ПЛАН конспект
Проведення відкритого заняття з дисципліни
«Хімія»
Вид заняття: комбіноване заняття.
1. Тема: Ароматичні вуглеводні.
2. Мета заняття:
2.1. Навчальна: ознайомити студентів з бензеном як представником нового
гомологічного ряду – аренів, особливостями утворення нового виду зв’язку – ароматичного; формувати уявлення про взаємний вплив атомів у молекулі бензену; розвивати вміння складати структурні формули на прикладі гомологів бензену, ізомерії гомологів бензену; ознайомити із фізичними властивостями бензену та його гомологів, формувати знання про хімічні властивості бензену та його похідних, про реакції приєднання і заміщення в бензольному кільці.
2.2. Виховна: Формування наукового світогляду,сприяти розвитку уваги і
мислення, розвивати вміння працювати з порівняльними таблицями,
та відеоматеріалами.
3. Методи: словесні, наочні.
4. Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби:
4.1. Комп’ютер.
4.2.Проектор.
4.3.Екран.
5. Література:
5.1. Основна: Н.В. Романова, Хімія.11 кл – М.:Научный мир, 2004. – 584 .,
А.И. Астахов , А.И. Касьяненко "Химия". – У.: Ульяновский дом
печати, 1999. – 630., І.Ю. Старовойтова, О.В.Люсай, Хімія.11 Клас Академічний рівень – Х. Вид. група «Основа», 2011. -144.,
5.2. Додаткова: О.Г.Ярошенко Хімія: Підручник для 11 кл. - К.: Грамота,2011. –
232., В.В. Перекалин, С.А.Зонис Органическая химия: 4-е изд., -
М. : Просвещение, 1982. – 560 с.
6. Структура заняття:
6.1. Організаційна частина заняття. 1 хв.
6.1.1. Перевірка стану аудиторії, дошки, технічних засобів навчання.
6.1.2. Перевірка присутності студентів.
6.2. Перевірка попереднього матеріалу. 1-2 хв
Перевірка письмової домашньої роботи з теми « алкани та алкіни».
6.3. Підведення підсумків перевірки. 1-2 хв.
Зібрати роботи, проаналізувати самостійну роботу.
6.4. Актуалізація опорних знань ( питання контролю). 5-7 хв.
6.4.1. Які органічні речовини відносять до вуглеводнів ?
6.4.2. Що лежить в основі класифікації вуглеводнів ?
6.4.3. Які класи вуглеводнів ми вивчили ?
6.4.4. Які органічні сполуки відносять до алканів ?
6.4.5. Які органічні сполуки відносять до ненасичених вуглеводнів ?
6.5. Повідомлення нової теми,формування мети, основних завдань. 1-2 хв.
6.5.1. Тема заняття Ароматичні вуглеводні. Арени.
6.5.2.Мета, завдання.
ознайомитися з бензеном як представником нового гомологічного ряду – аренів, особливостями утворення нового виду зв’язку – ароматичного;
формувати уявлення про взаємний вплив атомів у молекулі бензену;
розвивати вміння складати структурні формули на прикладі гомологів бензену, ізомерії гомологів бензену;
ознайомити із фізичними властивостями бензену та його гомологів,
формувати знання про хімічні властивості бензену та його похідних, про реакції приєднання і заміщення в бензеновому кільці. ;
Виявити межі застосування ароматичних
вуглеводнів;
План заняття.
6.6. Мотивація навчальної діяльності. 1-2 хв.
Серед 18 мільйонів відомих на сьогоднішній день органічних
сполук небагато найдеться таких, які вплинули б на розвиток
органічної хімії сильніше, ніж ці органічні сполуки і їхні похідні.
6.7. План заняття: 45 - 50 хв
6.7.1.Історія відкриття
Відкрити бензол , як це буває нерідко допоміг випадок. Починаючи з 10- х років XІ століття в Лондоні для освітлення вулиць у ліхтарях стали використовувати світильний газ. Його одержували шляхом сухої перегонки кам’яного вугілля й зберігали під тиском у герметичних посудинах. При цьому в посудинах накопичувалася рідина , особливо багато в холодну погоду. Майкл Фарадей почав вивчати її й 18 травня 1825 року виділив рідину, що складається з вуглецю й водню. Через кілька років (в1834 р.) Э.Митчерлих при перегонці бензойної кислоти одержав речовину, тотожну фарадєївскій, назвав її бензеном, для того щоб підкреслити генетичний зв'язок з бензойною кислотою, і встановив, що вона має елементарний склад С6Н6 (в англосаксонських країнах і зараз за бензолом збереглася ця назва). Пізніше була виділена велика кількість сполук, що мають бензольний цикл і більшість із них мали приємний захід, тому в 1860 р. А.Кекуле запропонував для них назву "ароматичні вуглеводні". Слайд з вченими.
Ця назва збереглася дотепер , а за систематичною номенклатурою цей клас вуглеводнів називається арени. Виходячи з того, що основою аренів є бензен визначення цього класу вуглеводнів наступне:
Арени – це вуглеводні з загальною формулою СnH2n- 6 . найпростішим представником яких є бензин. Слайд .
(демонстрація слайда, учні виконують записи в конспектах).
Арени.
Представник - С6Н6(бензен)
Загальна формула - СnН2n-6
6.7.2.Будова аренів.
Але ми з вами пам'ятаємо, що існує теорія хімічної будови А.М.Бутлерова, одне з положень якої говорить:
"Властивості речовин залежать від хімічної будови їхніх молекул"
і розуміємо, що знати одну молекулярну формулу речовини недостатньо, потрібно знати ще й будову молекули, щоб судити про властивості. Тому наше завдання зараз спробувати з'ясувати цю будову.
Після відкриття бензену дискусія про його будову велася в науці дуже довго. Нам з вами простіше - у нас є деякі факти, ґрунтуючись на які я пропоную вам скласти структурну формулу бензену
(демонстрація слайда)
Факт 1.
1)Бензен можна отримати при пропущені ацетилену крізь вуглеводневу трубку, нагріту до 650 градусів:
(передбачається, що студенти зроблять висновок про наявність у бензені подвійних і потрійних зв'язків, пропонують свої формули на дошці й у зошиті).
Факт 2.
2) Бензен приєднує три молекули водню (при наявності каталізатора нікелю), при цьому утворюється циклогексан?
(передбачається, що стеденти зроблять висновок про циклічний характер молекули бензену, так, як приєднаються не 4, а 3 молекули водню, як можна було б очікувати, якби в бензені було 2 подвійних і 1 потрійний зв'язок)
Отже, можна зробити висновки:
1) у бензені циклічна форма молекули.
2) у молекулі бензену існують кратні зв'язки.
Насправді , проблема будови молекули бензену дискутувалася в науці більше 40 років, і тільки в 1865р. німецький хімік Ф.Кекуле запропонував формулу, що на якийсь час була прийнята науковим світом.
Отже, давайте подивимося, що ж запропонував Ф.Кекуле. (демонстрація слайдів із записом у конспектах формули будови бензолу Кекуле).
Припустив, що молекула бензену має циклічну будову і 3 подвійних зв’язки.
Давайте згадаємо, як легко можна довести за допомогою хімічної реакції, що в молекулі органічної речовини є кратні зв'язки? (студенти відповідають, що якісною реакцією на наявність кратних зв'язків є знебарвлення бромної води в результаті реакції приєднання й розчину перманганату калію в результаті реакції окислювання).
Спробуємо провести цю реакцію з бензеном і познайомимося із цією речовиною ближче. (Демонстрація взаємодії бензену із бромною водою й розчином перманганату калію).
Як ми бачимо, бензол не знебарвлює бромну воду й розчин перманганату калію. Як ви думаєте, чому? (робиться припущення про відсутність кратних зв'язків у молекулі бензолу)
По сучасних даннях, у молекулі бензолу немає кратних зв'язків. Слайд
Речовина Тип Валентный Длина Форма
гибридизации угол связи С-С молекулы
Гексан SP3 109°28' 0,154 нм тетраэдр
Гексен sр2 120° 0,134 нм плоская
Гексин sр 180° 0,120 нм линейная
Бензол sр2 120° 0,140 нм плоская
Виходячи із цих даних, відповімо на питання:
1) Який тип гібридизації в атомів карбону в молекулі бензену?
2) У якого класу сполук такий же тип гібридизації?
3) чи однакові валентні кути в цих класів сполук?
4) чи однакова довжина зв'язку?
5) Є чи ще в якого або класу сполук така довжина зв'язку?
(Таким чином, робимо висновок про "проміжний" характері зв'язку між атомами вуглецю в порівнянні з алканами й алкенами. )
За сучасних даних у молекулі бензолу формується особливий тип зв'язків - ароматичний. Давайте розглянемо, як такий зв'язок утвориться.
Всі атоми карбону в молекулі бензолу знаходяться в стані sр 2- гібридизації. 1s и 2р орбіталі зміщуються і утворюють 3 гібридні орбіталі. За рахунок них кожен атом карбону утворює 3 сігма зв’язки в площені кільця з 2–ма сусідніми атомами карбона і один з гідрогеном.
(демонстрація слайдів з поясненнями, робота з малюнками на слайдах, студенти роблять записи в опорних конспектах).
" 1)Атоми вуглецю перебувають у стані sр 2- гібридизації.
" 2) між атомами вуглецю й вуглецю й водню утворяться сигма - зв'язку, що
лежать в одній площині (робота з малюнком)
" 3) валентний кут - 1200
" 4) довжина зв'язку С- С 0,140нм
У кожного атома карбону залишається по 1 негібридній р-орбиталі у вигляді правильної вісімки. Ці р-орбіталі розташовані перпендикулярно сігма зв’язку. Кожна така р-орбіталь перекривається з двома сусідніми орбіталями інших атомів карбону – утворюється пи-зв'язок. В молекулі утворюється єдина р-електронна система, з 6 електронів, спільна для всіх атомів карбону. Під впливом цього спільного п-звязку відстань між молекулами скорочується до 0,14 нм.
5)За рахунок негібридних р - електронних хмар у молекулі бензолу перпендикулярно площини утворення сигма - зв’язки утвориться єдина п- електронна система, що складається з 6 р - електронів і загальна для всіх атомів вуглецю (робота з малюнками)
Таким чином, хімічні зв'язки в бензені не одинарні й не подвійні, а як прийнято говорити полуторні, проміжні за своїм характером. Ці зв'язки ще називають ароматичними, вони міцніші за П - зв'язки.
o Сполучення шести сигма - зв'язків з єдиної п - системою називається ароматичним зв'язком
o Цикл із шести атомів вуглецю, зв'язаних ароматичним зв'язком, називається бензольним кільцем або бензольним ядро
А вуглеводні, у складі молекул яких міститься ароматичне ядро, називаються ароматичними вуглеводнями.
(демонстрация слайдів с пояснениями, студенти роблять записи в опорних конспектах).
Для зображення будови бензену було запропоновано багато формул. Кожна в якійсь мірі відображає його справжню будову, проте не може відобразити всю багатогранність його хімічних зв’язків. Цільність зв’язків в молекулі бензола відображена кружком в шестикутнику чи стрілками, для спрощення написання використовують формулу, хоч вона і не відображає вірну будову.
Гомологічний ряд.
Загальна формула ароматических углеводородов - СnН2n-6.
Найпростіший представник бензен.
Ароматичні вуглеводні поділяють на дві групи: одноядерні та багатоядерні. Одноядерні це похідні бензену. Багатоядерні – конденсовані з’єднані між собою декілька ядер, найпростіший нафталін, антрацен.
Ароматичні вуглеводні
.
Одноядерні Багатоядерні
Гомологи бензену – це ароматичні вуглеводні в бензольному кільці яких один чи декілька атомів водню заміщені на вуглеводневий радикал. (слайд). Метилбензен, етилбензен. В кільці бензину може бути і два замісника і три.
6.7.3.Ізомерія.
Ізомерія в гомологічному ряду бензолу може бути зв'язана як з числом і будовою замісників, так і з їхнім положенням у бензольному кільці. В залежності від того як розташовуються замісники один відносно одного. Орто, пара, мезо.
6.7.3.Наменклатура.
Назва гомологів бензену складається з назви замісника з додаванням кореня бензен. Якщо гомологи містять декілька замісників, то їх положення позначають цифрами. Нумерація починається від того атома карбону де є замісник. Для позначення ізомерів з 2-ма однаковими замісниками використовують префікси. Скласти назву для 1-метил,4-этилбензола(на доске). (слайд). Багато арен мають тривіальні назви, які застосовуються дуже часто(метилбензол - толуол; диметилбензол - ксилол).
6.7.4.Фізичні властивості.
Подивитися відіоролік.
Давайте визначемо якими фіз. Властивостями володіє бензин.
Бензен- безбарвна рідина, практично нерозчинна у воді, Добре розчиняються в органічних розчинниках. Бензен і його гомологи самі є гарними розчинниками для багатьох органічних речовин, але пари бензолу отрутні, температура кипіння +80,10С, температура плавлення +5,50С, легше води, не змішується з нею.
6.7.5.Хімічні властивості.
Але давайте повернемося до положення теорії Бутлерова, про яке ми згадували на самому початку: "Властивості речовин залежать від хімічної будови їхніх молекул".
Спробуємо з'ясувати, як відбивається будова молекули на властивостях бензолу, але спочатку згадаємо (демонстрація слайда презентації)
Давайте згадаємо:
o 1)Характерний тип реакцій для алканов
o 2) Характерний тип реакцій для алкенов
o 3) Характерний тип реакцій для алкинов
o Який тип реакцій буде характерний для бензолу? (припущення учнів)
Дійсно, бензол вступає й у реакції приєднання, і в реакції заміщення, але
І причина криється в особливостях будови молекули бензолу.
Виявляється, 6 р- електронів створюють настільки міцну єдину систему п- п- зв'язків, що розірвати її важче, ніж розірвати зв'язок між атомом вуглецю й водню(потрібно більше енергії).
Реакції заміщення. Відбуваються легше ніж у алканів. Під час реакції заміщення атом гідрогену заміщується на інший атом чи групу атомів. До таких реакцій належать – галогенування, нітрування, алкілування.
а) галогенування. З якими речовинами? Перегляд відіороліку. Бензен не взаємодіє із хлором або бромом у звичайних умовах. Реакція може протікати тільки в присутності каталізаторів - безводних АlСl3, FeСl3, АlВr3. У результаті реакції утворяться галогенозаміщені арени:
Галогенування гомологів бензолу в присутності каталізатора – реакція вбудовується в бензольне кільце, в пара та орто положеннях.
б) Нітрування. Демонстрація відео. Бензол дуже повільно реагує з концентрованою азотною кислотою навіть при сильному нагріванні. Однак при дії так званої нітруючої суміші (суміш концентрованих азотної й сірною кислот) реакція нітровання проходить досить легко:При взаємодії бензолу з азотною кислотою в присутності концентрованої сірчаної кислоти в якості водовіднімвючого агенту йде утворення нітробензолу.
Гомологи бензину будуть нітруватися в орто, паро- положення.
в) Алкілування. У результаті реакції відбувається введення в бензольне ядро алкільної групи з одержанням гомологів бензолу. У присутності безводного хлориду алюмінію як каталізатор може протікати реакція алкілування бензолу (Реакція Фриделя -Крафтса). У результаті до бензольного кільця приєднується углеводородневий радикал.
Залежно від будови радикала в галогеналкані можна одержати різні гомологи бензолу.
Реакції приєднання. Відбуваються важче ніж у ненасичених вуглеводнів бо ароматичний зв'язок важко розірвати. До реакцій приєднання відносять реакції приєднання хлору і гідрогену.
а) приєднання хлору. Взаємодія парів бензолу із хлором протікає тільки під впливом твердого ультрафіолетового випромінювання. При цьому бензол приєднує три молекули хлору й утворить твердий продукт - гексахлорциклогексан (гексахлоран) З6Н6Сl6, ароматична система при цьому порушується.
Якщо в реакцію вступають гомологи бензену, то відбуваються заміщення гідрогену в заміснику.
б) приєднання гідрогену. Реакція приєднання гідрогену до арен іде при нагріванні й високому тиску в присутності металевих каталізаторів (Nі, Pt, Pd). Бензол перетворюється в циклогексан, а гомологи бензолу - у похідні циклогексану:
Реакції окислення( горіння і часткове окислення).
5) Окислення аренів.
Бензол і його гомологи горять на повітрі полум'ям, що сильно коптить (слайд ).
Бензол стійкий до дії окисників, однак його гомологи окисляються дуже легко.
Якщо, наприклад, долити розчин перманганату калію до толуолу й нагріти суміш, то фіолетове фарбування розчину поступово зникне. Це відбувається внаслідок окислювання метильной групи. У реакції окислювання толуолу перманганатом калію метильная група окисляється в карбоксильную - утвориться бензойна кислота (слайд ). Подібним чином окисляються й інші гомологи бензолу. Радикал незалежно від його довжини й типу "згоряє", утворюючи карбоксильную групу.
6.7.6.Використання.
Використання бензину. Вивчення і обговорення слайду.
Бензол і його гомологи застосовуються як хімічну сировину для виробництва ліків, пластмас, барвників, ядохимикатов і багатьох інших органічних речовин. Широко використовуються як розчинники. (газоелектрозварюванні, в с/г як інсектициди, для виготовлення ліків, в хім. промисловості, для виготовлення барвників, в кондитерській промисловості, для виготовлення гуми і пластмаси).
6.8. Підведення підсумків занятть.
6.8.1. Узагальнення матеріалу. (фронтальне опитування) 3-5 хв.
Яка загальна формула гомологічного ряду аренів?
Яка молекулярна формула бензену?
В якому стані гібридизації знаходяться атоми карбону в молекулі бензену?
Що таку ароматичний зв’язок?
Які хімічні властивості притаманні бензену, чому?
6.8.2. Видача домашнього завдання1-2 хв.
Опрацювати матеріал лекції, підготуватися до лабораторної роботи. А.И. Астахов , А.И. Касьяненко "Химия". § 18.