Додатковий матеріал «Читаємо карту України»

Опис документу:
Карта України рясніє різними написами. Це на¬зви численних міст, селищ, річок, гір тощо. У різні часи виникли ці географічні назви, різні народи на¬несли їх на карту. Тому, крім звичайних і зрозумі¬лих нам слов’янських, тут багато тюркських, та¬тарських, грецьких, римських та ін.Джерело: інтернет-ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Читаємо карту України

Карта України рясніє різними написами. Це на¬зви численних міст, селищ, річок, гір тощо. У різні часи виникли ці географічні назви, різні народи на¬несли їх на карту. Тому, крім звичайних і зрозумі¬лих нам слов’янських, тут багато тюркських, та¬тарських, грецьких, римських та ін. Багато хто, напевне, читаючи роман Олеся Гончара «Таврія», задумувався, чому так називають південь нашої республіки, а Крим — Тавридою. Ці назви є своє¬рідною пам’яткою про стародавнє плем’я таврів, що жило тут у І ст. н. е. За однією з легенд назва міста Бердичів походить від берендичів — племені, що жило тут за часів Київської Русі. З берендичів фор¬мувалася найбільш боєздатна кіннота князя Воло¬димира Мономаха.

На заході України, у мальовничій місцевості За¬карпаття, розкинулося місто Мукачеве. Воно ви¬никло біля старовинного замку, що захищав вихід з гір у низовину. Замок стоїть на високому горбі. У легенді про заснування міста розповідається, що під час його спорудження люди терпіли страшенні муки, доставляючи на гору важке каміння та інший будівельний матеріал. Звідси й назва — Мукачеве.

А ось ще одна назва, що насторожує — Коно¬топ. Колись тут були непрохідні болота, де тонули коні. Тепер на місці конотопських боліт виникли впорядковані житлові райони міста, оточені зеле¬ними садами й парками.

Назва міста Суми, заснованого в 1658 р. українсь¬кими козаками — переселенцями з Правобережної України, пов’язана, за народними переказами, з тим, що його засновники знайшли тут три мисливські тор¬бини (сумки). У старі часи мисливські торбинки при¬крашали герб міста. Сумкою називається невелика річка, в місці злиття якої з Пслом і стоять Суми.

Назву міста Житомира пов’язують з ім’ям одно¬го з дружинників київських князів Аскольда і Діра. Після загибелі князів Житомир залишив Київ і осе¬лився із своїми воїнами в лісах, що простягалися на захід від нього. У 885 р. він заснував тут місто. За іншими твердженнями місто виникло в УІІІ-ІХ ст. як центр одного з південних слов’янських племен житичів. Місто Володимир-Волинський назване іме¬нем князя Володимира Святославовича, який збу¬дував його як фортецю на кордоні Київської Русі.

Засновник Львова князь Данило Галицький на¬звав місто на честь свого сина Лева. Обласне місто Чернігів згадується вже в 907 р. Дехто вважає, що назва його походить від імені засновника Черніга. Але в народі відома ще й поетична легенда про князя Чор¬ного, який відважно бився з хозарами, і його княгиню Чорну, що викинулася з вікна високого терема, щоб не потрапити живою до рук ворогів. Саме на їх честь ніби й назване місто. До наших днів у Чернігові збе¬реглася так звана Чорна могила, в якій, за переказа¬ми, похований князь Чорний. Щодо виникнення на¬зви столиці України Києва, то більшість істориків схиляється до думки про його заснування князем Києм, що прийшов сюди разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Засновником Харкова вважають козака Харка. За іншими переказами на¬зва міста походить від назви однойменної річки. На¬зва Горлівки в Донбасі походить від прізвища інженера Горлова, одного з піонерів промислового розвит¬ку Донбасу. Цікавою є історія одного з великих промислових і культурних центрів України — Дніпропетровська. Засновано місто за часів Катери¬ни II під назвою Катеринослав («Слався Катерино») для централізації управління великими землями Но- воросії, визволеними від турецького ярма. Місце для спорудження Катеринослава за дорученням імпе¬ратриці обрав її улюбленець князь Потьомкін. Спо¬руджували Катеринослав з розмахом, бо цариця плекала думку згодом перенести сюди з туманного Петербурга столицю імперії Російської. Будували місто солдати та велика кількість селян, пригнаних з різних губерній країни. За указом Катерини II будів¬ництво перенесли з лівого, що затоплювався, на ви¬сокий правий берег. Щедро фінансоване, місто швид¬ко зростало, але столицею Росії йому так і не довелося стати, бо Катерина II незабаром померла, а Павло І не тільки не здійснив мрії своєї матері, а взагалі при¬пинив будівництво і перейменував Катеринослав на Новоросійськ. Олександр І — син Павла І (онук Ка¬терини) повернув місту його ім’я. Назву «Ново¬російськ» присвоїли новозбудованому місту на чор-номорському узбережжі Кавказу. Сучасну свою назву Дніпропетровськ одержав на честь радянського державного діяча Г. І. Петровського.

