Петриківська райдержадміністрація
Відділ освіти
Комунальний заклад освіти Курилівська середня загальноосвітня школа
З досвіду роботи вчителя історії
Швайки Оксана Володимирівни
Курилівка
2014
Анотація
«Історія»
Петриківський район
Швайка Оксана Володимирівна, вчитель історії та правознавства.
«Використання методу кейсів на уроках історії», з досвіду роботи.
Ключові слова: кейсовий метод, види кейсів, експертні та
аналітичні дослідження.
Впроваджуємо метод кейсів на уроках історії в 10 класі - техніку навчання, що використовує опис реальних соціальних ситуацій.
Учні вчаться аналізувати ситуації, розбиратися в суті проблеми,
пропонувати можливі рішення та обирати найкращі з них.
Кейси базуємо на реальних фактичних матеріалах або ж наближених до
дійсності.
Метод кейсів (модерації) представлено на приладі теми «Міжнародні відносини у 1930-х роках» (всесвітня історія, 10 клас).
Навчальний заклад: Комунальний заклад освіти Курилівська середня
загальноосвітня школа
Адреса: вул.Макаренка, 2, смт. Курилівка, Петриківський район, Дніпропетровська область, Україна, 51840
Тел./факс:+380563427852
E-mail: scoolecur@i.ua
Модернізація української освіти спрямована не тільки на зміну підходів до методики навчання; розширення арсеналу методичних прийомів; активізацію самостійної діяльності учнів, не на засвоєння ними певного набору інформації, а на формування навичок пошуку, критичного осмислення та практичного ви-користання необхідної інформації, формування ціннісних орієнтирів.
За останній час учительська спільнота ознайомилась зі стандартами нового покоління, що орієнтують вчителя на посилення інформатизації навчального процесу, створення форм і методів роботи щодо засвоєння учнями навчального історичного матеріалу, що пропонують будувати педагогічний процес на основі підвищення ступеню активної самостійної діяльності учнів.
Для вирішення вказаних проблем можливим є застосування методів інтер-активного навчання при викладанні історії. Я вважаю за необхідне використан-ня такого різновиду інтерактивного методу, як кейсовий метод (метод кейсів). Він може вважатися методом аналізу конкретних ситуацій. І дозволяє демонст-рувати академічну теорію з точки зору реальних подій.
Метод модерації (кейс-метод) зацікавив мене,оскільки має за мету навчити учнів працювати в одній команді і швидко приймати рішення в умовах обмеже-ної інформації та недостатньо часу,а прийняття рішень в групі базується на ін-формації кейсів,при цьому можуть використовуватись такі методи дослідження
• експертні дослідження базуються на знаннях, інтуїції, досвіді, здоровому глузді тих, хто приймає участь у обговоренні проблеми;
•аналітичні дослідження – це використання аналітичного (математичного) апарату для аналізу проблеми;
•експерименти з конкретних проблем передбачають проведення наукового експерименту, що в аудиторних умовах майже неможливо.
У ході ознайомлення з методом кейсів я з'ясувала, що кейси можуть бути представлені у паперовому вигляді (надруковані: можуть містити графіки, таб-лиці, ілюстрації,),мультимедіа-кейс та відео-кейс (може містити фільм, відео- чи аудіо матеріали).
Опрацювання методичної літератури дало мені можливість застосовувати
такі види кейсів за структурою:
1. Структурований кейс. Містить мінімум інформації. Завжди має опти-мальне рішення, для рішення необхідно знати визначену формулу. Структу-ровані кейси включають стислий і точний виклад ситуації з конкретними даними.
2. «Нариси». Містить кілька сторінок тексту і додаток. Містить у собі клю-чові поняття, при рішенні його необхідно спиратися на свої знання.
3. Великі неструктуровані кейси. Звичайно досить великі (40-50 сторінок тексту). Містить багато докладної інформації, причому іноді зайвої. Вони при-значені для оцінки швидкості мислення, уміння відокремити головне .
4. Кейси-«першовідкривачі». При роботі з ними вчитель повинен запропо-нувати яке-небудь нове рішення.Саме творче завдання.Спостереження за рі-шенням такого кейса дає викладачеві можливість побачити, чи здатна людина мислити нестандартний, скільки креативних ідей може видати за одиницю часу.
Для уроку із застосуванням методу кейсів обираю таку структуру заняття:
1. Підготовчий етап. Готую ситуацію, додаткові інформаційні матеріали, визначаю місце заняття в системі предмету, завдання заняття.
2. Ознайомлювальний етап. Залучаю учнів до живого обговорення реаль-ної ситуації. Вводжу в ситуацію. Описую ситуацію. Діти виконують індивіду-альні завдання. Шукають необхідний інформаційнийматеріал.
3. Основний (аналітичний) етап.
Усвідомлюємо і формулюємо проблеми на основі інтерпретації ситуації.
Виявляємо причини виникнення даної проблеми.
Виробляємо різні способи дії (варіантів вирішення проблеми) в даній ситуації – альтернатив.
Обираємо краще рішення (альтернативи) з опорою на аналіз позитивних і негативних наслідків кожного, а також на аналіз необхідних ресурсів для їх здійснення.
Складаємо програми діяльності з орієнтацією на первинні цілі і реальності їх реалізації (з визначенням конкретних кроків і наповненням їх вмісту).
Вирішення кейсів рекомендую проводити в 5 етапів: Перший етап — зна-йомство з ситуацією, її особливостями. Другий етап—виділення основної проб-леми (основних проблем), виділення чинників і персоналій, які можуть реально впливати. Третій етап—пропозиція концепцій або «мозковий штурм».Четвер-тий етап-аналіз наслідків ухвалення того або іншого рішення. П'ятий етап — вирішення кейса — пропозиція одного або декількох варіантів (послідовності дій), вказівка на можливе виникнення проблем, механізми їх запобігання і рішення.
Використовуючи метод кейсів на уроках історії, я прийшла до висновку, що якісні результаті у роботі з ним можливі за дотримання таких вимог:
* навчальна проблема має бути пов'язана з матеріалом, що вивчається;
* проблеми повинні представляти пізнавальну значущість;
* проблемні питання повинні спиратися на колишній досвід і знання учнів;
* основним своїм змістом проблема повинна давати напрям пізнавальному пошуку, вказувати напрям до її рішення.
*при підготовці до уроку кейси бажано скласти в письмовій формі;
*на уроці прочитати дітям або роздати для самостійного вивчення;
*кейси становлять основу бесіди класу під керівництвом учителя;
*знайомство з кейсом може проходити власне на уроці або заздалегідь (як домашнє завдання).
Пропоную кейси з теми «Міжнародні відносини у 1930-х роках» (всесвіт-ня історія, 10 клас,історичний профіль).
Урок № 1. Тема:
ЕКСПАНСІОНІСТСЬКІ ПРЕТЕНЗІЇ ІТАЛІЇ
Мета: визначити шляхи реалізації зовнішньополітичної доктрини Беніто Муссоліні ; підготуватись до дискусії та взяти участь в ній
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Завдання: ознайомтесь з ситуацією, що виникла в Італії у 1930-х роках
Ситуація. «У роки світової економічної кризи у італійській зовнішній по-
літиці відбувалися одночасно два процеси: по-перше, уряд активізував зусилля на шляху гонки озброєнь, тобто йшла підготовка до майбутніх воєн; по-друге, у внутрішній пропаганді були відчутними наголоси на необхідність для Італії за-безпечувати собі нові ринки збуту продукції, сфери впливу і колоніальні тери-торії, тобто йшла ідеологічна підготовка до майбутніх воєн.
Як зразки такої роботи - декілька ідеологем:"доля і історія – жінки,які люб-лять тільки сміливих чоловіків"; "війна для чоловіків – що материнство для жі-нок"; "війна допоможе швидше вийти з кризи і нас збагатить" та ін.
Прискореними темпами будували військові кораблі. Якщо в період з 1924-1930 рр. закладалося в середньому кораблі тоннажністю в 30 тис. т., то за про-грамою 1930-1931 рр. ця цифра була збільшена до 43 тис. т. Навесні 1934 р. уряд оголосив про будівництво двох лінкорів водотоннажністю по 35 тис.т. Ви-трати на озброєння з державного бюджету в 1939 р. досягли 50%. Військове навчання дорослого населення здійснювалось у віці з 18 до 55 років. Атестат про середню освіту і посвідчення про присвоєння випускникам шкіл офіцерсь-ких звань видавались одночасно. Концентрація капіталу, особливо в галузях, що працювали на війну, зросла в 4 рази. Опір фашизму в середині країни при-душувався досить жорстокими методами»
Завдання
1. Про що свідчить ситуація, що описана вище? ( Коротко сформулюй-те і запишіть)
2. Які факти свідчать про агресивність зовнішньої політики Італії? (Підготуйте письмову відповідь на це запитання. Наведіть докази вашої точки зору)
1.Загарбницькі претензії Італії
1. Ознайомтесь з матеріалом підручника Бердичевський Я.М. Ладиченко Т.В.Всесвітня історія:1914-1939рр.10 клас. – К.:1999 (стор. 367-368)
2. Перегляньте матеріали «Корфійська криза»
http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%84%D1%83_(%D0%BE%D1%81 %D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2)
3. Використайте статтю «Зовнішня політика Італії у міжвоєнний період»
4.Опрацюйте цитату Смирнова Н. Балканская політика фашистской Ита-лии.-М.,1969. - ст.62 9або Рожик м.Є. Всесвітня історія:Новітні часи:1914-1945. 10 клас.-К.:Генеза,2000.-стор.83)
2. Дипломатична діяльність фашистської італії
1. Опрацюйте матеріал підручника Полянський П.Б.Всесвітня історія. 1914-1939: Підруч.для 10-го кл.-К.:Генеза,2002 (стор.258-259)
3. Чи вдалося Б.Муссоліні реалізувати свою зовнішньополітичну доктрину? ( Коротко сформулюйте і запишіть)
4. Підготуйтесь до дискусії
Урок № 2. Тема:
НАПРЯМИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ НІМЕЧЧИНИ
Мета: визначити, які завдання у зовнішній політиці поставили перед собою нацисти і яким шляхами вони реалізовувались; підготувати мультиме-дійну презентацію до теми; підготуватись до дискусії та взяти участь в ній
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Ситуація. Адольф Гітлер: «Моєю програмою було усунення Версалю… Немає іншої людини, яка б так часто заявляла і писала про свої задуми, як я, а писав я завжди одне – скасувати Версаль!» (Фест И. Гитлер. Биография.-Т.№.-Пермь,1993.-с.4)
Запитання: Як нацистське керівництво вирішувало проблему військових обмежень за Версальським договором?
Завдання
1. Дати розгорнути відповідь на поставлене питання (Підготуйте письмову відповідь на це запитання. Наведіть докази вашої точки зору)
2. Результати роботи оформити у мультимедійну презентацію «На-прями зовнішньої політики Німеччини у 1930-х роках», спираючи на план та запропоновані матеріали
1.Переозброєння країни
1.Опрацювати матеріали – «Відродження воєнної промисловості», «Мілі-таризація економіки» (Гитлер vs Сталин. Тайна двух режимов/ (сост. А.В.Крюч-ков). -М.,2010 – стор.253-257)
2. Порушення Німеччиною умов Версальського договору
1. Опрацювати матеріал підручника Бердичевський Я.М. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:1914-1939рр.10 клас. – К.:1999 (стор. 365-367)
2.Ознайомитись зі статтею – «Резолюция о нарушении Германией военных условий Версальского договора, принятая Советом Лини Наций 17 апреля 1935 года» - http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=2774; http://books.br.com.ua/12705; http://www.diphis.ru/rezoluciya_o_narushenii_germaniey-a1294.html
3. Підготуватись до дискусії з використанням мультимедійних презентацій
Урок № 3. Тема:
НАПРЯМИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США
Мета: визначити зміст ізоляціоністської політики США у 1930-х роках та її особливості; записати розгорнути відповідь з цього питання; підготуватись до дискусії та взяти участь в ній
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Ситуація. У серпні 1935 року в США було прийнято закон про нейтралітет.
У.Фостер,тогочасний лідер американських комуністів: «Упродовж бага-тьох років широким масам американського народу були притаманні пацифіст-ські ілюзії, що наша країна…може вести свій незалежний спосіб життя, уника-ючи обплутуючи союзів,мирно торгуючи з рештою світу, без страху перед яким би то не було потенційним завоюванням»
Д.Най, сенатор, 6.07.1936р: «Ми можемо залишатись нейтральними тоді,якщо ми готові сплатити ціну за наші наміри отримати вигоду від крові інших націй у війні.Нейтральність є політикою споглядання в умовах економіч-ного буму чи спокійного «звичайного бізнесу» в Америці у той час, коли інші нації воюватимуть,розраховуючи на допомогу від наших шахт, полів і заво-дів…»
Узагальнити ці вислови і дати відповідь на запитання: Чому США за умов офіційно проголошеного конгресом ізоляціоністського курсу не були пасивним спостерігачем міжнародної політики?
