Батьківський лекторій "РИТМИ СНУ ТА ЙОГО ГІГІЄНА"

Опис документу:
Батьківський лекторій на тему: "РИТМИ СНУ ТА ЙОГО ГІГІЄНА", спрямований на ознайомлення батьків із функціями сну, гігієнічними вимогами до організації сну дитини, складання розпорядку дня дитини. Правильний розпорядок дня дає змогу: - дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місце для гри, навчання тощо); - зміцнювати здоров'я; - формувати культурно – гігієнічні навички; - формувати навички здорового способу життя.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ритми сну та

(Батьківський лекторій)

СОН - стан відносного спокою, що виникає у людини через певні проміжки часу, що супроводжується зниженням рівня роботи окремих органів і ряду функції організму. Сон є потребою всіх без винятку. Тривале, багатоденне позбавлення сну призводить до ряду важких порушень в організмі і закінчується смертю. Встановлена наступна потреба в сні людей різних віків: дитині до 1 року потрібно 16 годин; 3-річному-13; в 5 років-12, в 7 років-11, 5 в 10-12-річному віці достатній 10-годинний сон; в 16-річному - 8 годин, в 17 років і старше - 8 годин і добу. Таким чином, доросла людина проводить у стані сну близько третини свого життя. Сон - стан загального спокою має важливе значення для організму, сприяючи відновленню функції, в першу чергу нервової системи. Нервова система, так само як і інші органи і тканини, під час сну ніби знову заряджається енергією. Ось чому після глибокого і здорового сну людина відчуває відчуття свіжості і бадьорості. Виходячи з цього, я вирішила написати курсову роботу, в якій би розглядалися важливі питання, що знаходяться на стику декількох наук, а саме: психології, фізіології, медицини. Сон - явище дуже цікаве, важливе і складне. Саме тому для його розкриття потрібні знання та конкретні методики перерахованих вище наук

Уві сні ми проводимо близько третини життя. Але шкодувати про цей час, вважати його змарнованим, щонайменше, несправедливо. Адже ми спимо не тільки тому, що наше тіло потребує відпочинку. Пробудження після міцного здорового сну можна порівняти з маленьким народженням - оновленням організму. Адже тільки завдяки сну ми здатні щодня повноцінно працювати і активно відпочивати, ясно мислити і чимось захоплюватися в житті.

Функції сну

Сон – життєво важлива потреба людини будь – якого віку, він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання. Для дітей віком від двох років норма тривалості сну - 11-12 годин. Під час неспання дитини розвивається і пізнає світ. Для того щоб розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні до віку дитини

Зауважимо, що правильний розпорядок дня дає змогу:

- дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місце для гри, навчання тощо);

- зміцнювати здоров'я;

- формувати культурно – гігієнічні навички;

- формувати навички здорового способу життя.

Складаючи розпорядок дня,слід урахувати:

- при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;

- призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;

- дотримання запланованого розкладу має бути постійним і систематичним, не можна порушувати складений розклад;

- до правильного розпорядку дня слід обов’язково включити дотримання санітарно – гігієнічного режиму;

- необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, возити візочки, іграшкові автомобілі тощо. У дитячому садку на дитину чекають умови, що відповідають санітарним нормам. Задля збереження здоров'я дитини варто подбати, щоб і вдома неухильно дотримувалися санітарно – гігієнічного режиму.

Приміщення, в яких перебуває дитина (зокрема те, в якому вона спить), потрібно щодня добре провітрювати. Слід також регулярно проводити вологе прибирання, витирати пил, а іграшки чистити або мити з милом, якщо це можливо. Сон надзвичайно важливий для здоров'я будь-якої людини, а тим більше — для дітей. Лише ті діти, які сплять регулярно і достатньо, розвиваються нормально. Недосипання може призвести до психічних (депресія, зниження концентрації уваги, рівня розумових і творчих здатностей) і фізичних (перевтома, ослаблення імунної системи) проблем. Тому варто потурбуватися, щоб сон дитини завжди був спокійним і міцним: саме такий сон сприяє збереженню як психічного, так і фізичного здоров'я. Для повноцінного міцного сну необхідно створити дитині відповідні умови. Кімнату перед сном обов'язково слід провітрити. Надзвичайно важливо правильно організувати місце, де спить дитина, щоб її нічого не відволікало і не турбувало. Дитячий сон буде міцнішим і здоровішим, якщо ліжко зручне і відповідає основним вимогам:

  • його поверхня ідеально рівна;

  • спальне місце не дуже велике — для дошкільника цілком вистачить 70 см у ширині та 140 см завдовжки;

  • конструкція безпечна — без гострих кутів і нерівностей, з точно підігнаними одна до одної деталями.

