і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

экскурсионный маршрут

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №HM482333
За публікацію цієї методичної розробки Мацука Анатолій Спиридонович отримав(ла) свідоцтво №HM482333
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код

16

Донецький обласний інститут

післядипломної освіти

Курсова робота на тему:

«Туристсько - краєзнавчій маршрут

                 по населених пунктах Першотравневого району»

виконав:

Мацука Анатолій Спиридонович

      

Мангуш 2015

Зміст

Введення. С. 3 - 6

Основна частина С. 7 - 12

Глава 1. Туристсько - краєзнавчій маршрут

                по населених пунктах Першотравневого району:

            а) пам'ятні місця Мангуша.

            б) церква, парк відпочинку, набережна Урзуфа.

            в) географія селища Юр'ївка.

            г) історія та пам'ятні місця Ялти.

            д) парки «Меотида», «Білосарайська коса», «Азовський цапельнік».

Висновки. С. 13 - 14

Список використаних джерел. С. 15

Введення

         Туризм на початку XXI ст. стає одним з провідних напрямків соціально-економічної діяльності більшості держав, а туристична індустрія - невід'ємним елементом споживчих моделей та соціальної поведінки значної частини населення. Складовою частиною туризму є туристські ресурси - природно-кліматичні, соціокультурні, історичні, архітектурні, археологічні, наукові та промислові, видовищні, культові та інші об'єкти або явища, здатні задовольнити потреби людини в процесі туризму. Туристські ресурси є національним надбанням, частина з них, що має особливе значення, віднесена до об'єктів і пам'ятників світового значення.

         Існує Список Всесвітньої спадщини, куди включаються об'єкти всесвітньої культурної і природної спадщини. Такий список щороку оновлює ЮНЕСКО. Всі пам'ятники культури і природні об'єкти перебувають під охороною держави, для підтримки і збереження пам'яток і об'єктів всесвітнього значення виділяються кошти ООН. Також існує певна кількість законів, актів, регулюючих туристську діяльність.

       Слід зазначити, що нормативно-правова база, присвячена туристським ресурсам (об'єктам), в Україні існує. У зв'язку з цим, класифікація туристських ресурсів, їх оцінка, використання туристських ресурсів здійснюється відповідно до законодавства України про конкретний вид об'єктів.

        До законодавства України щодо туристських ресурсів, пов'язаних з природним середовищем, можна віднести:

• закон «Про охорону культурної спадщини» (1. - С.333);

• закон «Про охорону навколишнього середовища» (2. - С.546);

• закон «Про природно - заповідні фонди» (3. - с.502).

       Туристськими ресурсами визнаються також особливо охоронювані природні території. Відповідно до внесених змін в закон «Про природно - заповідні фонди» особливо охоронюваними природними територіями є ділянки землі, водної поверхні і повітряного простору над ними, де розташовуються природні комплекси та об'єкти, які мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення (4). На території державних природних заповідників можлива організація еколого-просвітницького туризму.

       Екскурсії є одним з найбільш поширених видів відпочинку і користуються заслуженою популярністю. Адже щоб побувати або відвідати екскурсію, не потрібно виділяти спеціальний час та довго збирати кошти. Відмінними рисами екскурсійних поїздок є короткочасність і пізнавальна спрямованість. Часто екскурсійною програмою доповнюється основний тур.

       Слово «екскурсія» походить від латинського «екскурсіо». У російську мову це слово проникло в XIX в. і спочатку означало «вибігання, військовий набіг», потім - «вилазка, поїздка». Пізніше відбулася видозміна цього слова за типом імен на "ія» (екскурс + ія) (5. - С.64). Екскурсії мають величезне пізнавальне значення і впливають на емоційний стан екскурсантів.

       «Екскурсія являє собою наочний процес пізнання людиною навколишнього світу, побудований на заздалегідь підібраних об'єктах, що знаходяться в природних умовах або розташованих у приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів» (6. - С.102). У короткій формі суть екскурсії можна визначити так: екскурсія - сума знань, де в специфічній формі повідомляється група людей, і певна система дій по їх передачі.

        Розглянемо тлумачення терміну «екскурсія», дані в різних словниках та енциклопедіях. Найперше (1882 р.) тлумачення цьому терміну дає В. Даль: «Екскурсія - проходка, прогулянка, вихід на пошук чогось, для збирання трав і пр.» (7).

         Мала Радянська енциклопедія термін розкриває таким чином: «Екскурсія - колективне відвідування якої - небудь місцевості, промислових підприємств, радгоспів, музеїв та ін, переважно з науковою або освітньою метою» (8).

       Докладне пояснення терміну «екскурсія» дає Велика Радянська енциклопедія: «один з видів масової культурно-освітньої, агітаційної і учбової роботи, що має на меті розширення і поглиблення знань підростаючого покоління ...» (9).

       У тлумачному словнику російської мови Л.Н. Ушакова, слово «екскурсія» пояснюється як «колективна поїздка або прогулянка з науково-освітньою або розважальною метою» (10).

        Мала Радянська енциклопедія видавництва 1960 року: «екскурсія - колективна поїздка або похід в визначні місця з науковою, загальноосвітньою або культурно-просвітницькою метою» (11).

        Велика Радянська Енциклопедія видавництва 1978 року визначає: «Екскурсія - відвідування визначних чим-небудь об'єктів (пам'ятники культури, музеї, підприємства, місцевість), форма і метод придбання знань. Проводиться, як правило, колективно під керівництвом фахівця-екскурсовода »(12).

       Учнівські екскурсії в природу є одним з найважливіших форм не стільки вивчення шкільної програми, скільки заохоченням до предмету, навіть відволіканням учнів від шкільної рутини, їх виїздом на природу. Значення екскурсії сьогодні не можна розглядати тільки як засіб закріплення вивченого матеріалу, підвищення інтересу до предмета і способу подачі нових знань. Ця форма організації освітньої діяльності є інструментом вирішення великого числа педагогічних завдань - від формування ціннісного ставлення до природи та вміння перебувати в різних природних умовах до виховання почуття товариства, згуртування колективу і заощадження здоров'я учнів.

       У структурі учнівської екскурсії можна виділити три компоненти: пізнавально - дослідний, емоційно - целостностний і діяльнісний.

      Завданнями пізнавально - дослідницького компонента є:

 - Познайомити ближче з історією та природою свого краю, створити умови для усвідомлення його цінності;

 - Створити умови для розуміння складнощів взаємозв'язку в природі;

 - Показати наслідки впливу людини на природу, зв'язок з нею;

 - Закріпити знання, навички, вміння, отримані на уроці, створити умови для їх практичного застосування;

 - Підвищити інтерес до предмету.

    Завдання емоційно - цілісного компонента:

 - Показати естетичну цінність природи;

 - Спонукати почуття любові до своєї природи, бажання зберегти її;

 - Досягти взаєморозуміння між учителем і учнем.

     Завдання діяльнісного компонента:

 - Допомогти оволодіти навичками екологічно - грамотної поведінки;

 - Навчити здійснювати практичні справи по збереженню природи;

 - Навчити використовувати природні багатства без нанесення шкоди природі.

      У будь-якому випадку цілі і завдання екскурсії, поставлені вчителем, виконують позитивну дію; якщо виставляти оцінки, навіть низькі бали свідчать про значність і корисність екскурсії, її результативність.

Глава 1. Туристсько - екскурсійний маршрут по населеним пунктам Першотравневого району.

         В рамках операції «Стежками рідного краю» учнями Мангуської ЗОШ № 1, членами гуртка географічно – краєзнавчого напрямку «Меотида» були розроблені ряд екскурсій по найбільш цікавим і мальовничим місцям рідного краю. Маршрут кращого з них став основою написання даної роботи. Спочатку було проведено анкетування серед учнів школи, найбільшу частку в опитуванні склали школярі у віці від 12 до 16 років.

       У анкетному опитуванні респондентам ставилося запитання «Вам була б цікава екскурсія по географічним та історичним місцям Приазов'я? ». Аналіз відповідей на це питання показав, що практично всі респонденти (98%) відповіли на нього ствердно. Найбільшу привабливість екскурсія з запропонованої темою має для вікової групи 12-14 років (майже 70%).

       З 19 осіб, опитаних у даній віковій групі, ствердно відповіли 13 чоловік (68,42%). Крім опитування школярів, дане питання задавалося батькам, вчителям школи, місцевим жителям (всього опитано 95 осіб). Картина вийшла наступна - позитивно відповіли 35 чоловік (36,8%), найбільша кількість опитаних невпевнені, так як не бачать або не знають цікавих місць в районі (52,6%), і однозначно негативно відповіли 10 (10,5%). Висновок - екскурсійний маршрут можливий.

       Для поїздки передбачається використовувати шкільний автобус (25 посадочних місць), якщо в екскурсії будуть брати участь учні школи. Екскурсії можливо дати назву «Золоте кільце Приазов'я», так як автобус по колу об'їжджає ряд населених пунктів Першотравневого району, рухаючись уздовж узбережжя Азовського моря. Загальна протяжність складає приблизно 110 кілометрів, час екскурсії - 2,5 - 3 години.

       Маршрут та відстань екскурсії наступний: Мангуш - Урзуф (30 км.); Урзуф - Юр'ївка (9 км.); Юр'ївка - Ялта (7км.); Ялта - Білосарайська Коса (10 км.); Білосарайська Коса - Мелекіно (31 км.); Мелекіно - Мангуш (слідуючи через села Азовське і Портівське - 20 км.). Відстань в кілометрах зазначено на підставі графіка руху рейсових автобусів ТОВ «Маріуполь - авто» (м. Маріуполь).

      Екскурсійний маршрут можливо почати з районного центра, селища Мангуш. Екскурсантам пропонується прослухати розповідь про історію Приазов'я, в ході якого вони дізнаються, що Приазов'є розташоване на півдні Східно - Європейської рівнини. Прибережна територія Азовського моря - це і є Приазов'є. Тут знаходяться міста Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Приморськ, вісім районів - Новоазовський, Тельманівський, Володарський, Першотравневий - у Донецькій області, Бердянський, Приморський, Приазовський - у Запорізькій, Генічеський - у Херсонській області. У Приазов'ї - найбільша металургійна база України - місто Маріуполь (металургійні комбінати імені Ілліча, Азовмаш, Азовсталь, коксохімічний завод «Маркохім»), завод «АЗМОЛ» (Бердянськ), великі порти (Маріупольський порт, Бердянський морський порт). Розвинене сільське господарство (це, в основному, підприємства колишнього Ілліч - Агро металургійного комбінату ім. Ілліча, нова назва «Харв Іст Холдинг», фермери), харчова промисловість, рибальство. Дається інформація про підводний світ Азовського моря, де мешкає 94 види тварин, з них 40 - риби і безхребетні, що відносяться до реліктів; 22 середземноморських виду черв'яків і 12 видів молюсків; 20 видів представників прісноводної фауни (13. - С. 42)

        Першотравневий район - адміністративно - територіальне утворення на півдні Донецької області з населенням 29 тисяч чоловік і площею 792 квадратних кілометри. Далі йде розповідь про історію переселення греків з Криму до Приазов'я у 1778 році; ролі митрополита Ігнатія, генерал - поручика А.В.Суворова, губернатора В.Н.Черткова в розселенні греків і виникнення населених пунктів Урзуфа, Ялти і Мангуша.

        З визначних пам'яток районного центру, селища Мангуш (заснованого вихідцями кримського села Мангуш), можна назвати найбільш старі будівлі - сучасна будівля управління юстиції (побудоване в 1907р; саме тут у 1918р. засідав Мангуський ревком для боротьби з військами білогвардійського генерала Каледіна), будівля птахоферми агроцеху № 10 (побудоване в 1910 р.). Меморіал Слави (пантеон) і розташований поряд пам'ятник Скорботній матері (пам'яті солдатів, загиблих у Великій Вітчизняній війні), відкритий в 1970-му році, до 25-річчя перемоги. Будівництво Пантеону здійснювалося громадськістю, головний архітектор Н.В.Каракурчі, статуя скорботної матері виготовлена маріупольським скульптором А.Бузівськім. (14). На мармурових плитах, розташованих по окружності пантеону, висічені прізвища 159-ти мешканців Мангуша, загиблих в роки війни, крім того, тут поховані останки воїнів Азовської морської флотилії, загиблих при визволенні селища. Поруч з пантеоном Алея Слави, де стоять бюсти мешканців району, Героїв Радянського Союзу та Соціалістичної праці, побудована три роки тому на кошти районної ради. На виїзді з селища пам'ятник воїнам - котановцам, які визволяли Мангуш від німецьких окупантів, відкритий 9 травня 1995 року на висоті 68,2, висоті, де відбувся бій воїнів-десантників з переважаючими силами німців.