Завдання
1. Дати розгорнути відповідь на поставлене питання
1. Дипломатичні відносини США
1.Опрацювати матеріал підручника Бердичевський Я.М. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:1914-1939рр.10 клас. – К.:1999 (стор. 365-367)
2. Ознайомитись з мультимедійною презентацією «Зовнішньополітичний курс США» у 1930-х роках»
2. Ізоляціонізм
Проаналізувати статтю - http://osvita.ua/vnz/reports/world_history/3 10
Записи у зошити проводити за допомогою таблиці
Ізоляціонізм у політиці США | Порушення принципів зовнішньополітичної доктрини | ||
Причини | Факти | Причини | Факти |
| | | |
2. Підготуватись до дискусії
Урок № 4. Тема:
ЗОВНІШНЯ ПОЛІИКА АНГЛІЇ ТА ФРАНЦІЇ
Мета: визначити особливості зовнішньої політики Англії та Франції ; підготуватись до дискусії та взяти участь в ній
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Ситуація. 1. Г. фон Дірксен,німецький дипломат:«Англійці…уявили,що
їх перехитрили в тактичному відношенні й що їхнім великодержавним позиці-ям на континенті існує загроза. Разом із суто людським прагненням «не дати обдурити себе ще раз» зміцнилося політичне рішення чинити перешкоди навіть ціною війни подальшим спробам змінити співвідношення сил на континенті без попереднього узгодження з Англією»
2. Таблиця
-
Чисельність призовників 1914-1920рр народження, що призивались у 1934-1939 рр ( у тисячах)
Рік
Франція
Німеччина
1934
1935
1936
1937
1938
1939
297
184
165
171
197
218
596
464
351
314
326
485
Завдання:
1. Про що свідчить ситуація, що описана вище? ( Коротко сформулюй-те і запишіть)
2. Чим можна пояснити загострення англо-німецьких та франко-німе-цьких відносин у другій половині 1930-х років? (Підготуйте письмову відпо-відь на це запитання. Наведіть докази вашої точки зору)
1.Загострення англо-німецьких суперечностей
1. Опрацюйте статтю «Зовнішня політика Англії у 1930-х роках» http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/240/10.pdf
2. Ознайомтесь з матеріалом
Велика Британія, відокремлена від континенту Ла-Маншем, відчувала себе, як і Америка, у цілковитій безпеці. Вона тривалий час відігравала роль стриму-вача французьких претензій на лідерство на континенті, що стало вакантним після поразки Німеччини. Британська зовнішня політика в цілому була добро-зичливо налаштована щодо Німеччини. Проте на Туманному Альбіоні були сві-домі того, що переможену, але не зломлену Німеччину варто тримати на без-печній відстані. До середини 1934 р. британцям це вдавалося, але зі зміцненням Німеччини стала зростати й напруженість між двома країнами. Велика Британія зі значним запізненням помітила,що А. Гітлер зі спринтерською швидкістю від-роджує армію та флот, мобілізуючи всі національні ресурси.
Саме змагання у військовій сфері, а не, як це було раніше, боротьба за рин-ки сировини чи конкуренція товарів, спричинили загострення англо-німецьких відносин. У 1934 р. через швидке посилення німецької військової авіації бри-танський уряд прийняв рішення про збільшення впродовж п'яти років чисель-ності королівських військово-повітряних сил на 41 ескадрилью (понад 800 бо-йових літаків). У Лондоні віддавали собі звіт у тому, що якщо А. Гітлер випере-дить Англію в цьому напрямі, то наздогнати Німеччину буде вже неможливо й Британські острови будуть зручною мішенню для ударів німецької бомбарду-вальної авіації. З огляду на те, що в 1935 р. Німеччина офіційно повідомила про існування в неї забороненої Версальським договором військової авіації,ці кроки були хоч і запізнілими, але життєво необхідними. Дошкульним ударом по прес-тижу Великої Британії стало зазіхання Німеччини на святая святих Англії - її першість на морі. Як і у випадку з авіацією,у Лондоні «раптом» виявили, що Ні-меччина давно нехтує статтями Версальського договору, які обмежували її вій-ськово-морський флот. Німеччина таємно будувала надводні кораблі, створюва-ла підводний флот. Це звісно, лякало англійців, а заяви німців, що їхні субмари-ни не воюватимуть проти торгових суден, наштовхували на думку, що якраз проти них вони і воюватимуть.