Найліпше поставити ліжечко уздовж стіни, але не напроти дверей. Звичайно, не варто ставити його під вікном, де можуть бути протяги. Над ліжком не слід вішати полиць, масивних картин тощо, аби у дитини не виникало відчуття небезпеки.

Щоб забезпечити дитині здоровий сон, ретельно вибирайте для неї матрац. Обов'язково зверніть увагу на його пружність (висота пружинного блоку має бути не менше 13,5 — 14,5 см), матеріали, з яких він виготовлений — скажімо, поролон не відповідає жодним санітарно-гігієнічним та екологічним вимогам. Укладання дитини спати також потребує уваги та неспішності. Добре, якщо вдасться надати цьому процесу певного порядку, чіткої послідовності, тобто перетворити його на свого роду ритуал, частиною якого можуть бути прослуховування улюбленої дитячої пісеньки, пе регляд телепередачі «На добраніч, діти!» або колискова у маминому виконанні. Такий ритуал дає змогу створити атмосферу довіри, забезпечити дитині відчуття захищеності і безпечності.

Насамперед за 30 — 40 хвилин досну потрібно зайняти дитину спокійною діяльністю: розгляданням картинок, малюванням тощо. Майте на увазі, що рухливі ігри перед сном збуджують дитину, і їй складніше заснути. Обов'язково потрібно дати дитині змогу спокійно закінчити свої справи: «Уже пізно, настав час спати, закінчуй малювати, і через п'ять хвилин укладатимемося». Нічний сон у дітей зазвичай глибокий, і суворе дотримання тиші необов'язкове. Перед нічним сном дитина має відвідати туалет, вмитися і почистити зуби. Укладаючи дитину, потрібно простежити, щоб вона акуратно склала знятий одяг, зручно вмостилася у ліжечку на правому боці. Потрібно привчати дитину, щоб після закінчення ритуалу вкладання вона засинала сама.

Але зважуймо на індивідуальні особливості дітей: одні засинають швидко, з іншими треба посидіти, погладити їх, щось тихо пошепотіти, на кшталт: «Ручки втомилися, ніжки втомилися, всі хочуть спати Очки закриваються. . . Усі відпочивають». Дуже важливо, у якому емоційному стані перебуває сам дорослий, який вкладає дитину спати. Якщо дорослий квапиться і хоче швидше приспати дитину, нічого не вийде. Як навмисно, дитина засинатиме довго, вередуватиме і проситиме то пити, то почитати тощо. Дорослий буде нервуватися, а дитина відчуватиме, що від неї хочуть скоріше звільнитися, що вона заважає. Вона розумітиме, що хоча фізично ви поруч, але ваші думки далеко, і намагатиметься своїми вередуваннями повернути вас до себе. Якщо ви хочете, щоб дитиназаспокоїлася і швидко заснула, спочатку заспокойтеся самі.  

Сон забезпечує відпочинок організму та відновлення енерговитрат.

Сон відіграє важливу роль у процесах метаболізму. Під час повільного сну у дітей підвищується вироблення гормону росту. Швидкий сон: відновлення пластичності нейронів, і збагачення їх киснем; біосинтез білків і РНК нейронів. У цей час також відбуваються відновні процеси і замінюються мертві клітини.

Сон сприяє переробки та зберігання інформації. Сон (особливо повільний) полегшує закріплення вивченого матеріалу, дозволяє відбутися змінам в мозку, щоб включилися механізми навчання і запам'ятовування; швидкий сон реалізує підсвідомі моделі очікуваних подій. Остання обставина може служити однією з причин феномену дежавю.

Сон - це пристосування організму до зміни освітленості (день-ніч). Сон відновлює імунітет.

Гігієнічні вимоги до організації сну

Для сну, так само як і для інших режимних моментів, в розпорядку дня дітей передбачається певний час

Під гігієнічно повноцінним сном розуміється сон, що має достатню для віку тривалість і глибину з точно встановленим часом відходу до сну і пробудження.

Неспання і сон - зв'язані стани, тобто активне неспання сприяє глибокому сну і, навпаки, достатній за тривалістю і глибиною сон забезпечує активну неспання. У новонародженої дитини періоди сну і неспання аритмічний, вони виникають хаотично. При цьому самим сильним подразником, здатним порушити сон, є голодне збудження. Дитина майже весь час спить, але його сон неспокійний, неглибокий. Загальна тривалість сну у новонародженого становить 16-20 годин на добу. У кінці 1-го місяця життя у дитини під впливом природних дратівливий в навколишньому середовищі і на основі добової потреби у сні формується добовий ритм сну і неспання.

Кількість подразників, що надходять в кору головного мозку, вночі різко скорочено в порівнянні з денним часом, внаслідок чого відбувається концентрація сну в нічному періоді, а неспання - в денному. Для утворення у дитини ритмічності чергування станів сну і неспання в денну частину доби необхідне створення спеціальних умов для швидкого засинання і міцного сну в години, призначені для сну, і активного стану в години, призначені для неспання. У результаті спеціальних досліджень, проведених П. М. Щелованова, Н. Л. Фігурін та ін, встановлена добова потреба дитини у сні і тривалість кожного відрізка денного сну, що змінюється з віком. Дитина у міру дорослішання здатний не спати без ознак втоми все більш тривалий час, при цьому зменшується кількість відрізків денного сну. Так, дитина у віці 5-9 місяців спить вдень 3 рази, після 9 місяців - 2 рази, а з півтора років протягом раннього та дошкільного віку - 1 раз. Тривалість нічного сну залишається майже без змін (10-11 год. ). З віком сон змінюється не тільки кількісно, але й якісно, ??він стає більш глибоким, спокійним. Відомо, що під час сну частково відновлюється енергетичний потенціал клітин центральної нервової системи, який витрачається під час неспання. У цьому охоронне значення сну. Повноцінний сон досягається при дотриманні ряду умов. Зокрема, дитина повинна спати в затемненому приміщенні, де немає шуму, дуже важливо забезпечити йому достатній час денного сну (відповідно до віку).З точки зору охорони здоров'я, для дитини шкідливий передчасний переклад з дворазового денного сну на одноразовий або взагалі позбавлення денного сну.

Більше швидкому настанню сну і його підтримці сприяє тривала дія будь-якого слабкого ритмічно чинного подразника. Корисний, особливо в перші 2 роки життя, сон на відкритому повітрі. Рух свіжого повітря є слабким тактильним подразником для шкіри, слизових оболонок носа і верхніх дихальних шляхів, сприяє швидкому засипанню. Свіже повітря є не тільки заколисливим, але й оздоровчим фактором. У міру розвитку дитини відбуваються істотні якісні зрушення в організації нервових процесів протягом сну

Вони можуть бути об'єктивно оцінені шляхом реєстрації вегетативних і рухових реакцій. Значне скорочення з віком періодів «неспокійного», або «активного» сну при порівняно невеликій зміні тривалості «спокійного» сну, встановлене за допомогою кількісної оцінки частоти і ритмічності дихання, серцевих скорочень і загальної рухової активності, коригує з еволюцією біопотенціалів мозку дитини. "Дозрівання" систем, що забезпечують синхронізований сон, супроводжується формуванням механізмів реципрокного взаємодії між повільними і швидкими фазами сну.

Новонароджені діти сплять 20 - 22 год на добу. З віком тривалість сну у людини знижується. Скорочення тривалості сну у дітей на 2 - 4 години і більше різко негативно позначається на функціональному стані клітин кори головного мозку - знижується їх реактивність і падає величина умовних рефлексів. Більш тривалий недосипання викликає дуже високі зміни реактивності кори головного мозку. Кортикальні клітини розвивають те максимальний ефект, то, навпаки, не відповідають на подразнення. Істотні зміни корковою динаміки і вегетативної реактивності відбуваються при недосипання і у практично здорових дітей 7 - 8 років.

Строго заведений порядок у зміні неспання і сну може збільшувати потребу у сні і без достатнього втоми клітин кори. Це для дитячого організму має істотне значення.

Потреба дітей у сні тим більше, чим молодша дитина. Разом з тим потреба у сні залежить і від стану здоров'я і фізичного розвитку дитини. Тому, встановлюючи певну тривалість сну, слід враховувати і індивідуальну потребу дітей.

Всі діти з ослабленим здоров'ям, одужують після гострих інфекційних захворювань, діти з туберкульозною інтоксикацією, підвищеною збудливістю нервової системи, швидко утомляющиеся повинні спати більш тривалий час, ніж здорові діти. Для школярів із зазначеними відхиленнями у стані здоров'я за висновком лікаря передбачається денний сон не менше години і бажано на відкритому повітрі. Учням 6 років необхідний денний двогодинний сон.

Денний сон показаний і практично здоровим дітям, про що свідчать експериментальні дослідження. Для повноцінного відпочинку центральної нервової системи і всього організму вкрай важливо забезпечити не тільки необхідну тривалість нічного сну, але і достатню глибину. Неглибокий нічний сон, наприклад зі сновидіннями, навіть при достатній тривалості не забезпечує хорошого відпочинку організму.

Здоровим дітям глибокий сон можна забезпечити виконанням певних правил. У дитини легко утворюються умовні рефлекси на обстановку сну. Умовними подразниками стає час відходу до сну. Вид годин зі стрілками, які показують цей час, вже сприяє засипанню. Умовним подразником стає весь комплекс процедур, що входять у вечірній туалет (умивання, чищення зубів, миття ніг, роздягання). Потрібно привчити дітей лягати спати і вставати в один і той же час, в останні години перед сном слід проводити спокійні ігри, 20 - 30-хвилинну прогулянку, заспокійливу нервову систему. У кімнаті має бути чисте, свіже повітря, що сприяє більш швидкому засипанню і глибокого сну. . Кращою температурою в спальній кімнаті є 15 - 16 C. Необхідно виключити гучні розмови, гру на музичних інструментах і яскраве освітлення в кімнаті, що заважають сну. Дуже важливо дотримуватися правил особистої гігієни та прийому їжі перед сном. Постіль повинна бути чистою і не дуже м'якою.

Наш мозок здатний адаптуватися до періодів без сну, тривають 2-3 дні. Але з часом недолік сну приводить до дратівливості, ірраціональності, галюцинацій і божевілля Мозок під час сну не відпочиває. Діяльність мозку триває.

Тривалість сну у новонароджених, дорослих і літніх людей становить 12-16, 6-8 і 4-6 год на добу відповідно. Тривалість сну менше 5 год (гіпосомнія) або порушення фізіологічної структури вважаються факторами ризику безсоння.

Позбавлення сну є дуже важким випробуванням. Протягом декількох днів свідомість людини втрачає ясність, він відчуває непереборне бажання заснути, періодично «провалюється» в прикордонний стан зі спутаним свідомістю. Людина без сну може обходитися набагато менше часу, ніж без їжі і води. Людина, чуйний, довгий час, проходить періоди сильної втоми, але може долати їх і продовжувати функціонувати без сну. Однак люди, протягом довгого часу позбавлені сну, стають все більш дезорієнтованими і стомленими психічно і фізично. Після приблизно 10 днів повної відсутності сну настає смерть. Цей спосіб психологічного тиску недарма використовувався при допитах, в даний час він розглядається, як витончені тортури.

Щоб сон міг найкращим чином виконати свою життєво важливу функцію, необхідні сприятливі умови.  

Висновок:

Під час сну відзначаються зміни м'язового тонусу (більшість м'язів сплячої людини розслаблене), різке ослаблення всіх видів чутливості - зору, слуху, смаку, нюху, шкірної чутливості. Безумовні і умовні рефлекси загальмовані. Зменшується надходження до тканин крові, що супроводжується зниженням інтенсивності обміну речовин на 8-10% і зниженням температури тіла.

Згідно сучасним уявленням, сон - це не тільки відпочинок, але й діяльність, спрямована на переробку різноманітної інформації, накопиченої за день. Про те, що робота мозку під час сну не припиняється, можна судити по зберігається в ці години його біоелектричної активності. Біопотенціали відображають біохімічні процеси, що відбуваються в його клітинах, і свідчать про активну діяльність мозку.

У процесі індивідуальногорозвитку організму характер сну закономірно змінюється. Так, у новонародженої дитини добова тривалість сну становить 16-20 год, періоди сну і неспання чергуються аритмічний. З віком потреба у сні поступово знижується, структура сну, характерна для дорослої людини, формується в основному в пубертатному періоді. У похилому і старечому віці спостерігаються подальше скорочення тривалості нічного сну, зменшення частки швидкого сну.

До основних розладів сну можна віднести підвищену сонливість (гіперсомнія) і безсоння (інсомнія). Гіперсомнія найчастіше виникає у людей, які перенесли тяжкі інфекційні захворювання (висипний тиф, менінгіт, грип), при анемії, ураженнях нервової системи (наприклад, при енцефаліті). До гіперсомнія відноситься також нарколепсія. Безсоння зустрічається частіше. Вона може супроводжувати різних захворювань, до числа яких відносяться неврози, психози, органічні захворювання головного мозку (особливо атеросклероз мозкових судин), хвороби внутрішніх органів та ендокринних залоз. Безсоння може бути трьох видів: утруднене засинання, поверхневий, неспокійний сон з частими пробудженнями і раннє остаточне пробудження. Люди, які страждають безсонням, зазвичай скаржаться на різке недосипання, але об'єктивні дослідження показали, що тривалість сну у них дорівнює 5-55 год (нормальний сон триває не менше 65 год). Вся справа в порушенні якості сну. Повна, або тотальна, безсоння, при якій переважає неспання, лише зрідка переривається дрімотою, зустрічається надзвичайно рідко.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн
590 грн