       Тим часом автобус під'їжджає до курортного села Урзуф, заснованого греками, вихідцями з кримських сіл Гурзуф, Маджарь і Кизил - Таш, в 1779 році. Перших мешканців було 172 людини, жили в землянках, куренях і на подвір'ї козака Коваля (Ковальова), який надав одну кімнату свого будинку під церкву (15). Відвідування Урзуфской церкви Архистратига Михаїла Архангела - наступний пункт екскурсії. Це єдина з уцілілих церков в районі, її будівництво почалося в 1875 році і тривало 15 років; ескіз був розроблений італійським архітектором, прізвище якого, на жаль, не збереглося, камінь для фундаменту доставлявся зі Стародубовського кар'єру, стіни зводилися з цегли, зробленої на цегляних цехах Урзуфа і Ялти . Цікавий факт - для кріпості в розчин для кладки цегли додавався яєчний белок, так от курячі яйця для цього звозилися з усієї округи. Ця велична будівля побудована на найвищому місці села, тому ії видно звідусіль. Церква збудована у вигляді хреста, спрямованого на Ієрусалім, головний купол оточують чотири невеликих купола цибулиної форми, поруч спрямована увись дзвінниця, висота якої символічна - 33 метри (згідно віку Ісуса Христа). У 1930-і роки купола були зруйновані, дзвони відвезені в Маріуполь на переплавку, а з будівлі церкви було зроблено сховище для зерна, і лише в 1990-і роки, з початком незалежності України, за допомогою громадськості, підприємців, державній адміністрації Донецької області церква була відновлена. Далі проходимо до монумента Слави, відкритому в 1995 р. (архітектор Л.Кузьменков). Центральне місце займає відлита з бетону фігура жінки - матері, на задньому фоні бюсти воїнів, що символізують різні роди військ. Тут перепоховано останки чотирьох солдатів, загиблих при звільненні села від німецьких окупантів, на плитах вирізані прізвища жителів Урзуфа, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років. Відразу за монументом розташована центральна площа села, побудована на кошти підприємців і громади, урочисте відкриття якої відбулося в 2012 році. Тут і сцена, на якій виступають місцеві і приїжджі таланти, і фонтан, виконаний в грецькому стилі, тінистий парк, газони, майстерне кування умільців ...

      Наступна точка руху - Урзуфська набережна. У різний час року набережна змінює свій вигляд. Взимку вона тиха, замерзла і неначе заснула. Вона прокидається в середині січня, на Водохреща, коли сюди прямують сотні людей, щоб скупатися в крижаній ополонці, щоб змити накопичені за рік гріхи, відчути чистоту не тільки тіла, але й душі. На початку весни вона повільно прокидається від сну, коли тане лід на морі, дерева покриваються зеленню молодого листя, трава на клумбах тягнеться назустріч теплим сонячним променям. Влітку набережна кипить і вирує насиченим життям, це вже зовсім не село, а який - то мегаполіс. Спускаючись по центральній вулиці Леніна, можна здалеку почути нетерплячі гудки автомобілів, припаркованих у тротуарів, перекривають один одного голоса музикантів, десятки кафе, барів, таверн. Тут атмосфера активного відпочинку: ролики, скейти, атракціони, гігантське колесо огляду, багатоголосся за столиками десятків розважальних закладів .... До осені бурхливе життя затихає, закриваються бари, кафе, таверни, лагуни, кількість відпочиваючих і гуляючих набережною людей практично зводиться до нуля. Набережна знов занурюється в зимову сплячку до наступної весни.

