Додатковий матеріал до уроку «Назви-непорозуміння»

Опис документу:
У 1534 р. французький мореплавець Жак Картьє, досліджуючи північно-східні береги Нового Світу, досяг гирла невідомої великої повноводної річки. Висадившись на її лісистому березі, де було кілька індіанських вігвамів, він запитав мешканців, що вийшли назустріч, як називається ця місцевість. Індіанці, які не зрозуміли чужинця, відповіли: «Ка¬ната» чи «Канада». Джерело: інтернет-ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Назви-непорозуміння

«Помилки» на географічних картах

У 1534 р. французький мореплавець Жак Картьє, досліджуючи північно-східні береги Нового Світу, досяг гирла невідомої великої повноводної річки. Висадившись на її лісистому березі, де було кілька індіанських вігвамів, він запитав мешканців, що вийшли назустріч, як називається ця місцевість. Індіанці, які не зрозуміли чужинця, відповіли: «Ка¬ната» чи «Канада». «Канада» — вирішив морепла¬вець і заніс цю назву на свою географічну карту. Йому, певно, й на думу не спало, що він зробив ве¬лику помилку, адже в перекладі з ірокезької мови ця назва означає «'селище». А назва п’ятого матери¬ка Австралія в перекладі означає «південна земля». Але ж відомо, що на самому півдні розташована не Австралія, а Антарктида, відкрита російськими мо¬реплавцями. Що це — помилка? Так, але помилка обгрунтована. Справа в тому, що відкрита раніше за Антарктиду Австралія вважалася в ті часи саме тією таємничою південною землею, яку багато століть розшукували мореплавці і для якої вже заздалегідь знайшли відповідну назву. Але, мабуть, найбільш помилковою є назва одного з чотирьох океанів зем¬ної кулі — Тихого. Так назвав його відомий море¬плавець Фернан Магеллан. Цей океан аж ніяк не можна вважати спокійним, тихим. Щоправда, він мав і більш вдалу назву — «Великий», але вона неприжилася. Серед безлічі географічних назв багато таких, що в деякій мірі характеризують об’єкт, яко¬му вони належать. Але — не завжди! Найбільший російський далекосхідний острів Сахалін відокрем¬лений від материка Євразії досить вузькою Татарсь¬кою протокою, через яку ходить нині морський па¬ром. Звідки ж така назва? Адже Татарстан, тобто Поволжя, а також Приуралля, Західний Сибір, чи інші місця проживання татар, розташовані за бага¬то тисяч кілометрів звідси.

Та справа, виявляється, в тому, що російські землепроходці, зараховуючи до татарів усі незна¬йомі їм азіатські раси, зробили це й з мешканцями узбережжя згаданої протоки. Відомо, що Магелла- нова протока відокремлює від Південної Америки острів Вогняну Землю, відкриту Магелланом у 1520 р. Пливучи протокою вночі, мореплавці бачили з ліво¬го борту багато вогнів, очевидно, від вогнищ, що їх палило тубільне населення. Тому Магеллан назвав цю землю «Тіерра дель Фуего», тобто «Земля вогнів». Картографи досить вільно повелися з на¬звою і дійшла вона до нас як така, що вказує на вул¬канічну природу острова, тоді як на Вогняній Землі немає жодного вулкана. Ось вам приклад того, як, здавалося б, незначна мовна помилка може пору¬шити зміст географічного об’єкту. Перенесемося до берегів «Острова Свободи» — Куби. В його півден¬но-східній частині розташовані гори Сьєрра-Мае- стра. Природним продовженням цих гір на захід є підводний хребет, що виходить на денну поверхню трьома невеликими острівцями, які звуться Кай- мановими (Великий Кайман, Малий Кайман, Кайман-Брак). Острови ці — улюблене місце зелених морських черепах, яких тут безліч. Тому першо¬відкривач островів Х.Колумб у 1503 р. назвав їх Че¬репаховими. Через 15 років після цього морепла¬вець Понсе де Леон сплутав ці острови з рифами, що тянуться на південь від острова Флоріда, де зав¬жди багато кайманів. Це ввело в оману картографів, з ласки яких відтоді черепахові острови Колумба стали зватися Каймановими.

А ось ще один приклад неуважності. На амери¬канському березі Берінгової протоки розташоване місто Ном. Походження його назви пов’язано з до¬сить курйозною історією. Французький морський офіцер наніс на карту невеличке селище і, не дізнавшись у місцевих жителів про його назву, по¬ставив поруч з позначкою населеного пункта знак запитання і словб «ном», вказуючи, що назва його невідома і її треба з’ясувати. Американські ж картографи, готуючи до друку карту у 1849 р., не звернули увагу на примітку...

Назва великого портового міста і штату півден¬ноамериканської республіки Перу, в якому це місто знаходиться, зобов’язане непорозумінню іншого ґатунку. У 1537 р. на землю Перу на чолі загону кон¬кістадорів з’явився дон Дієго де Альмагра. Зверта¬ючись до імператора інків, якого з великим поче- том на паланкіні винесли йому назустріч, іспанець, вказавши пальцем у землю, запитав: «Як зветься цей край?». Імператор зрозумів цей жест чужинця як прохання сісти в його присутності і вимовив — «Арекіпа», тобто «Сідай». Понад 400 років носить місто таку чудну назву.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.