Додатковий матеріал «Заворожені» острови»

Опис документу:
Наприкінці 1567 р. з перуанського порту Кальяо вийшли дві каравели, їх спорядив віце-король то¬дішньої іспанської колонії Перу для розшуків тає¬мничого Південного материка. Вів кораблі капітан Альваро де Менданья. Не тільки віце-король, а й інші іспанські гран¬ди були дуже зацікавлені в цій експедиції. Джерело: інтернет-ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

«Заворожені» острови

Наприкінці 1567 р. з перуанського порту Кальяо вийшли дві каравели, їх спорядив віце-король то¬дішньої іспанської колонії Перу для розшуків тає¬мничого Південного материка. Вів кораблі капітан Альваро де Менданья.

Не тільки віце-король, а й інші іспанські гран¬ди були дуже зацікавлені в цій експедиції. Кожен з них мав у Перу великі срібні рудники й плантації, на яких працювали місцеві жителі. Через важкі умови праці люди хворіли й помирали сотнями, а то й тисячами. Колонізатори ризикували залиши¬тись без робочих рук, а отже, й без прибутків. Тому вони мріяли про Південний материк з дужими й витривалими людьми. Не забули вони, звичайно, й про золото, яке знайдуть у завойованих землях. Понад три місяці пливли каравели на захід. На¬решті попереду з’явилася земля. Перед мандрів¬никами здіймалися невисокі гори, вкриті густим тропічним лісом. Виднілися великі селища. Враже¬ний мальовничим пейзажем, Менданья вирішив, що відкрив північні береги Південної Землі, де, за переказами, мала бути легендарна країна Офір, звідки біблійський цар Соломон вивіз багато золо¬та й дорогоцінного каміння. Та виявилось, що тає-мнича земля — невеликий острів, поблизу якого було ще багато інших островів. Місцеве населення зустріло «гостей» не дуже привітно, тому висади¬тись іспанцям не пощастило.

Повернувшись у Перу, Менданья розповів співвітчизникам про величезні скарби далеких ос¬тровів, заселених «дикунами». Минуло ЗО років, перш ніж віце-король Перу знову направив експе¬дицію до відкритих Менданьєю «золотих» Соломо¬нових островів. Цього разу вже посивілий Менда¬нья вирушив у похід на чотирьох каравелах, захопивши з собою великий загін солдатів.

Експедиція тримала курс на захід уздовж 10° пд. ш. Незабаром вона відкрила острови, названі Маркізькими — на честь іспанського віце-короля Перу, а згодом — групу дрібних вулканічних ост¬ровів. їм дали назву Санта Крус, що означає «свя¬тий хрест». А Соломонових островів не було ніде. Довго тривали розшуки, та марно.

Засмучений капітан помер на островах Санта- Крус, так і не знайшовши відкритого ним «завороженого» архіпелагу. Відтоді минуло понад 100 років, експедиції нанесли на карту багато нових земель, але Соломонові острови ніби одягли чарівну шапку-невидимку.

Тільки у 1768 р. кораблі французької експедиції Луї Бугенвіля виявили на схід від острова Нова Гвінея великий архіпелаг. Це й були Соломонові острови.

Подібна історія трапилася й з островом Таїті, розташованим у південній частині Тихого океану. Цей острів відкрив ще в 1606 р. іспанський мореп¬лавець Педро де Кжейрос. Та згодом його послі¬довники після багаторічних розшуків занесли цю квітучу землю до списку так званих «вигаданих островів». Лише у квітні 1768 р. острів Таїті зовсім випадково виявив знову ж таки Луї Бугенвіль.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток і саморозвиток професійної креативності вчителя »
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн