Доповідь "Взаємонавчання на уроках математики як найважливіший чинник розвитку ключових компетентностей школярів "

Опис документу:
Будь-який вчитель стикається з проблемою: як опитати кожного учня за всім теоретичним матеріалом? Існуючі методи опитування (математичний диктант, ущільнене опитування, відтворення опорних сигналів, магнітофонне або «тихе» опитування) не вирішують проблеми повністю

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Взаємонавчання на уроках математики як найважливіший чинник розвитку ключових компетентностей школярів

Будь-який вчитель стикається з проблемою: як опитати кожного учня за всім теоретичним матеріалом? Існуючі методи опитування (математичний диктант, ущільнене опитування, відтворення опорних сигналів, магнітофонне або «тихе» опитування) не вирішують проблеми повністю. При будь-якому з них або опитуються всі учні, але по вельми обмеженому кругу питань, або лише частина учнів. Вивчення різних способів організації взаємоконтролю і взаємонавчання дозволило мені в своїй педагогічній діяльності використовувати методику так званих «уроків спілкування».

На такому уроці кожен учень вивчає матеріал разом з сусідом по парті. Учні читають підручник, самі відповідають на питання, вирішують завдання, перевіряючи один одного. Ті пари, що підготувалися першими, опитує вчитель. З їх числа він призначає помічників, які беруть участь в опитуванні інших.

Починається «урок спілкування» з розсаджування учнів так, щоб за одним столом виявилися діти, приблизно рівні за підготовкою та швидкістю роботи. Потім вчитель повідомляє, як буде організовано заняття, а також демонструє на звичайній або інтерактивній дошці (можна використовувати проектор) питання за матеріалом, що вивчається, і додаткові завдання. Інструкція для учнів (зручно мати плакат з її записом або комп'ютерну презентацію) про порядок дій на уроці виглядає так:

1. Прочитай заданий пункт підручника;

2. Підготуй відповіді на питання, вказані на дошці;

3. Допоможи підготуватися своєму сусідові;

4. Відповідай сусідові на всі питання і вислухай його відповіді на них, виправляючи помилки;

5. Повідом вчителя про готовність сусіда і свою відповідати на питання;

6. Говори при цьому дуже тихо.

Учні приступають до роботи. Вчитель обходить клас, перевіряючи, хто чим зайнятий, і надаючи при необхідності індивідуальну допомогу. Перші учні, що підготувалися, відповідають матеріал вчителеві. Тих, що добре відповіли матеріал, вчитель призначає асистентами і вказує, кого вони опитуватимуть. При цьому небажано, щоб хто-небудь (вчитель або асистент) розмовляв більш ніж з двома парами учнів за один урок. Учні, що добре відповіли асистентам, також стають асистентами і опитують інших по вказівці вчителя. Ті, чиї знання виявилися відповідними І рівню, готуються знову і перескладають матеріал тут же: на уроці або на додатковому занятті. Опитування цих учнів можна здійснювати і в позаурочний час за домовленістю між учнями (боржниками і асистентами). Діти, які вже звільнилися від роботи, виконують додаткові завдання. Якщо ж вони не встигли виконати завдання на уроці, то зобов'язані зробити це удома.

Уроки взаємонавчання за теоретичним матеріалом я проводжу з VI класу, але не за всіма пунктами підручника, а лише по тих, які представляють порівняльну трудність для учнів через принципову новизну або великий обсяг. Починаючи з VII класу, уроки спілкування можна проводити по будь-яких темах курсу алгебри або геометрії.

Для прикладу приведу питання за двома пунктами підручника математики для VI класу, на які повинні відповісти учні під час уроків спілкування.

Координатна площина

1. Розкажіть про координатні прямі Ох і Оу.

2. Розкажіть про координати точки на координатній площині. Як називається кожна з них?

3. Що називається координатною площиною?

4. Розв’яжіть 2-3 завдання (запропонувати учням завдання з підручника).

Найбільший спільний дільник. Взаємно прості числа

1. Розв’яжіть завдання, з яких починається пункт підручника, замінивши дані (72 цукерки «Ластівка» і 54 цукерки «Чебурашка»).

2. Що називається найбільшим спільним дільником декількох натуральних чисел? Наведіть приклад.

3. Які числа називаються взаємно простими? Наведіть приклад.

4. Поясніть, як чином використовується розкладання на прості множники для знаходження найбільшого спільного дільника чисел 3600 і 250.

5. Сформулюйте правило знаходження найбільшого спільного дільника. Поясніть, як знайти найбільший спільний дільник чисел 42, 60 і 75.

6. Розв’яжіть 2-3 завдання (запропонувати учням завдання з підручника).

«Уроки спілкування» можна проводити і з геометрії. Діючий підручник для VII класу з цього предмету містить всі необхідні теоретичні питання. Тому на уроках спілкування досить вказати лише номери цих питань.

Для «уроків спілкування», що проводяться за учбовим матеріалом, вчителеві можна і самому скласти список питань, керуючись наступним міркуванням: кожна теорема, визначення або правило теми, що викладається, повинні входити до складу цих питань.

Взаємне навчання школярів можна організувати і при вирішенні задач, починаючи вже з V класу. На дошці замість питань по теорії вчитель виписує номери завдань з підручника, які потрібно розібрати протягом уроку. При цьому вчитель підкреслює номери обов'язкових завдань, тобто тих, які треба обов’язково розв’язати, щоб отримати 6-8 балів. Кожен учень робить необхідні записи в своєму зошиті, радячись з сусідом по парті. Учню, який опитує інших школярів, треба лише переконатися, що в зошиті відповідаючого записані розв’язання всіх завдань, і він може детально прокоментувати одне з них. Під час опитування враховується відповідь не лише даного учня, але і його сусіда по парті.

Варто відзначити, що на перших порах інколи доводиться зазнавати відомі труднощі: не вистачає часу опитати весь клас, важко домогтися включення всіх учнів в роботу, необхідно звикнути до робочого шуму на уроці. Але, не дивлячись на відмічені труднощі, вважаю що «уроки спілкування» корисні, оскільки вони розвивають математичну мову школярів, привчають їх працювати з підручником математики, виховують пошану до книги, до своїх товаришів, допомагають краще засвоювати матеріал, виховують почуття взаємодопомоги. Інколи можна запропоновану методику удосконалити: «посилити» вимоги до результатів опиту учнів асистентами; якщо учень після «уроку спілкування» написав письмову роботу на ту ж тему погано, то оцінка за урок спілкування йому знижується. Вона не повинна відрізнятися від оцінки за письмову роботу більш, ніж на один бал.

Можна використовувати, наприклад, такий спосіб перевірки результатів вирішення завдань на уроці : перевіряються роботи 10 – 12 кращих учнів класу, а потім, за 5 – 10 хвилин до закінчення уроку ці учні звіряють зошити інших зі своїми.

Інструкції для асистентів можуть бути приблизно наступними:

• Ставте питання чітко, точно по порядку.

• Якщо відповідь невірна, намагайтеся дослухати того, хто відповідає, до кінця і тільки тоді виправіть (при необхідності вкажіть, в яких місцях книги наведені відповіді на вказані питання).

• Перевірте, чи всі завдання виконані. Чи правильні відповіді? При необхідності виправте помилки.

• Опитуючи пару учнів, відзначте, хто кому допомагав в підготовці, які питання викликали певні ускладнення.

• Обговоріть оцінку спільно, обґрунтувавши свою думку.

• Повідомте вчителеві результати опитування.

• Будьте дуже уважними, тактовними і взаємно ввічливими!

На закінчення хочу відзначити, що традиційна методика викладання математики не сприяє формуванню суспільно значимих рис особи. На уроці присікаються будь-які спроби надати допомогу товаришеві, працювати спільно. Не формується відчуття відповідальності за роботу колективу, здатність до об'єктивної само і взаємо оцінки.

Причина цього в тому, що з трьох основних форм учбової роботи – фронтальної, індивідуальної і колективної – в основному використовуються лише перші дві. В результаті школярі вчаться кожен окремо. Але якщо вчитель систематично влаштовує уроки самонавчання, то, тим самим, він приводить в дію міжособові контакти. Тепер учень вчиться в іншого та вчить його, опитує товариша і відповідає йому ж, несе відповідальність за сусіда. Сьогодні перед вчителем ставляться принципово нові завдання не просто допомогти школяру опанувати знання відповідно до програми, але і, враховуючи перспективи розвитку дитини, розкрити індивідуальне багатство особи. Навчити вчитися, сформувати здатність займатися самоосвітою. Необхідно вчити підростаюче покоління самостійно здійснювати цілеспрямований пошук потрібної інформації, її критично оцінювати, самостійно опановувати необхідні знання і уміння. Ця методика дозволяє формувати такі основні компетентності учня як, інформаційна, комунікативна, самоосвітня, соціальна, що забезпечить активну безстресовую соціалізацію молодої людини в сучасному суспільстві.

Зі всіх варіантів колективної діяльності робота в парах найбільш елементарна, Але, на відміну від інших, вона може бути використана в будь-якому класі і будь-яким вчителем.

Рекомендована література

  1. Закон України «Про загальну середню освіту» (1999р.).

  2. Закон України «Про освіту» (1996р. із змінами 1998, 2000 рр.).

  3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (2004 р.)// Освіта України.-2004.-№5.

  4. Указ Президента України № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»

  5. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа). (2001 р.)

  6. Національна доктрина розвитку освіти. (2002 р.)

  7. Постанова кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 17/17 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання»

  8. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи.-2008.-№ 5-6.

  9. Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. - Донецьк: Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2004 – 36 с.

  10. Авдеева Н. Ключевые компетенции – новая парадигма результатов образования. // Педагогика. – 2003. - № 5. –с. 34-38..

  11. Алешина И.В. Поведение людей. – М.: Фаир-Пресс, 2005.

  12. Брудный Д. Учитель. – М.: Издательство политической литературы, 2001

  13. Гин А. Приёмы педагогической техники. – М.: Вита – Пресс, 2005.

  14. Груденов Я.И. Совершенствование методики работы учителя математики. – М.: Просвещение, 2000.

  15. Жабіна Л. А. Інтерактивний тренінг «Розвиток інформаційної компетентності особистості»./ Інтерактивні тренінги з формування інформаційної компетентності. : Збірник тренінгів./Кобзар О. В. , Давидов А. В. та ін. – Д.: ДоноблІППО: Витоки, 2006. – 86с.

  16. Кобзар О. В. , Давидов А. В. та ін. Інтерактивні тренінги з формування інформаційної компетентності. : Збірник тренінгів – Д.: ДоноблІППО: Витоки, 2006. – 86с.

  17. Кизик О.А. Информационная компетентность, как составляющая профессиональной компетентности выпускника профессионального лицея. // Электронное издание "Письма в Emissia.Offline: электронный научно-педагогический журнал".- CПб., 2002. ART 866. Гос. рег. N 0320100088. [Online]. Доступ: http://www.emissia.50g.com/offline/2002/866.htm

  18. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу / Упоряд. М.Ф. Степко та ін. – Тернопіль: ТДПУ, 2003.

  19. Определение общепредметного содержания и ключевых компетенций как характеристика нового подхода к конструированию образовательных стандартов. Доклад А.В. Хуторского на отделении философии образования и теоретической педагогики РАО 24.04.2002. - Центр «Эйдос», [Online]. Доступ:

http:// www.eidos.ru/news/compet.htm

20) Окунев А.А. Спасибо за урок, дети! – М.: Просвещение, 2000.

21) Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х. Основа, 2005.

22) Манвелов С.Г. Задания по математике по развитию самоконтроля. – М.: Просвещение, 2007.

23) Мишин В.И. Методика преподавания математики в средней школе. – М.: Просвещение, 2003.

24) Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогика, 2002.

25) Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998.

26) Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий. В 2-х томах. – М. : НИИ школьных технологий, 2006.

27) Селевко Г.К. Современные образовательные технологии // Школьные технологии.- 1998. – № 2.

7

________________________________________________________________________________

Взаємонавчання на уроках математики як найважливіший чинник розвитку ключових компетентностей учнів. Авторские материалы Супрун А. В

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.