Місто Миколаїв засноване князем Потьомкіним на честь переможного штурму російськими війсь¬ками під командуванням О. В. Суворова турецької фортеці Очаків 6 грудня 1788 р. у день святого Ми¬коли (релігійне свято), а не на згадку про царя Ми¬колу, як думає дехто.

А хіба не цікаве походження назви міста Дро¬гобича? За народними переказами, у давнину на березі річки Тисмениці стояло невелике місто Бич. Під час монголо-татарської навали його спалили во¬роги. Згодом поблизу згарища було засновано дру¬гий Бич. Звідси й назва.

А от П’ятихатки в Дніпропетровській області назвали в XVIII ст. чумаки, що проїжджали повз нього. Тоді тут була тільки корчма з п’яти хат.

Цікаве походження назви міста Фастова. У давні часи гуртовики, що торгували худобою, пе¬ред відправкою своїх гуртів до Києва зв’язували волів хвостами. Звідси й пішла назва селища Хвостів, яка згодом перетворилася у Фастів.

Переяслав (з 12 жовтня 1943р. Переяслав- Хмельницький) — одне із стародавніх міст — ви¬никло в місцевості, де руський богатир Я. Усмоло- вич переміг печенізького велетня. «Понєже отрок руський перя славу от печенєгов», — записано в літопису. А втім це легенда. Більшість учених по¬в’язує назву міста із слов’янським іменем.

Назва Полтави пов’язана з річкою Олтавою (так раніше називалася Ворскла), «місто по Олтаві», а Ужгород у Закарпатті — з назвою річки Уж. Назва Карпатських гір походить від слов’янського «хар- бат», тобто «хребет». А от у назві Одеси — зашиф¬ровано французький вислів — «води буде вдос¬таль», якщо прочитати назву міста у зворотному порядку — «Асседо». Кажуть, так відповів скепти¬кам, які не радили споруджувати велике місто в посушливому степу далеко від річок, французький державний діяч А.Е.Рішельє. Перебуваючи на службі в російській армії, він разом з О. В. Суворо- вим і адміралом Й. М. Дерібасом закладав це місто. Що ж, ймовірне твердження. Хоч більшість учених вважають, що назву військовій гавані, спорудже¬ній у 1785 р. на місці невеликої південної фортеці Хаджибей, уряд Катерини II дав за існуючою в ті часи модою на старогрецькі назви. Селище Одесос ніби існувало десь поблизу Бузького лиману.

Багато географічних назв вказує на особливості місцевих природних умов. Так, назва Буковини по¬ходить від букових лісів, що ростуть на цій тери¬торії. Такого самого походження назви міст Дубно (Ровенська область), Ясиня і Виноградів (Закар¬патська область), Липовець і Соснівка (Вінницька область), Ясиновата (Донецька область) та ін.

Не менш красномовні назви річки Тетерів, се¬лища Бобровиця в Чернігівській області тощо.

Назва міста Бахчисарая (тюркського походження) означає «палац садів». Деякі назви міст пов’язано з розташованими поблизу родовищами корисних копа¬лин, наприклад: Марганець (Дніпропетровська об¬ласть), Солотвина (Закарпатська область), Калуш (Іва-но-Франківська область) та багато ін.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн