Дипломна робота на тему: " Інтерактивні технології навчання в сучасній школі"

Опис документу:
Дипломна випускна робота на тему: "Інтерактивні технології навчання в сучасній школі" . В даній роботі відкривається сутність інтерактивної технології на уроках в початковій школі. Розкриті технології інтерактивного навчання в початковій школі

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Ім. М. В. Остроградського

Випускна робота на тему:

«Інтерактивні технології навчання в сучасній школі»

Виконала: Міщанін Віта Миколаївна

Котелевський район

Великорублівська загальноосвітня

Школа I-III ступенів

Вчитель образотворчого мистецтва

Полтава 2019

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..2

Розділ 1 Теоретико-методичні основи інтерактивних технологій…….…..5

    1. Сутність та класифікація інтерактивних технологій…………………….5

    2. Особливості використання інтерактивних методів навчання на уроках у початковій школі………………………………………………...…………9

Розділ 2 Практичне впровадження інтерактивних методів на уроках в початковій школі……………………………………………………………….13

2.1 Основні технології інтерактивних методів навчання…………………13

2.2 Використання інтерактивних технологій на матеріалах власного педагогічного досвіду…………………………………………………………20

Загальні висновки………………………………………………………………34

Список використаних джерел…………………………………………………36

ВСТУП

Актуальність використання інтерактивних методів навчання.

          Соціально-економічні зміни, що відбуваються в сучасному українському суспільстві зумовлюють новий науково-методичний підхід до організації в дитячих навчальних закладах навчально-виховного процесу, який має здійснюватися на принципах гармоніювання й гуманізації і бути спрямованим на формування наукового світогляду дітей, виховання їхньої активної життєвої позиції. Відповідно, дитину навчати орієнтуванню в потоці інформації, самостійно поповнювати свої знання, виявляти творчість у розв'язанні навчально-пізнавальнихзавдань.

Глибокі перетворення, що відбуваються в системі освіти України,зумовлюють необхідність вдосконалення навчання першої суспільно значущої діяльності школярів.Ці зміни неможливі без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій, вільному обміну думками, авансуванні успіху, що саме активізує пізнавальну діяльність учнів, підвищує емоційний рівень засвоєння знань.
          Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необхідна переорієнтація на те, щоб створити можливості кожному стати самим собою.

Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Якість сучасної освіти, тобто відповідність до вимог суспільства, визначається не стільки тим, що дитина знає і чого вона навчилася в школі, скільки здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх у нових умовах.
          Тільки через діяльнісний підхід у навчанні можна вийти на необхідний рівень, тільки через самодіяльність можна знайти своє місце у складному багатогранному суспільстві. Суспільна потреба спонукає педагогів-науковців до пошуку нових інноваційних технологій, до поширення і запровадження передового педагогічного досвіду. Покладаючись на дослідження науковців, спробуємо обґрунтувати важливе значення інноваційної діяльності, що характеризується системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інноваційних технологій в освітньому процесі.

Об’єкт дослідження – технології інтерактивного навчання.

Предмет дослідження – організаційно-методичні засади застосування технологій інтерактивного навчання у навчально-виховному процесі в початковій школі.

Мета дослідження – ознайомлення з різними інноваційними технологіями, дослідження доцільності використання даних технологій при проведенні уроків в початковій школі.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

    1. Сутність та класифікація інтерактивних технологій.

Сутність інтерактивного навчання полягає у тому що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель-учень, учень-учень. При цьому вчитель і учні -  рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою.[5, с.9]

Новітнє суспільство спонукає сучасну педагогіку пропонувати і застосовувати нові методи навчання, які базуються на реальних стимулах поведінки людей, і ті з них, які відповідають завданням педагогічно доцільної організації життєдіяльності дітей, використовують у педагогічній практиці, тобто під час навчання. Для надання або вироблення тих чи інших знань, використовуючи інтерактивні технології, викладач (вчитель) застосовуватиме методи навчання. Тобто, через систему методів ми реалізуємо навчання за певними технологіями.[3, с.47]
          На відміну від активних методів навчання, які будуються на однобічній взаємодії (її організовує й постійно стимулює вчитель), інтерактивні методи принципово змінюють схему взаємодії учасників навчального процесу. Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу [4, с.58].

Що таке інтерактивні методи навчання? Термін «інтерактивний» прийшов до нас із англійської і має значення «взаємодіючий». Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання.
          Одні вчені визначають його як діалогове навчання: «Інтерактивний - означає здатність взаємодіяти чи знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це перш за все діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня». За даними американських учених, під час лекції учень засвоює всього 5 % матеріалу, під час читання — 10 %, роботи з відео аудіоматеріалами - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %, під час практики — 75 %, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання - 90 %. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть старшокласники часто не мають цих навичок.

Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії мобільніші, відкритіші й активні. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Це такі методи:

-         груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах);.

-         колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу);

-         колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу.

Інтерактивні методи навчання скомпонували низку цікавих, раніше чужих школярам правил. Наприклад, кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажіть чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, вислухав; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль.[6, с.6]

Форми організації інтерактивного навчання
          Усі інтерактивні технології навчання можна умовно поділили на три групи, залежно від доцільної для їх використання форми навчальної діяльності учнів. У сучасній педагогіці виділяють чотири форми навчальної діяльності учнів:

1.     Парну (робота учня з педагогом чи однолітком сам на сам).

2.     Фронтальну (учитель навчає одночасно групу або весь клас учнів).

3.     Групову або кооперативну (усі учні активно навчають одне одного).

4.     Індивідуальну (самостійну) роботу учня.

          Не менш важливим є висновок дослідників О.Пометун та Л.Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:
       -    інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання

             у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою: робота в

             парах, один-два-чотири — усі разом, змінні трійки, карусель, робота в

             малих групах, акваріум тощо);

-          інтерактивні технології колективно-групового навчання — технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

-         технології ситуативного моделювання — побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

-         технології опрацювання дискусійних питань - широке публічне обговорення якогось суперечливого питання [7, с. 9].

Ці інтерактивні технології можна успішно застосовувати в початкових класах - спершу це можуть бути інтерактивні вправи на окремих етапах уроку. Варто починати з найдоступніших і зрозуміліших для дітей.

Алгоритм роботи вчителя під час проведення інтерактивного уроку

-         Визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці;

-          ретельні відбирання та аналіз навчального матеріалу, зокрема додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп та ін.);

-         планування уроку — етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді;

-         вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;

-         мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів та ін.;

-         забезпечення розуміння учнями змісту їх діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення теми;

-         надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час;

-         забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи (на вибір учителя);

-         рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах — індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків тощо.[8, с.9]

1.2. Особливості використання інтерактивних методів навчання на уроках у початкових класах.

          Говорячи про інноваційні інтерактивні технології навчання та методику їх використання за різних форм організації навчання в початковій школі, слід пам'ятати, що діти вчаться ефективно, коли:

-           мають мотивацію до навчання;

-          перебувають у приязному комфортному середовищі використовуються методи, що відповідають різним стилям і способам навчання;

-          використовуються їхні знання і вміння;

-          мають почуття контролю над процесом навчання;

-          досягають успіхів;

-          мають можливість випробовувати нові знання на практиці й використати отриману інформацію;

-          повністю залучаються до процесу навчання;

-          мають достатньо часу для засвоєння нових знань і вмінь;

-          можуть побачити використання здобутих знань та вмінь на практиці.

          Тому мета введених на сучасному етапі інтерактивних методів навчання

полягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.
Технологія інтерактивного навчання — така організація навчального процесу, за якої неможлива відмова від участі у процесі пізнання:

-          кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно відзвітуватися;

-          від діяльності кожного учня залежить якість виконання поставленого перед групою завдання.

          Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Структура таких уроків складається з п'яти етапів.
1. Мотивація
Мета етапу: сфокусувати увагу учнівна проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Без виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Мотивація має займати не більше ніж 5 % часу заняття. З інтерактивних вправ можуть бути використані такі: «Вилучи зайве», «Роз'єднай слова», «Криголам», «Банани», «Мікрофон», «Задом наперед», «Скринька скарг».
2.Оголошення, подання теми та очікуваних навчальних результатів.
Мета: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти і що від них очікує вчитель. Без чіткого і конкретного визначення та усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках із використанням інтерактивних технологій, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.Цей етап уроку має займати не більше ніж 5 % часу заняття.Доречно використати такі інтерактивні вправи: «Дешифрувальник», «Морський бій», «Загадкові будиночки», «Мікрофон».
3.Актуалізація знань, надання необхідної інформації
Мета етапу: дати учням достатньо інформації, щоб потім на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздавального матеріалу, виконання домашнього завдання. Ця частина уроку займає приблизно 10—15 % часу.Під час повідомлення необхідної інформації доречними будуть такі інтерактивні вправи: «Мозковий штурм», «Мозкова атака», «Карусель», «Кути», «П'ять слів — три слова», «Ґронування», «Кубування», «Системний оператор», «Діаграма Венна», «Морський бій — 2».
4.Інтерактивна вправа (центральна частина заняття)
Мета етапу: практично засвоїти навчальний матеріал; досягти поставленої мети уроку.Ця частина уроку займає 50-60 % часу.Серед центральних інтерактивних вправ доцільними є: «Система позначок "Допомога"», «Ажурна пилка», «Читання з передбаченням», «Пошуки людського скарбу», «Пішохідний тур», «Добре — погано», «Навчаючи — вчуся».
5.Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку.
Мета етапу: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності — її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати тощо.

Рефлексія займає 20 % часу уроку.На етапі рефлексії доцільними є інтерактивні вправи: «Незакінчені речення», «Інтерв'ю», «Абетковий суп», «Від А до Я», «Виграш у лотереї», «Тестування», «Крісло автора».[9, с. 4-5]
Для подолання труднощів у застосуванні інтерактивних технологій слід пам'ятати, що:

-          інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога.

-          Краще старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри»;

-          можна провести з учнями організаційне заняття й разом розробити правила роботи в класі. Спочатку використовувати прості інтерактивні технології;

-          використання інтерактивних технологій — не самоціль. Це лише створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню, доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання;

-          для ефективного застосування інтерактивних технологій, для того щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, а не перетворити технології на безглузді ігри заради власне ігор, педагог повинен старанно планувати свою роботу:

-          дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

-          дібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми;

-          під час проведення інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони виконували його серйозно, а не механічно або «граючись»;

-          на одному занятті можна використовувати одну (дві) інтерактивні вправи, а не цілий калейдоскоп;

-          дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

-          проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з

різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Інтерактивна взаємодія містить як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення.[10, с.2]

          Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, у якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає і змогу учням формувати характер; розвивати  світогляд, логічне мислення, зв'язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.При цьому навчально-виховний процес організовано так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями: приймають альтернативні рішення; мають змогу зробити «відкриття»; формують власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництва. [11, с.6]

РОЗДІЛ 2.

Практичне впровадження інтерактивних методів на уроках у початковій школі

2.1. Основні технології інтерактивних методів навчання

Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

На сьогодні в Україні вже відомо і описано щонайменше чотири групи методів, в кожній з яких нараховується до 10 різних підходів. Тому їх практичне застосування потребує від учителя насамперед відповідної обізнаності. До того ж, кожен з методів вимагає чіткої покрокової реалізації з обов’язковим прогнозуванням результатів, тобто технологічного підходу, що неможливо без спеціальної фахової підготовки вчителя до організації інтерактивного навчання.

До інтерактивного навчання не можна ставитися як до універсального засобу викладання й прагнути переведення всього процесу навчання на «інтерактивні рейки». Логічно говорити про застосування інтерактивних методів викладання. Проблемою є також підготовленість, як учителя, так і учнів до цього виду роботи. Тому необхідно починати з налагодження контакту з учнями. «Виклад матеріалу у вигляді лекцій не найкращий спосіб встановлення контакту з учнями, – пишуть американські педагоги М.Гендель та І.Фіни, – учнів треба залучати до дискусії й спонукати ставити запитання. Якщо вони надто боязкі або не можуть сформулювати запитання, викладач мусить сам ставити запитання й стимулювати обговорення».

Отже, метод інтерактивного (комунікативно-проблемного) навчання можна поєднувати з груповою роботою на уроці й застосовувати на різних етапах вивчення тем. Його можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або як фрагмент повторювально-узагальнюючого уроку.

Існує декілька варіантів групової роботи: діалог, синтез думок, спільний проект, конференція, диспут, суд, конкурс, «атака на організатора» тощо. Наші вчителі активно використовують на заняттях з історії та правознавства, економіки та літератури, біології та географії інтерактивні методи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію», «Навчаючи — вчуся», «Робота в парах», «Ток – шоу», «Розігрування правової ситуації в ролях», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Акваріум», «Суд від свого імені», «Прес».

«Мікрофон»

Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

Правила проведення «Мікрофону»:

  • говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;

  • відповіді не коментують і не оцінюють;

  • коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

«Мозковий штурм»

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».

Його організовують за такими правилами:

1.  Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2.  Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

3.  Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

4.  Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

  • Намагатися висунути якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.

  • Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.

  • Ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників.

  • Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

«Займи позицію»

Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛОВИТИСЯ кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.

2.  Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.

3.  Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.

4.  Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.

5.  Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).

«Навчаючи — вчуся»

Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.

Роботу організовують таким чином:

1.    Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.

  1. Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.

  2. Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.

  3. Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.

  4. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

«Робота в парах»

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.

Учні організують свою роботу так:

Читають завдання та інформацію до його виконання.

Визначають, хто говоритиме першим.

Висловлюють свої думки, погляди на проблему по черзі.

Мають виробити спільну думку.

Визначають, хто докладатиме про результати роботи всьому класу, та готуються до цього.

Для ефективного спілкування в парах:

1 Зверніть увагу на:

  • мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановлюйте контакт очима;

  • допомагайте партнерові говорити, використовуючи слова та жести заохочення (кивок головою, доброзичливу усмішку, вигук «так-так»);

  • якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію). Наприклад: «Ти справді маєш на увазі, що…?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»;

  • говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади й пояснюючи свої думки.

2 Запам’ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:

  • давати поради;

  • змінювати тему розмови,

  • оцінювати особу, яка говорить;

  • перебивати;

  • розповідати про особистий ДОСВІД.

«Ток-шоу»

Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на такому уроці є ведучим.

Роботу він організовує так:

  1. Оголошує тему дискусії.

  2. Запрошує висловитися із запропонованої теми «запрошених гостей».

3.  Надає слово глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою протягом 1 хв або поставити запитання «запрошеним».

4.   «Запрошені» мають відповідати лаконічно та конкретно.

5.   Ведучий теж має право поставити своє запитання або перервати виступаючого.

Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати свою позицію.

«Розігрування правової ситуації в ролях»

Мета розігрування ситуації в ролях — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Рольова гра імітує реальність та дає можливість діяти «як насправді». Учень може розігрувати ситуації зі свого особистого досвіду.

Правила участі у рольовій грі:

  • • чітко дотримуватися своєї ролі;

  • • намагатися слухати партнерів по грі та вчителя;

• не коментувати дії інших;

  • • намагатися поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, вжитися в роль;

  • • вийти з ролі по закінченні сценки;

  • • взяти участь в обговоренні розіграної ситуації та поділитися своїми відчуттями під час перебування в ролі.

«Ажурна пилка»

Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному «вчитися навчаючи»

Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» учні працюють в різних групах.

Порядок роботи:

  • Спочатку вони працюють в «домашній» групі.

  • Потім в іншій групі учні виступають в ролі «експертів» з питання, над яким працювали в«домашній» групі, та отримують інформацію від представників інших груп.

  • Потім учні повертаються в свою «домашню» групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп.

«Домашні» групи:

Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал. Бажано обрати в групі головуючого, тайм – кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст матеріалу.

«Експертні» групи:

Після того як учитель об’єднав учнів у нові групи, вони стають експертами з тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Учні по черзі намагаються за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових груп та сприйняти нову інформацію від них.

«Коло ідей»

Цей метод є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей.

Метою методу є залучення всіх учасників до дискусії. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.

Порядок проведення:

Учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі.

Після того як вичерпано час на обговорення, кожна група доповідає всьому класу лише один аспект того, що вони обговорювали.

Групи висловлюються по черзі, поки не будуть заслухані всі доповіді.

Під час обговорення теми складають список запропонованих ідей та записують його на дошці.

«Суд від свого імені»

Цей метод дозволяє учням отримати уявлення про спрощену процедуру приймання судового рішення та провести рольову гру — судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який слухатиме обидві сторони і прийматиме рішення, позивача та відповідача.

Після того як учитель поділив учнів на три однакові групи: судді, позивачі та відповідачі, він дає кожній групі завдання:

  • суддям – підготовку запитань;

  • позивачам - підготовку вступної промови – обвинувачення та викладу аргументів;

  • відповідачам — підготовку промови – відповіді на захист.

«Акваріум»

Ефективним методом розвитку вміння вести дискусію є «Акваріум».

Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи й запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло. («Акваріум»).

Всі учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням.

Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

  • прочитати вголос ситуацію;

  • обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

  • дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дають 3—5 хвилин. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить класу запитання:

  • Чи погоджуєтеся ви з думкою групи ?

  • Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

  • Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в класі.

2.2 Використання інтерактивних технологій на матеріалах власного педагогічного досвіду

Основні інтерактивні методи, які я використовую на уроках образотворчого мистецтва згідно різним етапам уроку

І. Вступ.

Учні до нас приходять після уроків досить такі складних і не завжди в гарному настрої, тому я стараюся їх відразу налаштувати на доброзичливий лад, відкриваючи серця і душі назустріч прекрасному світу мистецтва за допомогою, наприклад ось такого:

вступ:

  • Сьогодні я вас знову запрошую в світ Образотворчого мистецтва , де ми працюватимемо разом і звичайно розраховую на вашу підтримку та допомогу. Кожному з вас хочу побажати на цьому уроці бути:

У – успішним

С – самовпевненим

П – працьовитим

І – інформованим

Х – хоробрим

У – уважним

Тобто я вам бажаю Успіху!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Починаючи урок, маємо налаштувати учнів на вивчення даної теми, і для цього бажано звернутися до життєвого досвіду учнів, до знань набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як « Так - Ні», побудова асоціативного куща, « Пінг – понг», « Ланцюжок», тестові завдання з використанням сигнальних карток, «Парашутисти», розгадування кросвордів, загадок.

1. «Так – Ні»

Наприклад на уроці 5 клас сприйняття мистецтва: скульптура. Вчитель пропонує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від учителя тільки відповідей « так »чи « ні». Учні можуть ставити такі запитання:

  • Це твір живопису ( графіки, архітектури, скульптури…)?

  • Це обємна скульптура?

  • Це рельєф? Це кругла скульптура?

  • Вона станкова( монументальна, малих форм, монументально – декоративна)?

Якщо знайдено учнями відповіді, то вчитель показує класу зразок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов’язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню набутих знань.

2. Асоціації. Побудова асоціативного куща.

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та

сформулювали засвоєні раніш знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записуються на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема – опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.

1. Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша паперу, на дошці або в зошиті.

2. Запропонуйте учням називати слова та фрази, що спадають їм на думку із заданої теми.

3. Записуйте висловлені учнями слова та фрази довкола центрального слова.

4. Коли всі ідеї записані на аркуші (дошці), починайте встановлювати там, де це можливо, зв'язки між поняттями.

На уроках з теми « Ілюстративна робота .» в 5 класі асоціативний кущ може мати такий вигляд

У створені беруть участь: автор, художник, художній і технічний редактори, друкар та ін

Зображення, яке наочно пояснює або доповнює будь – який друкований текст, називається ілюстрацією

Будова книги: обкладинка (суперобкладинка), форзац, титул, заставка, кінцівка, буквиця, ілюстрація

Найдавніша друкована книга « Алмазна Сутра» ( Китай , 868р)

Книжкова графіка

В галузі ілюстрації працювали :А Дюрер ( Німеччина), Г. Доре ( Франція), в. Фаворський, Г. Нарбут

У нашій країні в ХІ ст.. з’являються рукописні книги « Остромирове євангеліє», «Ізборник Святослава»

У середньовіччя рукописні книги прикрашали мініатюрами

Із виникненням книгодрукування в книгах зявляються гравюри

Фотомеханічний спосіб відтворення ( виник у ХІХ ст..)дав змогу відтворювати ілюстрації, виконані будь – якою технікою

3. «Парашутисти».

На парашутах записані вирази з образотворчого мистецтва, які роздаються учням по одному на парту. На дошці написані відповіді. Кожен парашут треба посадити в свій квадрат. Наприклад:

«Вид образотворчого мистецтва, в якому дійсність пластично відтворюється в обємних формах – це…» на дошці запис - скульптура.

4. « Знайди зайве»

Урок в 5 класі: «Декоративно-прикладне мистецтво»

учням пропонується знайти зайве слово :

  1. лінійний, тональний, вишивка

  2. горизонтальні , хвилясті, гравіювання

  3. висхідні, вертикальні, батик

  4. нисхідні, ламані,кераміка

  5. колорит, колірна гама, витинанка

  6. колірний тон, нюанс, ткацтво

  7. анімалістичний, пейзажний, орнамент.

  • Ці всі зайві слова відносяться до якого виду образотворчого мистецтва?

Декоративно – прикладного– відповіді учнів. Отже , сьогоднішня тема це ознайомлення з різноманітними формами декоративно – прикладного мистецтва.

Далі на цьому ж уроці можна використати

5. «Шифрувальник» робота в парах

З окремих літер потрібно викласти слова, ставлячи літери в порядку зростання чисел.

1453627 2453761 43251

Вившкиа уанвянк итакб і так далі. Учні викладають Види декоративно – прикладного мистецтва.

6. 2й варіант «шифрувальника» - метод смс-повідомлень.

Визначити ключове слово уроку.

Зашифрувати його за допомогою цифр.

Дати завдання учням розшифрувати і оголосити тему уроку.

Наприклад: розшифрувати тему уроку: вид образотворчого мистецтва: 2718451 (графіка)

7.« Хто скоріше »

На дошці розташована низка слів ( суміш видів та жанрів образотворчого мистецтва): анімалістичний, натюрморт, декоративно – прикладне мистецтво, скульптура , пейзаж, архітектура, історичний, побутовий, живопис, портрет, інтер’єр, графіка. Розподілити слова на дві групи : одна частина класу види образотворчого мистецтва вибирає, а інша – жанри образотворчого мистецтва.

8.«Хрестики-нолики».

- Зараз ми перевіремо, як ви робили домашнє завдання, пограємо з вами в інтелектуальну гру. Що таке інтелект? (розум, розумова діяльність людини). Отже ми зараз проведемо гру для розуму.

Відгадайте, як ця гра називається:

Загадки:

  1. Вишивка картатими стежками (хрестик)

  1. Не схожий він на п,ятак,

Круглий він, та не дурак,

З диркою, та не бублик (нолик).

До дошки виходять два учня. Один з них «Хрестик», інший – «Нолик».

«Хрестик» починає, витягує карточку з питанням, якщо відповідає правильно, ставе свій знак. Якщо гравець не може дати відповідь, то хід переходить супернику. Хто першим закриє своїм знаком три квадрати по-вертикалі, горизонталі чи вертикалі – виграє і отримує оцінку «відмінно». Якщо учень правильно відповів на три питання і закрив свої квадрати наперед, то питання, що залишилися дістаються супернику. Якщо другий гравець відповів правильно, то він може теж отримати «11».

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів діяльності.

1. Після того, як ви дізналися назву теми для досягнення успіху вам необхідно сформулювати завдання уроку. Це може зробити кожен із вас, використовуючи формулу :

« Після цього уроку я зможу:

Пояснити…

Створити…

Набути навички в роботі…

Проаналізувати…,

Тобто учні мають усвідомити власні очікування від уроку.

2. Можна це зробити більш творчо:

Учитель запитує у учнів: «Що нам потрібно для того, щоб урок пройшов добре?». Учні пропанують свої відповіді, які учитель записує на дошці або на ватмані (пише не рівно, а у формі хвиль): Старання, вміння слухати, активність тощо.

Потім учні роблять з паперу човники, на яких пишуть те, що очікують від цього уроку. І клеють човники на хвилі. – Давайте пустимо наші очікування у вільне плавання!

ІV. Мотивація навчальної діяльності на уроці.

1. Метод « Мозговий штурм»

Як ви вважаєте, навіщо ми вивчаємо тему «…»

Де нам знадобиться це в житті?

2. Метод "Кути "

1. На великих аркушах паперу напишіть різні точки зору щодо теми уроку

2. Оголосіть учням, яка точка зору в якому куті розміщена.

3. Запропонуйте дітям приєднатися до якогось кута.

4. Учні у своєму куті мають обговорити причини свого вибору.

5. У кожному куті учні обирають спікера, який розказує всій аудиторії причини, названі у його куті.

Наприклад: тема: "Жанри живопису".

Починаючи вивчати живописні жанри, учням пропонують вибрати улюблений жанр та назвати дві причини, чому саме цей жанр їм найбільше подобається

3. Метод «Асоціативний кущ»

Наприклад, перед малюванням весняного пейзажу пропонуємо дітям скласти асоціативний кущ до слова «весна»

4. Вправа «Різноплановий пейзаж».

На дошці плакат, на якому зображено небо і земля. Плакат має невеликі прорізи, в які діти повинні вставити підготовлені зображення будинків і дерев. Завдання учнів полягає в тому, щоб правильно розташувати зображення (великі — внизу, маленькі — вгорі). Після виконання завдання учні приступають до малювання різноплановаго пейзажу.

Гра «Прояви фантазію»

  1. - Домалюй так, щоб у кожному квадраті з.явився якийсь предмет.

Під час аналізу картин можна використовувати:

Метод « Діалог»

Це може бути під час аналізу картин по такому алгоритму:

  1. Назва картини, автор.

  2. Визначення жанру твору ( пейзаж, портрет, натюрморт, історичний, побутовий, анімалістичний, міфологічний, сюжетно – тематична картина)

  3. Що зображено на картині ? ( Події, обєкти …)

  4. Що лежить у центрі композиції, статична чи динамічна композиція?

  5. Яким чином виділено головне: розміром, кольором, розміщенням?

  6. Наявність плановості ( багатопланова композиція або використання планів недоречне)

  7. Як автор використав лінійну та повітряну перспективи?

  8. Визначення колориту картини

Метод « Прес» дає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників:

  1. Позиція: почніть зі слів « Я вважаю…»

  2. Обгрунтування: починаючи словами « …тому, що…» поясніть на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

  3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом «…наприклад » та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

  4. Висновки: закінчить висловлювання « отже ( тому), я вважаю» і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як ви оцінюєте даний твір мистецтва.

Технологія « Уяви себе» за картиною І Левітана « Золота осінь»

  • Як ви думаєте, про що ця картина?

  • Що зображено на ній?

  • Яке небо на картині?

  • Якого кольору листя на деревах ?

  • Чи всі дерева одягнені в золоте вбрання ?

  • Якою здається вода в річці?

  • Як зображено сонце?

  • Що видно на високому березі вдалині?

  • Що найбільше сподобалося вам у цій картині ?

  • Чому осінь називають золотою, багатою, щедрою?

  • Який колорит у картині?

  • Який настрій викликає пейзаж?

  • Якій заголовок можна дати цій картині ?

Метод «Порівняння»

Схема порівняльного аналізу

Категорії порівняння

Художник, картина

Художник, картина

1

Сюжет твору

2

Композиційна будова твору

3

Техніка виконання

4

Характеристика образів

5

Ідея твору

Саме за допомогою порівняльного аналізу дитина :

  • Самостійно визначає види, жанри, техніку образотворчого мистецтва, композицію твору;

  • Розрізняє репродукції за оригіналами;

  • Виражає власну думку.

V. Пояснення нового навчального матеріалу.

1 Метод « Мозговий штурм» - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Дуже важливо уважно слухати один одного і доповнювати та розвивати ідеї інших учасників, а також висувати якомога більше ідей щодо вирішення проблеми; не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

Наприклад , урок в 6 класі Тема « Світлотінь»

  • Що є обєктом зображення у пейзажному жанрі? Назвіть види пейзажу. Що таке колорит ?

Після того, як учні висловились учитель нагадує, що колорит може бути світлим і темним, теплим і холодним, залежно від того, які кольори у ньому переважають. За допомогою ілюстративного матеріалу діти порівнюють кольорові поєднання та настрій творів. Пейзажі А. Куїнджі демонструють звязок колориту та ліричного настрою, випромінюють любов до рідної землі.

  • Як називають художників, які працюють у жанрі пейзажу?

Учитель додає до відповідей учнів інформацію про те, що художники, які зображують море, воду називають художниками мариністами ( слово марина означає Морська).

  1. Робота в групах

5 клас Тема: Кольори та відтінки у живописі. Комбінування технік «по-вологому» та « по-сухому» для передавання глибини простору ...

Цей метод можна використати щоб діти відповіли на питання « В яких випадках потрібно використовувати техніки «по-вологому» та « по-сухому» для передавання глибини простору ?»

Для цього поділяємо учнів на 2 команди. Одна дає пояснення щодо техніки « по-вологому», інша – « по-сухому».

Як ми памятаємо, білий і чорний кольори утворюються з безлічі інших кольорів, коли вони зливаються разом . Згадаємо всі кольори і відтінки, які ви знаєте за допомогою:

3. За допомогою інтерактивного методу« Мікрофон» та гри « Ланцюжок» - діти , передаючи мікрофон називають кольори або частини об’ємного рисунка ( полиск, світло, півтінь, власна тінь, рефлекс, падаюча тінь).

4. Метод « Прес конференція»

Проведенню такого заняття повинна передувати чимала підготовча робота. Десь тижнів за три оголошується тема, і протягом цього часу учні добирають матеріал в книгах, періодичній пресі. І вже за тиждень аналізуються зібрані тексти, ілюстрації, систематизуються і виділяються питання по даній темі. Розповідається з якою метою відбуваються прес-конференції – „це збори представників органів масової інформації (преси, радіо, телебачення), що проводяться офіційними особами з метою інформування з актуальних громадсько-політичних питань. Прес-конференцією називають також зустрічі державних, політичних, громадських діячів, учених та ін. з представниками органів масової інформації для бесіди і відповіді на їхні запитання, що становлять громадський інтерес» – і пропонується провести такий захід на наступному занятті. Кожен учень має вибрати собі питання і підготувати на нього відповідь. Таким чином, визначаються „фах” майбутніх учасників прес-конференції: „історики”, „літературознавців”, „мистецтвознавців”, „журналісти”

За учнівськими столами, оберненими до класу „фахівці”. „Журналісти” на своїх учнівських місцях – серед „глядацького залу”.

Учитель. Діти, хочеться нагадати, що успіх сьогоднішнього заняття залежатиме від кожного з вас. Особливо від „фахівців”, адже їм потрібно якнайдокладніше розповісти все, що встигли дізнатися на дану тему. Від „журналістів” чекаємо цікавих запитань.

5.Дослідницька робота . Технологія « Словесний малюнок»

Група учнів – дослідників знайшла і зачитає, як у художній літературі письменники описують осінній пейзаж. Спробуємо зараз уявити те, про що йтиме мова.

6. Гра « Експерти та доповідачі»

Клас ділиться на дві групи: експертів і доповідачів. Роздаються експертам графічні роботи ( гравюра, граттаж, пуанталізм) і вони спробують визначити, до якого виду графіки належить твір, техніку його виконання, якщо можливо, то і автора . Доповідачі в цей час отримують картки з інформацією, з якою нас ознайомлять.

Потім викликаються послідовно експерт зі своєю думкою та доповідач з інформацією про використану в творі графічну техніку.

VIІ. Практична діяльність.

Вулиця народних майстрів.

Прикрасимо посуд.

Кожна команда отримує фотографію або іллюстрацію із зображенням квітки (у кожної команди своя квітка) і листочка (форма і колір квіток і листочків повинні бути простими), а також шаблон будь-якого побутового предмета (чашки, блюда, вази тощо). Команди повинні створити орнамент із запропонованих зображень (діти самостійно стилізують рослини) і прикрасити їми шаблон посуду. Переможцем вважається команда, яка першою справиться із завданням, правильно складе орнамент із запропонованих зображень.

«Чарівна скриня».

У центрі ватмана намальована скринька.

  • Ця скринька не проста, вона символізує наше щастя. Намалюйте навколо неї все, що приносить вам щастя.

Загадковий лист.

Команди отримують шаблони яєць і з допомогою символів малюють побажання, написані на зворотній стороні шаблону. Наприклад: «Бажаю не хворіти і захищу вас від нещастя і лихого ока». (Зображення солярних знаків) «Бажаю багатого врожаю». (Рослинні символи, зображення засіяного поля) «Бажаю довголіття». (Геометричні символи, безконечник). Для того щоб дітям легше було виконати це завдання, вони можуть користуватися своїми схемами, де зображені символи.

Ізо-терапія. Колаж.

Використовую під час вивчення теми «Модернізм» («кубізм», абстракціонізм»).

Учням на парти роздаються нарізані з кольорового паперу геометричні фігури. Завдання:

  • Будь-який елемент, який вам сподобався приклейте в центрі альбомного аркуша.

Беремо другий об,єкт і приставляємо до першого. Далі третій і так далі. Після п,ятого, розглянути, що у вас вийшло, на що це схоже?. Доклеяти елементи, щоб у вас з.явився сюжет картини. Оформіть так, як ваша картина повинна виглядати.

І як справжні художники-модерністи придумайте цікаву назву в стилі Сальвадора Далі.

Практична робота може бути і в групах.

1. Для цього учням роздаються кольорові прямокутники. Колір означає групу, у якій учень працюватиме. Група повинна за визначений час виконати завдання:

5 клас тема: «Аплікаційна композиція з геометричних фігур « Килим». Відтворення настрою за допомогою використання локальних кольорів та простих геометричних форм»:

- створити композицію;

- подати результати своєї діяльності ( узяти участь у виставці робіт);

- Обговорити та оцінити роботу кожного члена групи.

Завдання для груп:

  • аплікаційна композиція за уявою « Сум», « Радість», « Спокій», « Напруження», « Самотність», « Кохання».

2. Завдання на уроці може виконуватися в різних техніках по групам:

- штампування

- монотипія

- губкою

- Зубною щіткою

- пуантилізм ( малювання квачиком)

- малювання на основі манної крупи.

  1. Урок тематичного малювання по темі:«Дитячі зимові розваги»

1 група – малює пейзаж, коли сонечко тільки зібралося лягати спати. Вам потрібно користуватися лише теплими кольорами.

2 група - мають відобразити боротьбу теплих сонячних променів із холодним подихом ночі. Вам можна користуватися, як теплими так і холодними кольорами.

3 група - створює пейзаж, у якому сонечко вже заховалося за обрій. І допоможуть вам це зробити холодні кольори.

На закріплення проводжу такі ігри:

Гра «Як кольори один одного прикрашають».

Правила гри: на столі розкладені паперові квадрати різних кольорів і відтінків. Учні вибирають собі по кольору. Ведучий з числа учнів з зав'язаними очима і вимовляє: «Червоний, жовтий, синій, вибираю колір їхній!» і показує на кого-небудь. Вибраний учень виходить до ведучого і розповідає, що їхні кольори дарують одне одному, як ведуть себе поруч один з одним. Ведучій повинен вгадати, що це за колір. Потім міняються ролями, і гра продовжується.