       Подальший пункт слідування екскурсійного автобуса - невелике курортне селище - Юр'ївка, засноване в 1907 році російськими поселенцями. Назву селище отримало на честь відомого на весь округ адвоката Юр'єва, який захищав інтереси місцевого населення на початку XX - го століття. Село, яке складається з двох вулиць, розташовано на березі Азовського моря, в 7-мі кілометрах від Урзуфа (і 50-ти, якщо їхати з Маріуполя). Юр'ївка, на відміну від сусідніх селищ, розташована високо над рівнем моря, на крутому обриві. Середня висота - понад 20-ти метрів над рівнем моря, куди спускатися можна тільки по сходах. Є близько 4-х кілометрів пляжів, десятки пансіонатів і баз відпочинку. В центрі селища розташовані будинок культури, крамниця, ринок. Мешканці Юр`ївці пишаються базою відпочинку Федерації пауерлифтінгу України (Президент федерації И.В.Збандут, мешканець Юр`ївці). На східній околиці Юр'ївці розташований сосновий бір, через який веде маршрут до Ялти.

       Ялта (прибережна, морська), заснована греками, вихідцями з кримських сіл Аутка, Ламбат, Масандра, Гаври. Населення - близько 6 тисяч чоловік (за даними селищної ради). Географічно селище розділено на Стару Ялту і Нову, де знаходяться більшість санаторіїв і баз відпочинку. Їх у селищі 85, велика кількість оздоровчих дитячих таборів. Пляжі широкі, мілководне море, отже, добре прогрівається, проте сильно замулене, що є головною проблемою селища вже десятки років. Одними з найкрасивіших новостроєв Ялти можна назвати храм Іоанна Златоуста, будівництво якого почалося в 2002 році. Кошти на спорудження храму виділив екс - мер Москви Г.Х.Попов, чиї корені з Ялти. Розкішну будівлю вінчає величезний купол, покритий позолоченими листами, палаючими при яскравому сонячному світлі. Дзвінниця, церковні побудови, огорожа – все зроблено з новітніх матеріалів, головне, зроблено добре. У декількох десятках метрів від храму побудована Грецька площа, дар жителям Ялти від московського підприємця Н. Агурбаш, чиї батьки родом з цього селища. У центрі площі фонтан, скрізь сучасні підсвічування, зелені газони, ковані лавки - все розташовує до відпочинку.

      Виїжджаючи з Ялти у напрямку Білосарайської Коси, робимо зупинку в ландшафтному парку «Меотида», що отримав своє ім'я на честь давньої назви Азовського моря. Парк створено рішенням Донецької обласної ради від 30.06.2000 р. У 2001 р. парк був прийнятий до складу міжнародної організації «Федерація Європарків». До складу парку включено двокілометрову прибережну смугу Азовського моря на території Новоазовського (5078 га) і Першотравневого (7939 га) районів. До його складу також входять заказники загальнодержавного значення - «Білосарайська коса» і «Приазовський цапельнік». Символом парку є птах пілоклювка, рідкісний вид, що живе і розмножується тільки в цьому регіоні. Тут охороняються унікальні тварини і рослинні види флори і фауни Приазов'я. З 640 видів рослин більше 40-ка ендемічних, тобто виростають тільки в цій місцевості. Виділено 49 формацій солончакової, степової, болотної, водної, піщаної та сінантропіческій рослинності. До Червоної книги України занесено 15 видів флори. У парку налічується понад 250 видів птахів. Більшість з них водоплавні. Близько 100 видів птахів, у тому числі такі рідкісні, як чайки, рожеві шпаки, шилодзьобки, бугаї, морські зуйки, чорноголові вівсянки, пілоклювка, - гніздяться на території парку «Меотида». Крім птахів, тут налічується 7 видів плазунів, 47 видів ссавців, 79 видів риб, 1500 видів комах (16). Парк був створений з метою охорони природного ландшафту, рослин і тварин, пам'яток природи, для створення сприятливих умов для туризму і екскурсій. В ландшафтний парк «Меотида» органічно вписується ландшафтний заказник «Білосарайська коса», площею 616 га. Постановою Ради Міністрів УРСР № 132 від 25 лютого 1980 р. «Білосарайська коса» отримала статус «Заказник загальнодержавного значення». По шляху проходження можна бачити солончаки, невеликі озера і лимани. Лимани взимку затоплені водою, а навесні - влітку пересихають і заростають рясним трав'яним покривом - очеретом, рогозою, осокою, частухою звичайною, яка особливо красива навесні, в пору цвітіння. На солончаках ростуть солевиносливі рослини - солонець, астра солончакова, солянка. На піщаних дюнах в основному росте колосняк гігантський. Тут також гніздиться безліч птахів - чайки, крижень, кулики, гуси, лебеді ...

      Наступна зупинка в Приазовському цапельніку - орнітологічному заказнику загальнодержавного значення, створеного 4 листопада 2000року. Заказник площаю близько 100 гектарів являє собою найбільшу на північному узберіжжі Азовського моря змішану колонію зникаючих видів птахів, в основному чапель. Через землі заказника, густо порослі очеретом, протікає річка Мокра Білосарайка, це справжна ділянка недоторканой людиною природи. У колонії гніздяться велика біла чапля, мала біла чапля, сіра чапля, руда чапля, жовта чапля та багато інших видів водоплавних птахів.

       По шляху проходження автобуса зупиняємося біля пам'ятника загиблих десантників, встановленого на місці висадки воїнів, восени 1943 року звільнявших район від німецьких загарбників. Роботи по встановленню пам'ятника почалися в 1999 р., місце вибрано на висоті крутого обриву, звідки відкривається захоплююча панорама Азовського моря. Внизу розташовано село Мелекіно. Воно засноване у другій половині XIX ст. як рибальська артіль поміщика Мелек і довгий час залишалося рибальським селом. Ще одна версія походження назви «Мелекіно» від слова «мілина», море тут дуже мілке, з декількома мілинами. З 50 - х. років минулого століття Мелекіно починає активно будуватися і розвиватися як курортне місце. Тут будуються пансіонати і бази відпочинку від різних підприємств, в основному з Донецька і Маріуполя, інших міст Донецької області. Населення села становить 1548 осіб, за даними сільської ради.

       Далі маршрут веде до Мангушу, повертаючись до початкової точки маршруту, завершуючи краєзнавчу екскурсію, фактично замикаючи «Золоте кільце Приазов'я».

      Таким чином, об'єкти і маршрут по Приазов'ю дозволяє на невеликій території Першотравневого району познайомити екскурсантів з прекрасними історичними та культурними пам'ятками, які чудово поєднуються з природним і антропогенним ландшафтним середовищем.

       

Висновки.

       Так як «Екскурсія - це процес пізнання, в результаті якого засвоюється якась істина, а пізнання - це процес відображення і відтворення дійсності в мисленні, то екскурсія як процес пізнання являє собою предметно - чуттєву, матеріальну та практичну діяльність людей» (17. - З .117).

      Сприйняття спостережуваних об'єктів природного та антропогенного ландшафту в процесі екскурсії по Приазов'ю відбувається на основі зорових відчуттів. За допомогою зорових і слухових відчуттів формується уявлення про об'єкт.

        З усього вищесказаного можна зробити висновок, що екскурсія «Золоте кільце Приазов'я» як процес пізнання складається з двох частин:

1. Чуттєве пізнання (відчуття, сприйняття і уявлення).

2. Логічне пізнання (мислення).

Тому проведення екскурсійного процесу в ході екскурсії по населеним пунктам та мальовничих місцях Першотравневого району полягає у вирішенні трьох основних завдань.

Завдання 1. В ході екскурсійного процесу екскурсовод допомагає екскурсантам побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема екскурсії.

Завдання 2. Екскурсантам почути про ці об'єкти необхідну інформацію.

Завдання 3. Екскурсантам побачити красу природного та антропогенного ландшафтного середовища, а також інших об'єктів екскурсії.

       Крім того, екскурсія по Приазов'ю повинна сприяти розвитку інтересу до навколишнього середовища, якому сприяє сама організація сільського простору, його природний та антропогенний ландшафт.

