпчиною поведінкою була доведена до відчаю, і потрібний був ще один моральний удар, щоб життя її відкинуло на грань божевілля й смерті. Видовище страшної розправи, яку влаштував Чіпка над безневинними людьми, мотивуючи це боротьбою за «людську рівність», зламало молоду жінку остаточно. «Так оце та правда?!» — крикнула вона з божевільним сміхом в обличчя чоловікові, показуючи на маленьку Хоменкову дочку в закривавленій сорочечці. Не змігши пережити таке болісне прозріння, Галя повісилась. Її трагічна загибель є пасивним протестом проти особистої Чіпчиної несправедливості, проти всієї тодішньої соціальної дійсності.

Учитель: Знайдіть у тексті роману рядки, де описується сцена відчаю, розчарування Галі і зачитайте їх (Ст. 548)

Учитель: Як ви думаєте, чому, виростаючи у такій злочинній сім’ї, Галя не стала такою ж, як її батьки?

Учитель: Образ Галі є яскравим прикладом порушення взаємозв’язків генетичного коду людини і її особистості. Це порушення автор використовує свідомо, намагаючись утвердити людину, як найвищу цінність земного буття. Звичайно, той факт, що Галя формується, як добра, чесна, правдива жінка у брудному злодійському середовищі перечить законам реалізму, але виправдовується авторським задумом, його побажанням протиставити образ Галі образу Чіпки, підкреслити, що людина в будь-якій ситуації повинна ставати вище своїх емоцій. Психологічно письменник нічим не вмотивовує такий феномен виховання. Автори залишають розгадати його нам, читачам.

Учитель: Людиною, перед якою Мотря виливала своє горе, якiй вона скаржилася на своє злиденне життя, була Христя.

Учитель: Як зображено Христю у романі?

Ідеєю шукання правди освітлений у романі й образ Христі. Вона на все життя залишилася доброю й співчутливою людиною. Одружившись із Грицьком, Христя зажила в родинному затишку.

Учитель:Проте чи було її сімейне життя спокійним?

(Ні, передусім тому, що її чоловік не співчував людям, був байдужим та егоїстичним. Христя відчувала, що Грицько при потребі може зректися правди й легко змиритися з кривдою. Важкі

будні селянського життя, щоденні хатні турботи, догляд за малими дітьми втягують Христю в звичайне для мільйонів трудящих жінок життя, проте серце її завжди було чуйним до людського горя.)

Учитель: Явдоха все життя провела серед злодіїв і помирає зненацька, що символізує миттєвість та нікчемність такого буття.

Учитель: Що ви можете сказати про Явдоху? Які риси характеру їй притаманні?

Учитель: Чому, на вашу думку, Явдоха не стала порядною людиною?

(Виросла в таких умовах, де не могла стати доброю та порядною, тому що її батьки навмисне штовхнули її ще дитиною на злочини).

Явдоха — дитя соціального дна, злодійка-багачка. Ще дитиною призвичаїлася вона до крадіжок, а потім і до торгівлі красою і тілом, стала армійською повією. Одружившись із розбійником Максимом, перетворилася на сільську багачку. Для Явдохи нічого святого в житті не було. Вона зневажає чесних трудівників. Нажива й прибуток були для Явдохи найголовніші. Але Явдоха й ніжна, любляча мати. Та, прагнучи виростити й забезпечити дитину, вдається до крадіжок. Образом Явдохи письменник стверджував, що мораль злодіїв, розбійників – однакова.

Учитель:Аналізуючи жіночі образи у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», ми захоплюємося вмінням Панаса Мирного пов’язати долю своїх героїнь із подіями тогочасного суспільного життя. Вражає майстерність письменника у розкритті психології людської особистості. Надовго залишаються в пам’яті розважлива баба Оришка і добросердна Христя. Стискається серце від думки про смерть Галі. До болю хвилює трагедія матері-трудівниці Мотрі. Всі вони — вагомий внесок Панаса Мирного у художню галерею жіночих образів української класичної літератури.

Мати Чіпки підноситься за її моральність, страждання і тяжку працю; навіть зрада сина витлумачується як її моральне досягнення.

Галя – це символ цноти, праведності, чесності й гуманності.

Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиханедоля, письменник із непереборним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу.

Жіночі образи у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» сповнені трагізму. Вони не в змозі змінити своєї долі. Тяжке життя та загальна несправедливість накладають відбиток на їх долю.

Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі їхні спроби марні.

І якщо в душі цього складного, неоднозначного і непересічного героя постійно точиться боротьба добра зі злом, то жінки в його житті незмінно символізують добро.

Учитель: Отже, змальовані Панасом Мирним жіночі образи роману втілюють прагнення до щастя, до миру і затишку. Маючи добре серце, Мотря, Галя та Христя не зазнали повною мірою материнського й жіночого щастя.

3.Отже, ідеал української жінки, дружини ( у селянському стані)

4. У чому актуальність твору?

Як трактується роль жінки у суспільстві?
	У минулому	У сучасному (суспільстві)
Бабуся
Мати
Дружина

Учитель: Літературознавці відзначають багатство, красу, поетичність мовироману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Так, Т. Федоренко пише: «Пейзажі у творах Панаса Мирного мальовничі, вражають своєю незрівняною красою і свідчать про дивовижну спостережливість та глибоку любов письменника до рідної природи Полтавщини. У багатьох місцях природа виступає як засіб контрасту в змалюванні пейзажних картин і соціальної дійсності, інколи як паралель до психологічного стану героя».

Картина вечора після жорстокої розправи над селянами посилює передачу горя та несправедливості, яких зазнали селяни.

Учитель: Зачитайте уривок із тексту.

Цікаві у Панаса Мирного і портрети, які водночас є і засобами розкриття внутрішнього світу героїв, їхньої психології

Учитель: Зачитайте портрет Чіпки на початку твору. Про що він нам говорить? Який Чіпка в кінці роману?

Часто змальований портрет розкриває й авторське ставлення до героя.

Учитель: Зачитайте підібрані вами уривки із роману. Про що вони говорять?

Учитель: Мова роману образна, багата художніми засобами, афористична.

Учитель: Наведіть приклади художніх засобів, які вам сподобалися, запам’яталися, які вас вразили або принесли вам естетичне задоволення. Обгрунтуйте свою думку, зробіть висновки.

111. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа « Мікрофон»

Продовжіть речення

«Роман Панаса Мирного примусив мене замислитись…»

«Незважаючи на думки деяких літературознавців, я вважаю…»

« Позбавлення людини життя – це завжди…»

4 Домашнє завдання

Кажуть, людина – коваль свого щастя. А щастя – то життя.

Чи може людина сама кувати своє щастя, незалежно від тих умов, у яких живе?

Це важке питання. Відповіді однозначної бути не може.

Так хочеться щоб сталося диво, щоб в усіх героїв роману було щасливе життя!

Поміркуйте і запишіть у зошит:

Чи може людина сама кувати своє щастя, незалежно від тих умов, у яких живе?