Гра «Вгадай колір».

Правила гри: діти таємно записують свій улюблений колір. З числа учнів вибирається художник, мета якого з відповідей на питання відгадати назву кольору. Питання: - З якими фарбами дружить твій колір? - Який предмет вийде, якщо змішати цей колір з іншим? Зразкові відповіді: мій колір міцно дружить з синім і жовтим; якщо він буде дружити з жовтим, вийде солодкий апельсин, якщо з синім – баклажан; якщо його змішати з білим, зросте прекрасна троянда. Відповідь: червоний.

Гра «Фарби природи».

Правила гри: учитель роздає картки зі словами: ліс, луг, поле, озеро, море, річка, гора, небо і т. д., пропонує дітям під музику здійснити уявну подорож по тим місцям, які дані в їх картці. Потім кожен замальовує фарби природи, що виникли в його уяві у вигляді різнокольорових хвиль. За малюнками одне одного діти вгадують, де побували їх друзі. Підсумки: гра розвивається асоціативно-образне, абстрактне мислення.

Гра «Букет якостей».

Правила гри: діти отримують картки з назвами різних якостей, а потім діляться на групи. Кожна група зображує букет з квітів, відповідних, на її думку, якостями, які їй дісталися. За малюнками одне одного діти вгадують, які якості вони символізують. Підсумки: гра розвиває вміння висловлювати в живопису емоційний стан, виховує толерантне ставлення один до одного.

Гра «Кольоровий вираз».

Правила гри: клас ділиться на дві команди, які змагаються, хто більше згадає виразів (приказок та фразеологізмів), що включають назва кольору. Приклади:

- Райдужні надії,

- Зелена туга,

- Постати в чорному кольорі,

- Чорна заздрість (невдячність),

- Рожеві окуляри,

- Блакитна (рожева) мрія,

- Згущувати фарби,

- Чорний гумор,

- Мені глибоко фіолетово та ін.

Гра «Музика і фарби».

  • Якими фарбами ти зможеш написати Весняних струмочків дзюрчання?

  • Відтінками якими будеш малювати Коників зелених стрекотання?

  • Якого кольору шум дощу,

  • У театрі сплеск оплесків?

Завдання, юний художник, для тебе - Зобразити кольори таких моментів! Діти діляться на групи. Кожен член групи виконує одне із завдань. Потім результати порівнюються, обговорюються, аналізуються.

Творче завдання «Народження відтінків червоного кольору»

пропонується дітям у якості домашнього завдання. Правила: вчитель записує на дошці названі дітьми відтінки, наприклад, червоного кольору (малиновий, рожевий, багряний, рубіновий, червоний, бордовий, яскраво-червоний). Діти вибирають собі відтінок кольору і пишуть казку про те, як він з'явився на землі.

VIII. Підбиття підсумків уроку.

Рефлексія

1. Технологія « Сенкан» ( 1 іменник, 2 прикметника, 3 дієслова. Фраза з 4 – х слів, що визначає відношення до теми, 1 слово синонім) Наприклад тема практичної роботи :

1.Живопис

1.Колоритний, чаруючий

2. Дивує, милую, надихає.

3. Живопис – моє улюблене заняття

4. Картина

2. Гра « Гарячий стілець»

На спинці стільця прикріплені завдання, учні по одному повинні швидко і коротко дати на них відповіді.

3. Прийом « Відкритий мікрофон»

- Що ми повторили?

  • Що нового дізналися на уроці ?

  • Що навчилися робити?

  • Чи всі задоволені результатами, які отримали на уроці?

  • Чи виправдалися ваші очікування, які ви визначали на початку уроку?

4. Метод « Незакінчене речення»

- Жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи, міст, сіл – це…

( пейзаж)

  • Відтворення художнього оригіналу поліграфічним або фотографічним способом -це.. ( репродукція)

Або:

  • Сьогодні я дізнався…

  • Було складно…

  • Було цікаво…

  • Мене здивувало…

  • Я зрозумів, що…

  • Тепер я можу…

  • Я навчився…

  • Я зміг…

5. Прийом « Рюкзак».

Хто вирушає у подорож, той завжди збирає з собою необхідні речі у рюкзак. Завершуючи урок, давайте також зберемо наш рюкзак, щоб узяти в дорогу знання, уміння та настрій сьогоднішнього уроку.

Я знаю_______________________________________

Я вмію__________________________________________

Мій настрій______________________ тому що______________________

Тему « Силует» необхідно вивчити тому, що_________________

Учні зачитують свої враження та кладуть аркуш до рюкзака, який тримає вчитель.

6.Гра «Дебати».

В грі приймають участь 2 команди (одна підтверджує тезис, інша його заперечує). Команди складаються з двох-трьох гравців. Принцип гри полягає в тому, щоб переконати нейтральну сторону (суддів) в тому, що ваші аргументи переконливіші за аргументи оппонента. Наприклад: тезіс «Кубізм – це високе мистецтво».

7.Метод «Моя теза».

За допомогою цього метода можна весело й на оптимістичній ноті закінчити урок чи заняття, заохочуючи учасників до кристалізації головних тез вивченого. Прошу учнів записати одним реченням на аркуші паперу головну ідею вивченого, потім групую учасників у пари, і хай кожен за сорок п,ять секунд спробує переконати партнера, що саме його теза важливіша за інших.

Саморефлексія.

Учні відповідають на запитання: «Чи справдилися мої очікування від уроку?»

Метод «Кольорова феєрія»

На партах у кожного фігурні картки трьох кольорів: жовтий, синій і червоний, які означають: «Я все зрозумів», «Мені дещо не зрозуміло», «Мені складно зрозуміти». Після пояснення нової теми вчитель просить показати картки, які відповідають рівню розуміння конкретної ситуації, після чого вчитель приймає рішення – продовжити пояснення, пояснити знову, змінити тактику пояснення, або взяти на замітку й попрацювати індивідуально з окремими учнями.

           ВИСНОВКИ

Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.

Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спільного питання. Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. (В. Сухомлинський).

Отже, інтерактивна технологія навчання — це така організація навчального процесу, за якої кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітувати, адже від його діяльності залежить завдання, якість виконання поставленого перед групою та класом. Інтерактивні технології навчання містять чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові й навчальні умови і процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

Взагалі, сучасні діти приходять до школи з бажанням успішно діяти. Їм подобається на уроках не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо ми, вчителі, будемо організовувати на уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними.

         Працювати за інтерактивними технологіями надзвичайно цікаво. У дітей виникає інтерес до навчання, що сприяє їхньому інтелектуальному та творчому розвитку. Створити для дитини школу радості, прищепити їй любов до рідного краю, до творчості, до праці, виховувати відповідальність за свої вчинки, за долю держави, за її майбутнє, віднайти в дитині паростки таланту, дати можливість йому розквітнути, створити індивідуальність, особистість, навчити працювати в колективі, створити умови для фізичного та естетичного розвитку -такі завдання роботи сучасного вчителя. З раннього дитинства маленькій людині необхідні яскраві позитивні враження, дивовижні відкриття, активне радісне життя. Такі можливості необхідно створити на уроках образотворчого мистецтва. «Через красиве до людяного - така закономірність виховання» - писав Василь Сухомлинський. [16] Отже, сучасний урок образотворчого мистецтва повинен бути цілеспрямовано направлений на спільну творчу діяльність вчителя та учнів.

         Саме уроки мистецтва покликані виховати справжніх громадян нашої країни. Хочеться дійти до кожного дитячого серця, виховати добрих, чуйних, духовно збагачених людей. Ефективність занять мистецтвом залежить від зацікавленості, від отриманого дітьми в процесі занять емоційного задоволення, радості.

         Атмосфера гарячих дискусій, зіткнення думок та вражень, зацікавленості сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу і розвитку таких якостей творчої особистості, як надзвичайна напруженість уваги, цілісність сприйняття, відхід від шаблону, висока самоорганізація. Використання творчих завдань створює гармонію понятійного й образного, забезпечує комплексність формування творчої особистості. Досвід образотворчого мистецтва, набутий людиною в дитинстві, дає відчутні позитивні наслідки в дорослому житті

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Пометун О, ПироженкоЛ. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

2.     Горгош Л. І. Інтеграція інноваційних та традиційних технологій в навчально-виховному процесі початкової школи.//Розкажіть онуку.-2009.-№1-2.-С.4-14.

3.     Комар О.Інтерактивні методи як інноваційна діяльність сучасного вчителя початкової школи. //Початкова школа. –2010.-№7.-С.47- 49.

4.     Комар О.Викладання за інтерактивними технологіями. // Рідна школа.-2006.-№10.-С.48-50.

5.     Коберник Г; Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій, // Початкова школа.-2004.-№10.-С.-8-10.

6.     Іванова-Комарщук О. Корисність інтерактивних методів навчання.//Відкритий урок. Розробки. Технології..//Досвід.-2009.-№2.-С.16-17.

7.     Іванішева С. Форми і методи інтерактивного навчання. //Початкова школа. –2006.-№3.-С.9-11.

8.     Покатіло С.І. Нестандартні уроки в початкових класах. Активні та інтерактивні форми організації роботи учнів. //Початкове навчання та виховання. – 2012.-№16-18.-С.35-38.

9.     Ющенко І.В. Впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках в початкових класах//Початкове навчання та виховання. –2010.-№2.-С.2-7.

10.                       Грицюк О.І. Практичне використання інтерактивних методів навчання на уроках у початковій школі. //Початкове навчання та виховання. –2011.-№27.-С.2-17.

11.                       Стребна О.В., Соценко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 176 с.

12.                       Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.-X.: Основа, 2003.— 80 с.

13.                       Красновицький М.Бєлкіна О. Проблеми виховання критичного мислення учнів у контексті теорії і практики американської школи.//Рідна школа.-2003.-№2.-С.73-76.

14.                       Коленюк Л.В.Інтерактивні технології-перспектива розвитку.//Розкажіть онуку.-2010.-№5.-С.8-30.

15.                       Коменева І.Л. Активізація розумової діяльності учнів засобами стратегії розвитку критичного мислення. //Початкове навчання та виховання. –2009.-№13.-С.4-8.

16.                       Коберник Г; Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій,//Початкова школа.-2004.-№10.-С.-8-10.

17.                       Зюзюкіна Н.В.Реалізацфя інтерактивного підходу за допомогою групових форм роботи. //Початкове навчання та виховання. –2011.-№29.-С.2-7.

18.                       Зеленська О. Практичне застосування інтерактивних методів навчання.//Початкова школа.-2009.-№2.-С.12-15.

19.                       Дівакова І.І.//Інтерактивні технології навчання у початкових класах //-Тернопіль: Мандрівець, 2007.-С. 6-52.

20.                       Вихор В.Нестандартні форми роботи на уроках у контексті особистісного розвидку учнів.//Досвід.-2004.-№21-22.-С.73-76.

21.                       Вонсул Я. Використання інтерактивних технологій на уроках//Початкова школа. –2011.-№12.-С32-33.

22.                       Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. – Х.: Основа, 2007. – 110 с.

23.                       Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. – 2004. – № 3/4. – С. 229-232.

24.                       Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 176 с.

25.                       Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001. – № 9.

26.                       Інноваційні технології на уроках читання: методична система ЧПКМ / Упоряд. Франчук О.В. – Х.: Основа, 2009. – 192 с.

27.                       Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. – № 5-6. – С.7-10.

28.                       Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. 2002. – №2. – С.2-6.

29.                       Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. – № 3.

30.                       Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. – Х.: Основа, 2005. – 240 с.

31.                       Джінні Стіл, КуртМередіт, Чарльз Темпл. Методична система «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів». Посібники І - VIII. - К. Науково- методичний центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект», 1998.

32.                       Могила Н. Методична система „ЧПКМ” - шлях до розвитку творчого мислення особистості.// Уроки мислення. - 2003. №2.

33.                       Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку // Початкова школа. – 2007.– №7.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
1
2
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!