       В ході екскурсії «необхідно використовувати метод, що використовує наростання розповіді від усної інформації до зорової, від зорових вражень - до словесних оцінок та висновків, що так само сприяють емоційному сприйняттю об'єктів екскурсії, а потім - розвитку мислення. «Використання двох форм розповіді (розповідного та реконструктивного) дозволить утримувати увагу екскурсантів на об'єктах природного та антропогенного ландшафту і управляти емоційним станом і процесом пізнання в ході екскурсії »(18. - С.98).

       Ландшафт - природний територіальний комплекс багатоступінчастої морфологічної будови, що складається з урочищ, що утворюють єдину систему природних явищ земної поверхні. Людина, живучи в ландшафті, сильно змінила зовнішність складових його частин - урочищ і навіть вплинула на характер взаємозв'язку між системними компонентами. Тому стали розрізняти природні та змінені людиною - антропогенні ландшафти. «Антропогенний ландшафт - це, перш за все, перетворення природного середовища з використанням практичного та теоретичного досвіду, з урахуванням естетичних якостей і світогляду людей» (19. - С.162).

       Екскурсії, засновані на використанні пов'язаних історико-культурних об'єктів у поєднанні з ландшафтом мають величезне пізнавальне значення і впливають на емоційний стан екскурсантів. Можливість використання сільського ландшафту в якості екскурсійного об'єкта, пояснюється тим, що екскурсія - методично продуманий показ визначних місць, пам'яток історії та культури, в основі якого лежить аналіз, об`єкти знаходяться перед очима екскурсантів, а також уміла розповідь про події, пов'язані з ними.

        Парк «Меотида» є головною особливістю сільського ландшафту Першотравневого району. Крім того, є такою територією, при під'їзді до якої проїжджаєш повз історичних і культурних пам'ятників, що дозволяє зв'язати воєдино видовищність природного та антропогенного ландшафту і пізнавальність історико-культурних об'єктів. Отже, вибір у якості об'єкта екскурсії по географічним і культурним місцям Приазов'я є обгрунтованим, тому що поєднує в природному і антропогенному ландшафтному середовищі історико-культурні пам'ятки та визначні місця.

       Тому при проведенні екскурсії на основі степового ландшафту рекомендується використовувати такі методичні прийоми, які будуть посилювати емоційний і естетичне сприйняття об'єктів екскурсії.

Список використаних джерел та літератури:

1.Закон України про охорону культурної спадщини / Відомості Верховної Ради України. 2000. № 39 - 712с.

2.Закон України про охорону навколишнього середовища / Відомості Верховної Ради України. 1999. № 4 - 663с.

3. Закон України про природно - заповідний фонд / Відомості Верховної Ради України. 1992. № 34 - 620С.

4. Про внесення змін до «Закону України про природно - заповідний фонд» від 21.01.2010.

5. Кудінов Б.Ф. З історії розвитку туризму. М. Знання. 1984. - 324с.

6. там же.

7. www.slova.ru. Тлумачний словник В.Даля.

8.Мала Радянська енциклопедія. 2 - е вид. М.1938. - Т.10

9. Велика Радянська енціклопедія.3 - е изд. 1978 - т.29.

10.www. slova. ru. Тлумачний словник Л.Н.Ушакова.

11. Мала Радянська енциклопедія. 3 - тє вид. 1960 - т.9.

12. Велика Радянська еціклопедія. 3 - тє вид. 1978 - т.29.

13. Марченко А.П. Екологія. Охорона природи. Бердянськ. АРІУ. 1997 - 207с.

14. Сільська новь (Першотравнева районна газета). № 35 від 19.04.2006.

15. Кудакоцев С.І. Історія села Урзуф. 1976.

16. www.segodnja.ua. «Еко - парк» на місці «Меотиди».

17. Ємельянов Б.В. Організація екскурсійної роботи. М. Знаніе.1984 - 252с.

18. Зорін І.В. Енциклопедія туризму. Довідник. М. Фінанси і статистика. 2000 - 281с.

19. там же.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
курсовая работа в ИППО, возможность проведения урока экскурсии
  • Додано
    01.03.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    144
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    HM482333
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти