Доповідь на тему: "Роль вчителя в організації навчального процесу в умовах профільного навчання"

Педагогіка

Для кого: Дорослі

15.03.2021

249

7

0

Опис документу:
Вважається, що вчитель, як носій знань, передає їх учням і чим більше володіє ними сам учитель, тим краще засвоять науку діти. З часом, коли обсяг знань зріс до неможливості осягнути їх однією людиною, дидактична функція вчителя почала формулюватися так: не передавати знання, а вчити, як здобувати їх. Діяльність учителя не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки в умінні бути організатором її засвоєння, провідником у лабіринті знань.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Вступ

Головне завдання вчителя - навчати і наставляти - не змінювалося з плином часу, за змістом самого навчання і виховання можна побачити, як ускладнювалися функції педагога.

Традиційно па перше місце висувалася навчальна (дидактична) функція вчителя. Вважалося, що він як носій знань передає їх учням і чим більше володіє ними сам учитель, тим краще засвоять науку діти. З часом, коли обсяг знань зріс до неможливості осягнути їх однією людиною, дидактична функція вчителя почала формулюватися так: не передавати знання, а вчити, як здобувати їх. Діяльність учителя не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки в умінні бути організатором її засвоєння, поводирем у лабіринті знань. Школа має бути не коморою знань, а середовищем думки - заповідав В. Сухомлинський. От тоді-то предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Велику роль у діяльності вчителя відіграє розвивальна функція. Сутність її — у створенні сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини, для її саморозкриття, самоутвердження. Найскладнішою є виховна функція. Бути вихователем - означає вміти трансформувати цілі, що їх поставило суспільство перед школою, у конкретні педагогічні завдання — формування необхідних якостей особистості у кожного школяра. Визначальним при цьому є «соціокультурний діалог у системі «педагог — дитина» на основі її розуміння, прийняття і визнання».

Функції учителя зумовлюються потребами суспільно-економічного розвитку нашого суспільства, а також особливостями розвитку загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей.

Загалом варто акцентувати увагу на таких функціях учителя-вихователя.

1. Виховна функція: передбачає необхідність здійснювати цілеспрямований вплив на особистість з метою створення оптимальних умов для її всебічного гармонійного розвитку; акумулювання в особі учителя загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей і передавання їх нащадкам. Ця функція пов'язана з вихованням людини в широкому значенні. Вона займає провідне місце в складному процесі формування особистості.

2. Навчальна: виявляється в організації учнів з метою оволодіння знаннями, вміннями і навичками з основ наук, забезпеченні умов для інтелектуального розвитку учнів, озброєння їх методами самостійної пізнавальної діяльності. Учитель має виступати не інформатором, а організатором навчально-виховного процесу.

3. Організаторська: полягає в необхідності організації дитячих колективів, цілеспрямованого керівництва різними видами дитячої діяльності безпосередньо в навчально-виховних закладах і поза їх межами.

4. Оберігаюча: учитель має бути хранителем загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей, оберігати їх від руйнівних впливів деструктивних сил, розумно будувати гуманістичну систему виховання.

Історія як навчальний предмет своїми специфічними можливостями має сприяти розвитку нових рис особистості, її активній інтеграції у демократичне суспільство, що розвивається, та розумінню його цінностей. Тому викладання історії сьогодні потребує нового концептуального підходу як до змісту шкільної історичної освіти, так і до відбору та створення сучасних, найбільш ефективних навчальних, педагогічних технологій (моделей організації навчання). Головною метою методики історії як науки є обґрунтування наукових основ шкільної історичної освіти і шляхів її вдосконалення відповідно до потреб суспільства. Методична наука покликана озброїти вчителя історії змістом і педагогічними підходами до навчання, знаннями, вміннями і навичками, необхідними для ефективної історичної освіти, виховання і розвитку учнів.

Наочність та інформаційно-комунікативні технології у викладанні історії і профільних курсів

Головна мета шкільної історичної освіти може бути визначена як створення оптимальних психолого-педагогічних умов для інтелектуального розвитку, саморозвитку та становлення особистості учня як суб'єкта історичного розвитку та суспільних відносин, громадянина-патріота, який керується в своїй діяльності загальноприйнятими соціокультурними нормами та цінностями.

Завданнями сучасної шкільної історичної освіти є забезпечення умов для:

  • набуття школярами ключових та предметних компетентностей;

  • виховання повноправного громадянина - патріота України, який здатен вільно орієнтуватися в суспільному житті та усвідомлювати свою роль та відповідальність перед суспільством та державою, формування в учнів самосвідомості та власної ідентичності на різних рівнях;

  • формування у школярів загальнолюдських та національних цінностей, а також цінностей демократичного плюралістичного суспільства (толерантності, поваги до інших, верховенства права, соціальної активності, громадянської відповідальності, моральної свідомості);

  • оволодіння молоддю базовими знаннями про головні явища, події, процеси та тенденції в історії України та світу, про діалогічний, безпечний спосіб взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією;

  • розвитку історичного, творчого та критичного мислення учнів: умінь здійснювати історичний аналіз, історичну критику, реконструкцію історичних подій, явищ, процесів, історичне прогнозування та інтерпретацію історичних фактів, умінь добирати та орієнтуватися в історичній інформації;

  • розвитку інтересу учнів до історії як сфери знань і як предмета, формування у них власних освітніх запитів щодо навчання історії та вміння їх задовольнити;

  • розвитку загальної культури учнів, прилучення їх до духовних і культурних надбань українського та інших народів, до історико-культурної традиції людської цивілізації.

В умовах трансформації вітчизняної історичної шкільної освіти одним з невідкладних завдань методики навчання історії стає впровадження особистісно орієнтованого підходу в поєднанні з оволодінням школярами системою компетентностей. Набуття учнями предметних компетентностей в процесі вивчення історії безпосередньо залежить від зміни методів та прийомів навчання, дослідження перспективних напрямків методичної науки.

Одним із таких напрямків є робота над комплексом проблем, пов’язаних з застосуванням наочності та методики її використання на уроках історії.

Сьогодні використання наочності не обходиться без мультимедійних та інформативно-комунікативних технологій. Сучасний період розвитку суспільства характеризується процесом його інформатизації, що змінює вимоги до освіти. Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій призвів до перебудови інформаційного середовища суспільства, відкриваючи нові можливості суспільного прогресу, що знаходить своє відображення і в освіті. З поняттям “інформація” тісно пов’язаний термін “мультимедіа”, що є одним із засобів інформаційних і комунікаційних технологій. Термін “мультимедіа” (англ. multimedia від лат. multum – багато і media – medium – осередок; засіб, середовище) можна перевести як “багато середовищ”. Ефективність застосування мультимедіа визначається їх роллю у навчальному процесі. Визначення цієї ролі випливає з психолого-педагогічних досліджень впливу складових мультимедіа на розвиток когнітивних можливостей учня.

Увага до ІКТ (інформаційно комунікаційні технології або – технології, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації) зумовлена тим, що вони здатні забезпечити вищу ефективність навчання, зменшити витрати на нього та забезпечити доступ до якісної освіти переважній більшості учнів.

Переваги інформаційно-комунікативних технологій ґрунтуються на шести їхніх можливостях:

  • Мультимедійності;

  • Інтерактивності;

  • Більшій автономності та активності учнів у навчальному процесі;

  • Рівному доступі до якісної освіти за допомогою мережевих технологій;

  • Відповідності уподобанням і потребам сучасної молоді;

  • Економії коштів.

Інфомаційно-комунікативні та мультимедійні технології у рамках шкільної історичній освіті можна використовувати для:

  • Пояснення нового матеріалу;

  • Контролю знань;

  • Організації самостійної роботи учнів на уроці і вдома;

  • Організації пізнавального дозвілля учнів;

  • Розвитку творчої активності учнів, їх навичок роботи з програмним забезпеченням та публічного представлення результатів своєї роботи.

Придатними для застосування на уроках історії типами мультимедійних навчальних засобів є:

  • Електронні підручники та навчальні курси;

  • Навчальні фільми;

  • Презентації;

  • Таблиці, графіки, діаграми і схеми;

  • Навчальні ігри, вікторини;

  • Інтерактивні анімовані атласи і карти;

  • Інтерактивні кросворди;

  • Конструктори уроків, які об’єднують ряд вищезгаданих засобів і дозволяють вчителю в довільній послідовності використовувати їх на уроках.

Компетентнісно – орієнтований підхід передбачає більш чітке визначення кола інтелектуальних і спеціальних умінь і, відповідно, розробку системи завдань,спрямованих на їх розвиток. Кожен вид наочності, як самостійне та повноцінне джерело історичної інформації, дозволяє розкрити майже всі аспекти історичної проблематики та дозволяє застосовувати дидактично адаптовані методи історичної науки в пізнавальній діяльності учнів:

1) порівняльно-історичний метод полягає у відборі схожого за своїми характеристиками історичного матеріалу і порівнянні його з уже відомим з наступним узагальненням. При порівнянні природних умов різних країн, відображених в пам’ятках матеріальної культури, учні можуть встановити особливості розвитку господарського життя народів, що проживали в цих країнах. Порівнюючи зображення богів виявити спільні та відмінні риси в релігійних уявленнях окремих народів;

2) метод аналогій передбачає проведення аналогій з вже відомим матеріалом для поширення своїх знань про одне історичне явище на інше. Проведені аналогії дозволяють здійснювати класифікацію відповідних історичних явищ. Наприклад, знаючи, як вплинули природно-географічні умови на життя населення Єгипту, учні на основі аналізу карти, припускають подібний вплив на заняття та побут населення в країнах з подібними природно-географічними умовами;

3) метод визначення зародка по зрілим формам схожий з попереднім. Знаючи сутність історичного явища можна за характерними ознаками визначити його зародження в певний історичний період. Наприклад, розуміючи причини виникнення держави та її сутність школярі можуть виявити ознаки виникнення держави у інших народів, спираючись на фото археологічних розкопок руїн палацу, зображення царів на монетах тощо;

4) метод реконструкції цілого за частиною використовується під час дослідження фрагментів посуду, ювелірних прикрас, зброї, руїн споруд, знайдених під час археологічних розкопок, намагаючись відновити їх початковий вигляд. На основі цього методу учні можуть здійснювати реконструкцію не лише матеріальних об’єктів які втратили свій початковий вигляд, але й відновлювати типові образи людей за їх одягом, взуттям, зброєю, предметами побуту тощо;

5) метод зворотних висновків дозволяє вивчати явища духовної та суспільно-політичної сфери життя суспільства,коли за існуючими пережитками простежується розвиток певної тенденції.

6) метод визначення рівня духовного життя за пам’ятками матеріальної культури базується на нерозривному зв’язку між матеріальною та духовною культурою, на інформації, яку несе предмет матеріальної культури про знання та вміння людей, які його виготовили;

7) критично-інтерпретаційний метод тісно пов’язаний із визначенням співвідношення між історичними фактами та їх суб’єктивною інтерпретацією. На відміну від вченого-історика, учень отримує історичні факти, як правило, вже в готовому вигляді певних інтерпретацій, що мають як вербальну, так і візуальну форму. Метод дозволяє навчити учнів розуміти та визначати суб’єктивність будь-якої інтерпретації історичних фактів та явищ, відділяти історичні факти від їхньої інтерпретації. Застосування цього методу є особливо ефективним при організації роботи

учнів з навчальними картинами та іншими видами образної наочності, в яких частка авторської суб’єктивності є особливо значною;

8) метод виявлення причин за наслідками дозволяє встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними фактами, подіями, явищами. Наприклад, на основі аналізу зображень учні самостійно можуть встановити, як пов’язані між собою природно-географічні умови та одяг населення, яке проживає в певній країні;

9) метод визначення мети та наслідків діяльності людей за їх діями дає можливість проаналізувати діяльність людей, встановлюючи причинно-наслідкові зв’язки між метою, яку ставили перед собою люди та наслідками, які мали ці дії. Наприклад, при аналізі зображень царів та фараонів за

характерними ознаками зображень учні можуть визначити мету, яку переслідували її творці та бажання самих замовників подібних зображень;

10) статистичний метод дозволяє на основі аналізу кількісних показників історичного процесу визначати характер, закономірності розвитку історичних явищ та процесів. Статистичні дані можуть мати наочну форму – це різноманітні таблиці, діаграми, графіки тощо;

11) лінгвістичний метод передбачає аналіз мови документу і дозволяє виявити період написання документу,належність його автора до тієї чи іншої соціальної групи, рівень освіченості та культури, упередженість автора тощо.

12) узагальнення свідчень пам’яток звичаєвого та писемного права. Сутність методу полягає в опрацюванні окремої пам’ятки права, що дозволяє зробити висновки про розвиток судочинства в тій чи іншій країні, про майнові відносини, форми покарання за кримінальні злочини, привілеї певної соціальної групи та інші сфери тогочасного життя. Застосування цього методу в роботі з наочністю є обмеженим, якщо не враховувати випадків, коли учні працюють не з самим текстом, а з зображенням предметів, на яких викарбовано сам текст.

Функції наочності в системі пізнавальних завдань, що вимагають застосування методів історичного пізнання, визначатимуться тим, що: 1) наочність є особливим джерелом історичної інформації, повноцінне одержання якої можливе лише внаслідок активних розумових дій; 2) використання наочності під час створення проблемних пізнавальних завдань дозволить адаптувати методи історичної науки до вікових особливостей мислення учнів; 3) розкриття змісту історичної інформації, закладеної в наочність, змусить учня діяти творчо, виявляти винахідливість та ініціативу, розуміти значущість нових знань і вмінь для пошуку ефективних розв’язань проблемних ситуацій; 4) завдання, створені з використанням наочності, дозволять врахувати особливості сприйняття та опрацювання історичної інформації учнями з візуальним стилем навчання; 5) наочність допоможе урізноманітнити самі види завдань та способи діяльності з їх виконання.

Інтерактивні методи викладання

Визначальним для особистісно зорієнтованого навчання має бути соціокультурний діалог у системі «педагог-дитина» на основі її розуміння, прийняття й визнання. Якнайактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання.

Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне». Перша частина слова – «інтер» - походить з латинського «inter-». В латині «inter-» означає - «взаємно», «обопільно», «вкупі», «спільно», «між».

Друга частина слова – «активне», також походить з латини – від слова «activus». Воно означає - «рухливе», «діяльне», «жваво», «енергійне».

Інтерактивне навчання – це технології навчання, які дають можливість та сприяють учням спільно, взаємно, обопільно та вкупі, жваво, енергійно й рухливо займатися під час навчального процесу.

За даними американських учених, під час лекції учень засвоює всього 5 % матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з відео/аудіоматеріалами - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %, під час практики - 75 %, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання - 90 %. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

Інтерактивні методи включають велику кількість новітніх ідей у проведенні тематичних занять. Ці заняття можуть включати в себе кілька особистісно зорієнтованих підходів для фронтального та групового втілення. Найвідомішими на сучасному етапі є такі:

Коло ідей: метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому. Потім підбиваються підсумки.

Акваріум: такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як учитель об'єднав учнів у дві-чотири групи та запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші учні класу мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а клас обговорює, чи була думка аргументованою.

Навчаючись учусь: та кий вид навчальної діяльності дає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям. Після того як учитель назвав тему та мету уроку й роздав учням картки із завданням, їм тре ба ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Згодом необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуватись до передання цієї інформації іншим у доступній формі.

"Мікрофон": "Мікрофон" дає можливість кожному послідовно чи хаотично (за вибором людини, яка проводить опитування) сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Рольова гра, імітація: мета розігрування ситуації в ролях - визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом «гри».

Крісло автора: несе в собі реалізацію підвищення самооцінки учнів. Вона виконується в такий спосіб: учитель поступається місцем педагога у класі на користь учня, який іде виголошувати доповідь (реферат, замітку та ін.). Учень, перебуваючи на місці педагога, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а й бажання покращувати свої знання.

Використання інтерактивних методів навчання накладає вето на позицію "я вчитель (тобто я вище), а ви учні (тобто ви нижче)". Поділ на касти залишився в минулому, а сьогодні нами керує взаємонавчання - учителя в учнів, учнів у вчителя. Адже рівень кваліфікованості педагога залежить від рівня освіченості його учнів.

Впровадження технології розвитку критичного мислення

Швидкий зростання загального обсягу інформації і прискорення темпів науково-технічного прогресу призвели до істотних змін в структурі суспільних відносин. Щоб задовольнити нові потреби, головною метою сучасної освіти має стати розвиток особистості, формування інтелектуальної й духовної культури людини. Шкільна освіта має вчити учнів користуватися набутими знаннями, виробляти новий стиль мислення, що дозволить аналізувати проблеми в будь-якій галузі життя і знаходити їх оптимальне розв’язання, отже, навчити їх мислити критично.

Термін «критичне мислення» з першого погляду є досить розмитим та багатозначним. Він народжує численні асоціації та витлумачення. Американський фахівець Річард Пауль у книзі з досить показовою назвою – «Критичне мислення: що потрібно кожній людині, щоб вижити в швидкоплинному світі»– запропонував таку робочу дефініцію: критичне мислення – це мислення про мислення, коли ви мислите задля вдосконалення свого мислення. Тут є важливими дві обставини: 1) критичне мислення – це не просте мислення, а мислення, яке спричиняє самовдосконалення; 2) бажане самовдосконалення приходить з навичками використання стандартів коректної оцінки процесу мислення. Коротко кажучи, це самовдосконалення мислення на підставі певних стандартів.

Рівень комп'ютеризації суспільства ХХI століття робить безкрайнє інформаційне поле доступним кожному. Без перебільшення можна сказати, що уміння своєчасне отримувати необхідну інформацію для ухвалення, після її обробки і аналізу, відповідного рішення - ключ до успіху в кар'єрі і житті сучасної людини. На перший план виходить завдання розвитку критичності мислення. Зараз необхідно не тільки оволодіти інформацією, але і критично її оцінити, осмислити, застосувати. Постає проблема: Зустрічаючись з новою інформацією, учні повинні уміти розглядати нові ідеї вдумливо, критично, з різних точок зору, роблячи висновки щодо точності і цінності даної інформації.

Критичне мислення можна розбити на ряд аспектів – формування кожного із яких і приводить до формування критичного мислення взагалі. Технологія розвитку критичного мислення відноситься до типу рамкових. Своєрідною рамкою, в яку вписується урок, є так звана базова модель технології, що складається з трьох етапів (стадій): стадії виклику, смислової стадії і стадії рефлексії.

Базова модель («Виклик – Осмислення – Рефлексія») задає не тільки певну логіку побудови уроку, але і послідовність, і способи поєднання конкретних методичних прийомів.

Структура технології струнка і логічна.

Така структура уроку, на думку психологів, відповідає етапам людського сприйняття: спочатку треба налаштуватися, пригадати, що тобі відомо по цій темі, потім познайомитися з новою інформацією, потім подумати, для чого тобі знадобляться отримані знання і як ти їх зможеш застосувати.

Кожна стадія має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, направлених спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення і узагальнення отриманих знань.

Перша стадія — «виклику» (evocation), під час якої у учнів активізуються знання, що були раніше, прокидається інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього учбового матеріалу.

Стадія виклику виконує.

З виклику нерідко починається робота в режимі проблемного навчання. Учням нерідко не надається права на помилку. Разом з тим в режимі технології розвитку критичного мислення у учня на цьому етапі вже виникли власні цілі і мотиви для вивчення нового. Саме це є основним стимулом розвитку критичного і творчого мислення. У будь-якому випадку, учні не просто механічно слухають або читають текст, не просто вибирають інформацію для заповнення запропонованої вчителем таблиці або намагаються слово в слово повторити текст або пояснення, вони осмислюють новий матеріал через призму своїх цілей, власних питань.

Друга стадія — «осмислення» (realization of meaning) — змістовна, в ході якої і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота направлена, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (маркіровка, складання таблиць, ведення щоденника), які дозволяють відстежувати власне розуміння.

Під керівництвом вчителя і за допомогою своїх товаришів дитина відповідає на ті питання, які сам поставив перед собою на першій стадії. Роботу на цьому етапі доцільно побудувати так, щоучитель дає змогу учням самостійно працювати над завданням, надає консультації з окремих питань та допомагає відстаючим.

Рефлексія - фаза уроку, протягом якої учні роблять огляд ідей, що були відкриті ними, значення яких вони усвідомили; старшокласники запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, змінюють та поширюють набуті знання до нових обріїв (дискусія у парах, у групах, графічні організатори, ессе та ін.). Рефлексія реалізує наступні функції:

Саме у ході рефлексії учні консолідують нововивчене та активно реструктурують свої схеми для включення нових понять. На цьому ступені дитина перетворює нове знання на своє власне, забезпечує довготривалість знань.

Я впевнена, що така система роботи дозволяє старшокласникам відчувати себе не «об’єктом виховання і навчання», а повноправним учасником навчального процесу з чітко окресленим колом вимог, які допомагають досліджувати поставлену проблему в групах, в залежності від індивідуальних здібностей учня. Коли вони звикають працювати за даною системою, різко змінюється стимул навчання: робота і атмосфера на заняттях будується таким чином, що учні не відчувають жаху отримання поганої оцінки, тому що вони самі прагнуть здобути знання. Старшокласники вчаться планувати свою діяльність, щоб побачити кінцевий результат, розподіляти свої сили на досить довгий проміжок часу. Крім того, визначення істинного рівня знання кожного учня, націлення їх на максимальне використання і розвиток особистих здібностей не тільки надає вчителю реальну картину знань старшокласників, але і надає можливість самому учню об’єктивно їх оцінити.

Використана література:

  1. Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – 108 с.

  2. Богданова О. Використання методик розвитку критичного мислення на уроках історії // Історія України. – 2006. – №9. – С. 6-12.

  3. Історіографічний словник: Навч. посіб. для студентів історичних факультетів університетів / С.І. Посохов, С.М. Кудалко, Ю.Я. Зайцева та ін; За ред. С.І. Посохова. – Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2004. – 320 с.

  4. Пандель Г.Ю. Повседневная история как новый жанр историографии // Гiсторыя штодзённасцi i права чалавека: Матэрыялы мiжнар. канф. Мiнск, 1-5 снеж. 1999 г. Мн., 2000.

  5. Прохорова Г.А. Изучение истории повседневности в школьном курсе истории // Преподавание истории в школе. – 2000. – №6. – С. 31-35.

  6. Терно С. Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження // Історія в школах України. – 2007. – №9-10. – С. 3-11.

  7. Удод О.А. Історія повсякденності як методологічна проблема. За людинознавчу історію України (про актуальність історії повсякденності) // Доба. – 2002. – №3. – С. 2-10.

9

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Роль вчителя в організації навчального процесу в умовах профільного навчання Вчитель історії Вишневська С.А. Образец заголовка Эмблема организации ...
Слайд № 1

Роль вчителя в організації навчального процесу в умовах профільного навчання Вчитель історії Вишневська С.А. Образец заголовка Эмблема организации Этот шаблон можно использовать как начальный файл для представления учебных материалов группе слушателей. Разделы Для добавления разделов щелкните слайд правой кнопкой мыши. Разделы позволяют упорядочить слайды и организовать совместную работу нескольких авторов. Заметки Используйте раздел заметок для размещения заметок докладчика или дополнительных сведений для аудитории. Во время воспроизведения презентации эти заметки отображаются в представлении презентации. Обращайте внимание на размер шрифта (важно обеспечить различимость при ослабленном зрении, видеосъемке и чтении с экрана) Сочетаемые цвета Обратите особое внимание на графики, диаграммы и надписи. Учтите, что печать будет выполняться в черно-белом режиме или в оттенках серого. Выполните пробную печать, чтобы убедиться в сохранении разницы между цветами при печати в черно-белом режиме или в оттенках серого. Диаграммы, таблицы и графики Не усложняйте восприятие: по возможности используйте согласованные, простые стили и цвета. Снабдите все диаграммы и таблицы подписями.

Предмети Курс за вибором «Історія релігії» Допрофільна підготовка у 8–9-х класах Образец заголовка Дайте краткий обзор презентации. Опишите главную...
Слайд № 2

Предмети Курс за вибором «Історія релігії» Допрофільна підготовка у 8–9-х класах Образец заголовка Дайте краткий обзор презентации. Опишите главную суть презентации и обоснуйте ее важность. Представьте каждую из основных тем. Чтобы предоставить слушателям ориентир, можно можете повторять этот обзорный слайд в ходе презентации, выделяя тему, которая будет обсуждаться далее.

Курс „Історія релігії” розрахований на 68 годин і включає 4 модулі: І модуль – Ранні національні (народні) релігії. Розділ І. РЕЛІГІЇ ДРЕВНОСТІ ІІ ...
Слайд № 3

Курс „Історія релігії” розрахований на 68 годин і включає 4 модулі: І модуль – Ранні національні (народні) релігії. Розділ І. РЕЛІГІЇ ДРЕВНОСТІ ІІ модуль – Пізні національні релігії. Розділ ІІ. РЕЛІГІЇ ІРАНУ Розділ ІІІ. ІУДАЇЗМ Розділ ІV. РЕЛІГІЇ ІНДІЇ Розділ V. РЕЛІГІЯ КИТАЮ І ЯПОНІЇ ІІІ модуль – Світові релігії. Розділ І. БУДДИЗМ Розділ ІІ. ХРИСТИЯНСТВО Розділ ІІІ. ІСЛАМ ІV модуль – Нетрадиційні релігії. Розділ IV. ДУХОВНІ ПОШУКИ ЛЮДСТВА НАПРИКІНЦІ ХІХ-ХХ СТОЛІТТЯХ Розділ V. РЕЛІГІЯ І СВІТ Розділ VI. СВОБОДА СОВІСТІ ЯК ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКА ЦІННІСТЬ Это другой параметр для обзорных слайдов, использующих переходы.

Допрофільна підготовка У 8-х класах: Історія України – 2 год. Всесвітня історія – 2 год. У 9-х класах: Історія України – 1,5 год. Всесвітня історія...
Слайд № 4

Допрофільна підготовка У 8-х класах: Історія України – 2 год. Всесвітня історія – 2 год. У 9-х класах: Історія України – 1,5 год. Всесвітня історія – 1,5 год. Это другой параметр для обзорных слайдов, использующих переходы.

Методи Это другой параметр для обзорного слайда.
Слайд № 5

Методи Это другой параметр для обзорного слайда.

Що означає «інтерактивне навчання»? Інтерактивне навчання – це технології навчання, які дають можливість та сприяють учням спільно, взаємно, обопіл...
Слайд № 6

Що означає «інтерактивне навчання»? Інтерактивне навчання – це технології навчання, які дають можливість та сприяють учням спільно, взаємно, обопільно та вкупі, жваво, енергійно й рухливо займатися під час навчального процесу. Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне». інтер активно взаємно обопільно вкупі спільно рухливе діяльне жваво енергійне Какие способности приобретут слушатели по завершении обучения? Коротко опишите каждую цель и полезность данной презентации для слушателей.

Що таке критичне мислення? Американський фахівець Річард Пауль у книзі з досить показовою назвою – «Критичне мислення: що потрібно кожній людині, щ...
Слайд № 7

Що таке критичне мислення? Американський фахівець Річард Пауль у книзі з досить показовою назвою – «Критичне мислення: що потрібно кожній людині, щоб вижити в швидкоплинному світі»– запропонував таку робочу дефініцію: критичне мислення – це мислення про мислення, коли ви мислите задля вдосконалення свого мислення. Одним з основних засобів розвитку критичного мислення на матеріалі історії є розв’язання проблемних завдань. "Фасилітатор" (від англ. facilitate): 1. сприяти 2. допомагати 3. полегшувати 4. просувати Фасилітатором називають викладача, вчителя, тренера, основне завдання якого полягає в стимулюванні та направленні процесу самостійного пошуку інформації та спільної діяльності учнів. Образец заголовка Эмблема организации Используйте заголовки разделов для каждой из тем, чтобы переход был понятен для аудитории.

Технологія розвитку критичного мислення відноситься до типу рамкових. Своєрідною рамкою, в яку вписується урок, є так звана базова модель технологі...
Слайд № 8

Технологія розвитку критичного мислення відноситься до типу рамкових. Своєрідною рамкою, в яку вписується урок, є так звана базова модель технології, що складається з трьох етапів: стадії виклику, смислової стадії і стадії рефлексії. Модель «Виклик – Осмислення – Рефлексія» задає не тільки певну логіку побудови уроку, але і послідовність, і способи поєднання конкретних методичних прийомів. Технологічні етапи рефлексія осмислення виклик Актуалізація наявних знань Пробудження інтересу Постановка власних цілей Отримання нової інформації Корегування поставлених цілей Народження нового знання Постановка нових цілей Що таке критичне мислення? Образец заголовка Эмблема организации Используйте заголовки разделов для каждой из тем, чтобы переход был понятен для аудитории.

Що означає ІКТ? Інформаційно комунікаційні технології або ІКТ – технології, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням...
Слайд № 9

Що означає ІКТ? Інформаційно комунікаційні технології або ІКТ – технології, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації. ІКТ і мультимедійні технології в історичній освіті можна використовувати для: Придатними для застосування на уроках історії типами мультимедійних навчальних засобів є: Образец заголовка Эмблема организации Используйте заголовки разделов для каждой из тем, чтобы переход был понятен для аудитории.

Методична проблема «Впровадження принципу когнітивної візуалізації на уроках історії з метою підвищення пізнавальної активності учнів на етапі засв...
Слайд № 10

Методична проблема «Впровадження принципу когнітивної візуалізації на уроках історії з метою підвищення пізнавальної активності учнів на етапі засвоєння нових знань»

Програмне забезпечення ІКТ Microsoft Office Word PowerPoint Excel Adobe Photoshop Fine Reader Windows Movie Maker Xilisoft Video Converter Ultimate...
Слайд № 11

Програмне забезпечення ІКТ Microsoft Office Word PowerPoint Excel Adobe Photoshop Fine Reader Windows Movie Maker Xilisoft Video Converter Ultimate. Образец заголовка Добавьте слайды в раздел по каждой теме, включая слайды с таблицами, диаграммами и изображениями. Образцы макетов таблицы, диаграммы, изображения и видео см. в следующем разделе.

Ресурси http://history.ucoz.ua – шкільна лабораторія з історії http://osvitanet.com.ua – навчально-методичний сайт ЗАТ «Інститут передових технолог...
Слайд № 12

Ресурси http://history.ucoz.ua – шкільна лабораторія з історії http://osvitanet.com.ua – навчально-методичний сайт ЗАТ «Інститут передових технологій» http://ukrmap.su – Украинские учебники http://ukr-film.ucoz.ua – фільмотека українця http://ukrprog.com – Українська програма http://novashkola.ua – Нова школа Образец заголовка Microsoft Инженерное мастерство Конфиденциальная информация Майкрософт

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.