2. Зовнішня політика Франції
1. Прочитайте статтю - http://books.br.com.ua/12722
2. Ознайомтесь з матеріалом
Зовнішня політика Французької республіки у період між двома світовими війнами пройшла кілька етапів. У перші повоєнні роки Франція категорично на-полягала на безумовному виконанні всіма країнами, насамперед Німеччиною, Версальського договору. Упродовж цього «версальського періоду» Париж нев-сипно пильнував за обмеженням німецьких збройних сил і виплатою Німеччи-ною репарацій. На спроби німців ухилитися від виконання зобов'язань Франція реагувала миттєво, як під час франко-бельгійської окупації Руру в 1923 р.
Проте Версальський договір був з точки зору їхніх інтересів недоскона-лим, оскільки не усував загрози німецького реваншу. До того ж Велика Брита-нія й США не приховували,що посилення Франції не входить в їхні розрахунки. Звідси - новий напрям у французькій зовнішній політиці - створення військово-політичних, так званих «тилових союзів» у Східній і Центральній Європі.Такий союз Франція уклала з Польщею(1921,1934),а також створила блок придунайсь-ких країн (Чехо-Словаччина, Югославія, Румунія), що отримав назву Малої Ан-танти. «Тилові союзи», крім їхньої антинімецької спрямованості, також повинні були замінити для Франції її традиційне партнерство з Росією.
Згодом,насамперед завдяки зусиллям міністра закордонних справ Л. Варту, Франція змінила своє ставлення до СРСР, чому значною мірою сприяло те, що Радянський Союз мав добрі відносини з Німеччиною. У 1924 р. між Францією й СРСР було встановлено дипломатичні відносини, у 1932 р. підписано пакт про ненапад. Французи вважали, що нерозумно було б перетворювати СРСР, навіть якщо не все в ньому подобалося, у друга Німеччини.
Франція, маючи на своєму кордоні Німеччину, не могла сподіватися лише на міцні оборонні споруди на французько-німецькому кордоні-«лінію Мажино» чи на допомогу союзної Англії, а тому частіше поглядала у бік Росії. У 20-х - на початку 30-х рр. на міжнародних конференціях дедалі частіше порушувалося питання про те, що врівноваження військових сил Франції й Німеччини призве-де до загального та вічного миру в Європі.Відповідно до розробленого в Лондо-ні в 1933 р. «плану Макдональда» передбачалося скоротити в мирний час фран-цузьку армію з 500 до 200 тис, а німецьку збільшити до такої ж кількості. План було відхилено,але сам факт його появи свідчив,що Франція повинна була СА-мотужки дбати про свою безпеку.
У середині 30-х рр. Франція добилася створення ще одного блоку–Балкан-ської Антанти у складі Греції, Румунії, Туреччини і Югославії, а також доклада-ла активних зусиль для збереження своєї колоніальної імперії, насамперед в Африці.
3. Підготуватись до дискусії
Урок № 5. Тема:
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА СРСР
Мета: використовуючи різні види джерел, з’ясувати зміст зовнішньої по-літики СРСР; висновки оформити у мультимедійну презентацію; підготуватись до дискусії та взяти участь в ній
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Ситуація. В.Молотов,нарком закордонних справ СРСР: «Немає необхідності доводити,що зовнішня політика СРСР докорінно миролюбна й спрямована проти агресії… В єдиному фронті миролюбних держав, що насправді протистоять агресії, Радянському Союзу не може не належати місце в передових рядах»
Г.-А. Якобсен,німецький історик: «…Радянське керівництво проводило подвійну політику і при цьому остаточні рішення залежали від того,яка сторона запропонує більше. Берлін відреагував позитив ніше. А ось у Лондоні вагалися»
Завдання
1. Узагальнити ці вислови і дати розгорнуту відповідь на запитання:
У чому містився суперечливий характер зовнішньої політики СРСР у 1930-хроках?
2. Результати роботи оформити у мультимедійну презентацію «Зов-нішня політика СРСР у 1930-х роках», спираючись на план та запропонова-ні матеріали
1. Зовнішньополітична доктрина СРСР
http://institute.com.ua/searchdirect.php?ID=3059759
2. Договори з Францією та Чехословаччиною у 1935 році
1. Ознайомтесь з матеріалом. Радянсько-французький договір 1935р.
2.Використайте матеріали статті «Радянсько-чехословацький договір 1935 року» http://readbookz.com/book/167/5140.html
3. Підготуватись до дискусії
Урок № 6. Тема:
НАРОСТАННЯ ЗАГРОЗИ ВІЙНИ
Мета: використовуючи різні види джерел, з’ясувати наслідки невдач Ліги Націй у вирішенні міжнародних питань; визначити , які вогнища війни виникли у цей час; підготуватись до дискусії та взяти участь в ній
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Ситуація. Зі Статуту Ліги Націй: «…Для розвитку співробітництва між народами і для забезпечення їхніх миру і безпеки важливо…не вдатися до вій-ни, встановити цілковиту гласність у міжнародних відносинах, заснованих на справедливості та честі…»
Запитання: Чому Ліга Націй, не дивлячись на зміст її Статуту, не змогла справитись із наростанням загрози війни?
Записи у зошити проводити за допомогою таблиці
Виникнення двох вогнищ війни
«Вогнище» | Учасники | Події | Діяльність Ліги Націй |
| | | |
| | | |
1. Зростання агресивності Японії
1. Опрацювати мультимедійну презентацію «Виникнення двох вогнищ війни»
http://teachua.com/add/vses-ist/983-prezentacija-qvynyknennja-dvoh-vognyshch-vinyq
2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
1.Опрацювати матеріал підручника Бердичевський Я.М. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:1914-1939рр.10 клас. – К.:1999 (стор. 374-377)
2. Проаналізувати мультимедійну презентацію http://kabinetistoriy.at.ua/load/prezentaciji_z_istoriji/vsesvitnja_istorija_10_klas/viniknennja_dvokh_vognishh_vijni/19-1-0-316
3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
1.Ознайомитись зі статтею «Діяльність Ліги Націй» http://institute.com.ua/searchdirect.php?ID=3408560
2. Проаналізувати хронологічну таблицю «Успіхи Ліги Націй у справі збереження миру» (Полянський П.Б.Всесвітня історія. 1914-1939: Підруч.для 10-го кл.-К.:Генеза.- 2002 (стор.267)
Завдання
1. Дати розгорнуту відповідь на запитання, складаючи схему «Причини невдач Ліги Націй у справі збереження миру»
2. Заповнити таблицю «Виникнення двох вогнищ війни»
3. Підготуватись до дискусії
Урок № 7. Тема:
КОНСОЛІДАЦІЯ СИЛ АГРЕСОРІВ
Мета: визначити особливості згуртування сил агресорів; з’ясувати наслід-ки «умиротворення агресора»; підготуватись до дискусії та взяти участь в ній
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Ситуація. Колективний опір агресорам потребував застосування різнома-нітних методів. Захист миру в тих умовах вимагав мужності,волі і готовності до певних втрат. Однак сама думка про це для людей, які щойно пережили війну, здавалася зловісною.Громадськість в Англії і Франції була налаштована катего-рично проти використання сили. Китай, Ефіопія здавались занадто далекими, щоб вбачати у них загрозу європейській безпеці. Розуміння цілісності і непо-дільності світу не було притаманним для тодішньої суспільної свідомості. Такі настрої знайшли своє відображення у політиці умиротворення, яка вела країни до пасивності і зайвої обережності. айбільш активним прихильником політики "умиротворення" був прем’єр-міністр Великобританії у 1937-1940 рр. Невіл Чемберлен. На його думку, небезпека полягала не в агресивних намірах Німеч-чини,а в недооцінці міжнародної кризи. Він вважав, що Перша світова війна ви-никла тому, що великі держави на час втратили контроль над розвитком подій і в результаті місцевий конфлікт переріс у світову війну. Для того, щоб відверну-ти таку небезпеку, потрібно зберегти контакти з усіма учасниками міжнародно-го конфлікту і вирішувати існуючі проблеми на основі взаємних поступок.
Запитання: Які наслідки мала політика «умиротворення агресора»?
Завдання
1.Скласти хронологічну таблицю
Країна-агресор | Країна, відносно якої здійснювалась агресія | Дії |
| | |
1. Напад Італії на Ефіопію
1. Опрацювати матеріали
Без оголошення війни 3 жовтня 1935 року Італія напала на Ефіопію. Під-сумком війни стала анексія Ефіопії й проголошення разом з Еритреєю та Іта-лійським Сомалі колонії Італійська Східна Африка. Ця війна показала неспро-можність Ліги Націй, членами якої були Італія й Ефіопія, врегульовувати між-народні конфлікти. У цій війні італійські війська широко застосовували забо-ронену хімічну зброю: іприт і фосген.
2.Проаналізувати карту
2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
1. Опрацювати матеріал підручника Бердичевський Я.М. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:1914-1939рр.10 клас. – К.:1999 (стор. 381-383)
3. Вісь Рим-Берлін-Токіо
1. Ознайомитись зі статтею «Країни осі» http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%9E%D1%81%D1%96
4.Загарбання Німеччиною Австрії
1.Проаналізувати матеріали http://ukrmap.su/uk-wh10/1288.html
2. Ознайомтесь з фотодокументом
Вступ німецьких військ в Австрію
Карикатура на загарбання Німеччиною Австрії
2.Скласти словник до теми
3. Дати розгорнуту відповідь на поставлене запитання
4. Підготуватись до дискусії
Урок № 8. Тема:
РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ЗБЛИЖЕННЯ 1939 РОЦІ
Мета: використовуючи різні види джерел, з’ясувати сутність та наслідки радянсько-німецького зближення1939 року; записати розгорнути відповідь з цього питання; підготуватись до дискусії та взяти участь в ній
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Ситуація. Едуард Даладье: «Темні обставини, у яких обговорювався цей пакт ; час, коли його опубліковано; слова, які висловлені в його статтях, показують, що пакт збільшує можливість агресії проти друзів Німеччині й проти самої Франції»
В’ячеслав Молотов:«Цей договір, який дає усунення загрози війни з Німеччиною, звужує поле можливих військовим сутичок у Європі; служить, в такий спосіб, справі загального світу. Він має забезпечити нам нові можливості зростання сил, зміцнення наших позицій, подальше зростання впливу Радянського Союзу на міжнародний розвиток»
Узагальнити ці вислови і дати відповідь на запитання:
Як оцінювати радянсько-німецьке зближення 1939 року?
Записи у зошити проводити за допомогою таблиці
Позитивний аспект для | Негативний аспект для | ||||
СРСР | Німеччини | Міжнародної ситуації | СРСР | Німеччини | Міжнародної ситуації |
| | | | | |
1.Радянсько-німецьке зближення навесні 1939року
1. Опрацюйте статтю “Радянсько-німецький торговельний договір”
2. Ознайомтесь з матеріалом підручника Бердичевський Я.М. Ладиченко
Т.В.Всесвітня історія:1914-1939рр.10 клас. – К.:1999 (стор. 394-396)
2. Англо-франко-радянські переговори у Москві 1939 року
1. Прочитайте статтю http://knowledge.allbest.ru/history/c3c0a65625a3ad68b5c43a89521216d36.html
2. Ознайомтесь з мультимедійною презентацією “Англо-франко-радянські переговори 1939 року”
3.Радянсько-німецький пакт про ненапад
1.Ознайомтесь з Пактом Молотова-Ріббентропа
http://ru.m.wikipedia.org/wiki/%CF%E0%EA%F2_%CC%EE%EB%EE%F2%EE%E2%E0_-_%D0%E8%E1%E1%E5%ED%F2%F0%EE%EF%E
2. Опрацюйте карту “Розподіл сфер впливу між СРСР та Німеччиною”
3. Прочитайте висловлювання сучасників (В.Черчілля, А.Гітлера, Й.Сталіна, Б.Муссоліні, Курта фон Тіппельскирха (генерала вермахту); Уільяма Ширера (американского історика, в 1939 р. кореспондент в Німеччині))
Завдання
1. Дати розгорнути відповідь на поставлене питання (заповнюючи таблицю)
2. Підготуватись до дискусії
Урок № 9. Тема:
ПЕРЕДДЕНЬ ВІЙНИ
Мета: визначити основні події, які відбулися в переддень війни, та наслідки Мюнхенської змови;підготуватись до дискусії
Кейс-матеріали (роздаються кожному учневі окремо або на парту)
Ситуація. К.Готвальд, депутат-комуніст Нацзборів ЧСР: «Рокова капітуляція
чехословацького уряду…заохотила зухвалу агресивність ворога…Уряд не мав ні конституційного, ні політичного права капітулювати. Народ хотів боротися. Армія хотіла боротися.Уся нація всіма засобами захищати свою країну…»
Завдання
1. Дати розгорнуту відповідь на запитання: як Мюнхенський пакт
вплинув на міжнародні можливості Німеччини?
2. Результати оформити у мультимедійну презентацію або таблицю, використовуючи матеріали
1. Мюнхенська угода і розчленування Чехословаччини
1. Опрацювати матеріал підручника Бердичевський Я.М. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:1914-1939рр.10 клас. – К.:1999 (стор. 386-388)
2.проаналізувати Витяг з Мюнхенської угоди, 29.09.1938 (Бердичевський Я.М. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:1914-1939рр.10 клас. – К.:1999.-ст.389)
2.Ліквідація Чехословацької держави
1. Ознайомитись з матеріалами статті http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0#.D0.9C.D1.96.D0.B6.D0.B2.D0.BE.D1.94.D0.BD.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D0.BF.D0.B5.D1.80.D1.96.D0.BE.D0.B4
3.Німецькі претензії до Литви і Польщі
1.Використати матеріали Полянський П.Б.Всесвітня історія. 1914-1939: Підруч.для 10-го кл.-К.:Генеза.- 2002 (стор.278)
3.Підготуватись до дискусії
Висновки
У результаті застосування методу кейсів на уроках історії можна відмітити зростання активності учнів на уроці; удосконалення вміння самостійної роботи з матеріалами, а також навичок аналітичної роботи.
Крім того, кейс-метод(метод ситуативного аналізу) допомагає мені тим, що
•вирішує проблему мотивації через проблемне виховання;
• активізує діяльність учнів;
•наштовхує учнів на необхідність зайнятися дослідницькою роботою;
• формує навички роботи не тільки з адаптованим, але й з неадаптованим текстом;
• зміцнює навчики роботи з різними видами джерел;
• вимагає застосування дослідницьких методів: синтез, аналізу, порівняння, моделювання, узагальнення, прогнозування;
•формує навички публічного виступу у ході дискусії;
• шукати історичні джерела та класифікувати їх;
• допомагає соціалізації учнів та навчає їх толерантності
У той же час я зіштовхнулась з певними особливостями використання кейс-методу:
* кейси повинні бути правдивими реалістичними, однак,в той же час,не об-тяженими деталями,бути за тематикою пов'язані з матеріалом, що вивчається;
*матеріали, тобто джерела, для нього підготувати непросто;
* не може застосовуватись у багато чисельній аудиторії;
* потребує багато часу;
* можна використовувати і на стадії навчання,і на стадії перевірки знань.
Можна говорити,що застосування вчителем методу кейсів з одного боку стимулює індивідуальну активність учнів, формує позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі учнів, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх фахівців, формує певні особистісні якості і компетенції, а з другого дає можливість самому вчителю: самовдоско-налюватись, по-іншому мислити й діяти та оновлювати власний творчий потен-ціал. завдань. Таким чином, цей метод дотримується загальних цілей навчання: засвоєння змісту й відпрацьовування навичок на необхідному рівні, особистіс-ний розвиток учня, розвиток аналітичних навичок і вміння працювати в коман-ді, здатність вислухати й зрозуміти альтернативну точку зору, уміння вироб-ляти узагальнююче рішення з урахуванням альтернатив, планувати свої дії й передбачати їхні наслідки.
Список використаної літератури
1. Метод кейс-стади http://www.nntu.ru/RUS/otd_sl/metod_uprav/inov_-met/keis.doc)
2. Михайлова Э. А. Кейс и кейс-метод. – М.: Центр Марк. исслед. и менежд., 1999.
3. Петриченко Павло. Метод кейсів: найбільші переваги й недоліки http://osvita.ua/add-education/mba-ukraine/36530/
4.Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. О. Сидоренко, В. Чуба. – К.:Центр інновацій та розвитку, 2001.
5.Сурмін Ю. П. Метод аналізу ситуацій (Case study) та його навчальні можливості. Глобалізація і Болонський процес: проблеми і технології:Кол. моногр. – К.: МАУП, 2005.