Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

Атестаційні матеріали вчителя географії

Портфоліо

26.06.2019

3822

182

0

Опис документу:
На допомогу вчителю географії під час атестації. Матеріали містять досвід роботи вчителя + презентація, картку педагогічного працівника, методичний щоденник учителя, план індивідуального проходження атестації, дані про підвищення кваліфікації, акмеокарту педагога та інше.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Опис досвіду роботи

вчителя географії Переїзнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Сідової Надії Володимирівни

Тема досвіду: Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках географії через впровадження інноваційних

технологій навчання

Педагогічне кредо:

Мої учні будуть дізнаватись про нове не від мене;

вони будуть відкривати це нове самостійно.

Моє основне завдання – допомогти їм розкритися.

М. Песталоці

Школа ХХІ століття… Про неї багато говорять, пишуть, сперечаються. Не вщухають дискусії щодо термінів навчання, стандартів освіти, новітніх педагогічних технологій, ролі вчителя у освітньому процесі. 

У Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвивальна, культуротвірна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

Головним завданням освіти стає не стільки набуття суми знань, скільки розвиток самостійного мислення школярів, формування вмінь і навичок, необхідних для самостійного пошуку, аналізу і оцінювання інформації.

Переді мною, як учителем, постійно постає питання: як вчити дітей, щоб підготувати їх до постійного набуття необхідних знань, сформувати з них творчі особистості?

Хороший урок той, де панує ділова, натхненна атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним. Хороший урок, як правило, насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а інколи настороженість і недовіру. Так народжуються в діяльності учнів моменти, які підводять їх до пошуків, досліджень, вирішення завдань самостійно.

Географія – всеохоплююча наука, яка включає ряд пов’язаних між собою наук, що вивчають компоненти Землі, природні умови, населення, економічний потенціал. Всі знання про нашу планету треба донести до учнів у такий спосіб, щоб їм було цікаво, щоб вони були впевнені у необхідності цих знань.

Актуальність досвіду, його практична значимість

Сучасна освіта – це освіта для конкретної людини і людства загалом. Навчання в школі – є лише однією з складових навчання людини, яка триває протягом усього життя. «Не можна дати дитині необхідну суму знань, але можна навчити її вчитись протягом всього життя» . Навчати вчитись – значить навчати діяльності, створювати умови учню для виявлення його самостійності. Розвиток у школяра самостійності , здатності до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти є одним з пріоритетних завдань сучасної школи. Великий обсяг інформації вимагає від учня не тільки свідомого засвоєння основи географічних наук, але і вміння самостійно пізнавати, знаходити необхідні матеріали для успішного сприйняття.

Головним завданням освіти є формування людини, яка спроможна займати і відстоювати позицію стосовно оточуючого. Учень після закінчення школи, позбавившись опіки, вихований на педагогічних засадах наслідування, не володіючи здібностями самостійності у виборі і прийнятті рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, відчуває дискомфорт. Він не завжди здатен розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, йому бракує уяви, винахідливості і творчості. Ось тому таким важливим є розвиток самоосвітньої компетентності учнів, здатної організовувати власну навчальну і трудову діяльність з максимально позитивним кінцевим результатом.

Тема розвитку самоосвітньої компетентності є не новою, але в час значної навали інформації є досить актуальною.

Ідея досвіду:

Створити умови для формування творчої компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві; умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, індивідуальність.

Інноваційне значення:

Впровадження інноваційних технологій в освітній процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі, розвитку потенціалу учнів.

Наукові і практичні дослідження:

Компетентності саморозвитку та самоосвіти пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатись, а знання складають основу будь-якої компетентності.

На теоретично-методологічному рівні проблема саморозвитку особистості знайшла своє висвітлення у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Категорія «саморозвиток» на даний момент є одним із ключових понять філософії, психології. Аналіз досліджень дозволив з’ясувати суть саморозвитку. Саморозвиток – внутрішній процес, певний спосіб реагування людини на вплив середовища, усвідомлене вдосконалення себе самою людиною.

Аналізуючи літературу прийшла до висновку, що самоосвіта – це систематична навчальна діяльність, побудована на самостійному вивченні якогось питання чи проблеми з періодичними консультаціями у фахівця чи без нього. Ефективність самоосвіти залежить від інтелектуального розвитку, від настанов на навчальну діяльність, від зіставлень до знань, від вольових до інших якостей. Результативність самоосвіти практично неможлива без уміння навчати себе.

Висвітлення змісту досвіду:

Географія – це одна з комплексних природничих наук, найбільш широка і багатопланова. Сучасний громадянин, не знаючи географії, не може орієнтуватись в сучасному динамічному світі, сприймати хоча б елементарну інформацію з сторінок періодичних видань, телебачення і радіо, мережі Інтернет. Не маючи елементарних знань про закони природи, людина втрачає зв'язок з самою природою, приймаючи руйнівні рішення, знищуючи довкілля, ставлячи під загрозу життя на всій планеті. Саме завдання географії – навчити не байдужу людину, яка свідомо планує своє майбутнє співіснування з природою.

Я працюю в Переїзнянській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів з 1998 року. Закінчила Слов’янський державний педагогічний інститут (1998 рік), спеціальність – вчитель математики та фізики і Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка (2003 рік), спеціальність – вчитель географії. Географію викладаю в 6 - 9 класах.

Моє педагогічне кредо: «Мої учні будуть дізнаватись про нове не від мене; вони будуть відкривати це нове самостійно. Моє основне завдання – допомогти їм розкритися».

Це стосується як вибору форм і методів навчання, так і пошуку нової цікавої і пізнавальної інформації для учнів, з метою розкриття глибинної суті предметів і явищ.

У ході формування самоосвітньої компетентності ставлю такі завдання:

  1. Розвивати навчальні навички учнів як умову організації самоосвітньої діяльності.

  2. Забезпечити формування організаційних умінь і навичок для визначення мети і планування роботи для її вирішення.

  3. Стимулювати активну пізнавальну діяльність.

  4. Формувати навички дослідницької роботи.

  5. Забезпечити стійку мотивацію учнів до самоосвіти і творчої діяльності.

Основна мета навчальної діяльності учнів: не лише навчити дітей бачити, але й розуміти, відчувати світ, проявляти свої творчі можливості. Тому під час проведення уроку намагаюсь вибирати такі методи навчання, щоб кожен учень був активним учасником освітнього процесу, щоб урок приносив задоволення дітям. Використовуючи сучасні методичні прийоми, які спонукають учня до роздумів і пошуків, розвивають у них потребу в навчанні, стимулюють пізнавальні можливості і розумову активність.

Особливої уваги вимагає мотиваційний компонент уроку. Внутрішні мотивації формуються поступово. Цьому сприяють цікаві завдання, розв’язання ситуативних завдань, постановка і розв’язання проблемних завдань, підтримка вчителя.

Коли вивчення нового матеріалу відбувається в пошуках, у наполегливій праці самих учнів, то це й викликає інтерес до опанування матеріалу. Цьому сприяють такі прийоми роботи, як «Дивуй», «Відстрочена відгадка», «Фантастична добавка», постановка проблемного питання.

Діти з початкової школи отримують певні навички самостійної роботи, які необхідно виявити, закріпити і розвинути. Учні повинні бути підготовленими до таких уроків, володіти певними уміннями і навичками, що допомагають самостійному набуттю знань.

Для учнів основним джерелом знань залишається підручник. Сучасні підручники мають багатий пізнавальний матеріал. У них глибоко пояснюються факти з розкриттям географічних закономірностей і з’ясуванням причинно-наслідкових зв’язків. Там містяться основні поняття, які необхідно засвоїти учням. Тому навчання учнів отримувати максимум знань з підручника є досить важливим. Цьому сприяє такий прийом «Читання з зупинками». Його пропоную учням 6-7 класів, коли вони ще нагромаджують необхідну суму знань.

Читається текст підручника протягом 2-3 хвилин. Потім обговорюється прочитане. Я не даю новий матеріал у готовому вигляді , а пропоную знайти відповіді на запитання в тексті підручника. З’ясовується суть нових термінів, понять, поступово вводячи їх у свою мову. Коли розв’язуються задачі, учні вже свідомо застосовують нові знання.

Наприклад, при вивченні теми «Властивості вод Світового океану» (6 клас) учні самостійно з’ясовують поняття «проміле», «солоність», «температура води», визначають закономірності їх поширення по поверхні Світового океану.

Коли учні розв’язують задачі на визначення вмісту солі у морській воді, вони вже оперують самостійно вивченими поняттями.

Інтерактивна вправа «Читання з позначками». Позначки вказують на ступінь розуміння учнями даного питання. Учням пропонується прочитати певний текст підручника , позначаючи на краях простим олівцем «+» - я знаю цей матеріал; «-» - не знаю; «?» - цей матеріал для мене новий.

Прийом «Хвилинка підручника». Учням пропоную знайти в підручнику і законспектувати певні положення. Наприклад:

  • Ознаки рівнинних і гірських річок. (6 клас)

  • Чим відрізняються пороги і водоспади? (6 клас)

  • Типи озерних котловин (8 клас).

Усі ці вправи сприяють як формуванню самостійних навичок роботи з підручником, так і розвитку читацьких навичок.

Важливим джерелом знань учнів з географії є карта. Тому розвиток картографічних навичок відіграє важливу роль для розвитку самоосвітньої компетентності. З цією метою постійно проводжу картографічні тренінги, метою яких є набуття практичних вмінь роботи з картографічним матеріалом.

Значну роль у розвитку самоосвітньої компетентності відіграє проблемне навчання. Суть проблемного навчання полягає в тому, що вчитель ставить проблему, показує шляхи її розв’язання, залучає учнів до її самостійного розв’язування . Це штовхає учнів до роздумів, формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу учнів, формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи її розв’язання. Проблемні ситуації створюю на різних етапах уроків: при мотивації навчальної діяльності учнів на уроках, при вивченні нового матеріалу, на етапі творчого засвоєння нових знань,

Приклади проблемних ситуацій, що пропонуються на уроках:

  • «Холодний, суворий, лежить на самій верхівці Землі. Чи необхідне його освоєння, пов’язане з ризиком і значними втратами?» (7 клас)

  • Антарктида «країна тріскучих морозів і палючого сонця». Чому? (7 клас)

  • Чому самі високі температури на материку зафіксовано в Лівійській пустелі на півночі Африки, а не в пустелях південної частини материка? (7 клас)

  • Чи можливі в нашій місцевості землетруси? (6 клас)

  • Чи рівномірно забезпечені країни різними видами природних ресурсів? Чи впливає рівень забезпечення на розвиток країни? (9 клас)

  • Які види транспорту відіграють найважливішу роль у житті людини і її господарській діяльності? (9 клас)

Учні висловлюють різні точки зору. Але їх необхідно спрямувати на розв’язання проблеми. На основі проведеного аналізу робиться спільний висновок.

Одним із таких прийомів, що дає можливість вирішити проблемне питання є  «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю проблемне питання і запрошую учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму». Учні пропонують ідеї розв’язання порушеної проблеми, потім їх аналізують, відбирають ті, які допоможуть розв’язати порушену проблему.   

Наприклад: Доведіть, що входження України до ЄС має бути головним завданням України.

Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

Для розв’язання проблемної ситуації не завжди достатньо вже набутих знань. Тому створюються ситуації, коли учні повинні опрацювати певні джерела географічної інформації, набути певну суму знань, які допоможуть вирішити проблемну ситуацію.    

Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи: «Коло ідей», «Мікрофон». 

 «Коло ідей» — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Господарство України» у 9-му класі учні висловлюють свою позицію щодо того, які галузі господарства потрібно розвивати в країні. Обов’язково обґрунтовувати свою думку.

 «Мікрофон» по черзі учні імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця. Право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

Наприклад, при вивченні теми «Держави Африки» в 7 класі пропонується ситуація: «Уявіть, що ваші знайомі придбали туристичну путівку в одну з країн Африки, наприклад, Єгипет. І просять вас, як знавця географії, назвати географічні об’єкти, місця в природі, об’єкти природної спадщини, які їм варто відвідати, перебуваючи в цій країні».

Групові форми роботи на уроці цінні тим, що при виконанні конкретного завдання учнями вирішуються не лише навчальні, а й виховні цілі. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. Колективна робота допомагає підняти активність учнів, налагодити обмін знаннями, розкрити можливості учнів, які не розкрились в індивідуальній роботі. Групові форми роботи можна використовувати на кожному етапі уроку.

Наприклад, при вивченні теми «Хімічна промисловість України» у 9-му класі розділяю клас на 3 групи: «економісти», «географи» і «екологи». Кожна група готує характеристику галузі зі своєї точки зору 1) про умови розвитку галузі; 2) про принципи розміщення підприємств; 3) про екологічні проблеми, пов’язані з галуззю. Також готуються запитання для інших груп. Після опрацювання запитань відбувається обговорення.

Але при використанні цієї форми роботи виникають певні труднощі. Основним недоліком групової роботи є різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи і створює психологічну напругу.

Дискусію важко провести у тому випадку, коли учні в недостатній мірі оволоділи фактичним матеріалом з теми і тому не можуть аргументовано довести свою думку.

Метод проектів включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових і проблемних методів. Уроки з використанням навчальних проектів формують критичне мислення, навички відбору необхідної інформації, порівняння фактів, самостійність у прийнятті рішень, логічність доказів. Використовуючи метод проектів, необхідно довести до свідомості учнів результати їх індивідуальної і колективної діяльності у розв’язанні цієї проблеми, демонстрування спільної діяльності вчителя і учнів.

Наприклад, у 8 класі учням було запропоновано вивчити забезпеченість водними ресурсами свого населеного пункту. Ця робота виконувалась у вигляді проектної діяльності. Перед учнями поставлені завдання:

  1. Вивчити джерела водозабезпечення свого населеного пункту;

  2. Провести вивчення якості питної води.

  3. Запропонувати способи покращення якості питної води .

Результати даної роботи: мультимедійні презентації, міні-реферат.

Одною з важливих технологій навчання і виховання є гра. Ігри в поєднанні з іншими методами і прийомами підвищують пізнавальну активність учнів. Ігри – це рух, розвиток, активна взаємодія. Навчальна гра – один з методів активізації самостійної пізнавальної діяльності учня. Ділові та ситуаційні ігри примушують кожного учасника ретельно вивчити предмет гри, спостерігати, здогадуватись, самостійно знаходити вихід з ситуації. На уроках географії, на різних етапах використовую такі ігри: «Хто швидше!», «Географічні рекордсмени», «Географічна естафета», «Збери карту», «Чи знаєш ти країну», «Географічне доміно».

Позитивний вплив на активізацію пізнавальної активності учнів, розвиток самостійності мають нетрадиційні форми проведення уроків. Це уроки – подорожі, експедиції, дослідження, семінари, прес-конференції, дискусії, рольові ігри. Вони дають можливість не тільки підняти інтерес учнів, а й розвивати їх творчість і самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань. Сама організація такого уроку підводить учнів до необхідності творчої оцінки досліджуваних явищ, тобто сприяє виробленню певного позитивного ставлення до природи. 

Але підготовка до такого уроку вимагає значних затрат часу, певної підготовки учнів. Це не дозволяє робити всі уроки нетрадиційними. Такими є окремі уроки теми, частіше на уроці використовую окремі методи інтерактивного навчання.

Я, як вчитель, використовую їх на своїх уроках для того, щоб уроки для учнів були більш цікавими, жвавими, щоб учні були активними учасниками освітнього процесу.

На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи,  прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.

Так хочеться бути по справжньому СУЧАСНИМ учителем, тобто використовувати максимум можливостей, які пропонує наше сьогодення. Бо чого варті всі інноваційні педагогічні технології без можливості їх практичного використання.

 Література:

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Слайд 1

Опис досвіду роботи

Тема досвіду: Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках географії через впровадження інноваційних

технологій навчання

Школа ХХІ століття… Про неї багато говорять, пишуть, сперечаються. Не вщухають дискусії щодо термінів навчання, стандартів освіти, новітніх педагогічних технологій, ролі вчителя у освітньому процесі. 

Відповідно до Закону «Про освіту», Концепції нової української школи головним завданням освіти стає не стільки набуття суми знань, скільки розвиток самостійного мислення школярів, формування вмінь і навичок, необхідних для самостійного пошуку, аналізу і оцінювання інформації.

Слайд 2

Актуальність досвіду, його практична значимість

Навчання в школі – є лише однією з складових навчання людини, яка триває протягом усього життя. «Не можна дати дитині необхідну суму знань, але можна навчити її вчитись протягом всього життя». Навчати вчитись – значить навчати діяльності, створювати умови учню для виявлення його самостійності. Розвиток у школяра самостійності, здатності до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти є одним з пріоритетних завдань сучасної школи. Великий обсяг інформації вимагає від учня не тільки свідомого засвоєння основи географічних наук, але і вміння самостійно пізнавати, знаходити необхідні матеріали для успішного сприйняття.

Слайд 3

Тема розвитку самоосвітньої компетентності не є новою, але в час значної навали інформації є досить актуальною.

Ідея досвіду:

Створити умови для формування творчої компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві; умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, індивідуальність.

Інноваційне значення:

Впровадження інноваційних технологій в освітній процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі, розвитку потенціалу учнів.

Висвітлення змісту досвіду:

Географія – це одна з комплексних природничих наук, найбільш широка і багатопланова. Завдання географії – навчити не байдужу людину, яка свідомо планує своє майбутнє співіснування з природою.

Слайд 4

Я працюю в Переїзнянській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів з 1998 року. Закінчила Слов’янський державний педагогічний інститут (1998 рік), спеціальність – вчитель математики та фізики і Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка (2003 рік), спеціальність – вчитель географії. Стаж педагогічної діяльності – 20 років. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст першої категорії». Географію викладаю в 6-9 класах.

Слайд 5

Курси…

Слайд 6

Моє педагогічне кредо: «Мої учні будуть дізнаватись про нове не від мене; вони будуть відкривати це нове самостійно. Моє основне завдання – допомогти їм розкритися».

Це стосується як вибору форм і методів навчання, так і пошуку нової цікавої і пізнавальної інформації для учнів, з метою розкриття глибинної суті предметів і явищ.

Слайд 7

У ході формування самоосвітньої компетентності ставлю наступні завдання:

  1. Розвивати навчальні навички учнів як умову організації самоосвітньої діяльності.

  2. Забезпечити формування організаційних умінь і навичок для визначення мети і планування роботи для її вирішення.

  3. Стимулювати активну пізнавальну діяльність.

  4. Формувати навички дослідницької роботи.

  5. Забезпечити стійку мотивацію учнів до самоосвіти і творчої діяльності.

Основна мета навчальної діяльності учнів: не лише навчити дітей бачити, але й розуміти, відчувати світ, проявляти свої творчі можливості. Тому під час проведення уроку намагаюсь вибирати такі методи навчання, щоб кожен учень був активним учасником освітнього процесу, щоб урок приносив задоволення дітям. Використовуючи сучасні прийоми, які спонукають учня до роздумів і пошуків, розвивають у них потребу в навчанні, стимулюють пізнавальні можливості і розумову активність.

Особливої уваги вимагає мотиваційний компонент уроку. Цьому сприяють цікаві завдання, розв’язання ситуативних завдань, постановка і розв’язання проблемних завдань, підтримка вчителя.

Слайд 8

Для учнів основним джерелом знань залишається підручник. Там містяться основні поняття, які необхідно засвоїти учням. Тому навчання учнів отримувати максимум знань з підручника є досить важливим. Цьому сприяє такий прийом «Читання з зупинками». Його пропоную учням 6-7 класів, коли вони ще нагромаджують необхідну суму знань.

Читається текст підручника протягом 2-3 хвилин. Потім обговорюється прочитане. Я не даю новий матеріал у готовому вигляді, а пропоную знайти відповіді на запитання в тексті підручника.

Наприклад, при вивченні теми «Властивості вод Світового океану» (6 клас) учні самостійно з’ясовують поняття «проміле», «солоність», «температура води».

Інтерактивна вправа «Читання з позначками». Позначки вказують на ступінь розуміння учнями даного питання. Учням пропонується прочитати певний текст підручника , позначаючи на краях простим олівцем «+» - я знаю цей матеріал; «-» - не знаю; «?» - цей матеріал для мене новий.

Прийом «Хвилинка підручника». Учням пропоную знайти в підручнику і законспектувати певні положення. Наприклад:

  • Ознаки рівнинних і гірських річок. (6 клас)

  • Чим відрізняються пороги і водоспади? (6 клас)

  • Типи озерних котловин (8 клас).

Усі ці вправи сприяють як формуванню самостійних навичок роботи з підручником, так і розвитку читацьких навичок.

Слайд 9

Важливим джерелом знань учнів з географії є карта. Тому розвиток картографічних навичок відіграє важливу роль для розвитку самоосвітньої компетентності. З цією метою постійно проводжу картографічні тренінги, метою яких є набуття практичних вмінь роботи з картографічним матеріалом.

Слайд 10

Значну роль у розвитку самоосвітньої компетентності відіграє проблемне навчання. Суть проблемного навчання полягає в тому, що вчитель ставить проблему, показує шляхи її розв’язання, залучає учнів до її самостійного розв’язування . Це штовхає учнів до роздумів, формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу учнів, формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи її розв’язання. Проблемні ситуації створюю на різних етапах уроку: при мотивації навчальної діяльності учнів, при вивченні нового матеріалу, на етапі творчого засвоєння нових знань.

Приклади проблемних ситуацій, що пропонуються на уроках:

  • «Холодний, суворий, лежить на самій верхівці Землі. Чи необхідне його освоєння, пов’язане з ризиком і значними втратами?» (7 клас)

  • Антарктида «країна тріскучих морозів і палючого сонця». Чому? (7 клас)

  • Чи можливі в нашій місцевості землетруси? (6 клас)

  • Які види транспорту відіграють найважливішу роль у житті людини і її господарській діяльності? (9 клас)

Учні висловлюють різні точки зору. Але їх необхідно спрямувати на розв’язання проблеми. На основі проведеного аналізу робиться спільний висновок.

Для розв’язання проблемної ситуації не завжди достатньо вже набутих знань. Тому створюються ситуації, коли учні повинні опрацювати певні джерела географічної інформації, набути певну суму знань, які допоможуть вирішити проблемну ситуацію.    

Слайд 11

Групові форми роботи на уроці цінні тим, що при виконанні конкретного завдання учнями вирішуються не лише навчальні, а й виховні цілі. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Колективна робота допомагає підняти активність учнів, налагодити обмін знаннями, розкрити можливості учнів, які не розкрились в індивідуальній роботі. Групові форми роботи можна використовувати на кожному етапі уроку.

Наприклад, при вивченні теми «Хімічна промисловість України» у 9-му класі розділяю клас на 3 групи: «економісти», «географи» і «екологи». Кожна група готує характеристику галузі зі своєї точки зору. Також готуються запитання для інших груп. Після опрацювання запитань відбувається обговорення.

Але при використанні цієї форми роботи виникають певні труднощі. Основним недоліком групової роботи є різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи і створює психологічну напругу.

Дискусію важко провести у тому випадку, коли учні в недостатній мірі оволоділи фактичним матеріалом з теми і тому не можуть аргументовано довести свою думку.

Слайд 12

Метод проектів включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових і проблемних методів. Уроки з використанням навчальних проектів формують критичне мислення, навички відбору необхідної інформації, порівняння фактів, самостійність у прийнятті рішень, логічність доказів. Використовуючи метод проектів, необхідно довести до свідомості учнів результати їх індивідуальної і колективної діяльності у розв’язанні цієї проблеми, демонстрування спільної діяльності вчителя і учнів.

Наприклад, у 8 класі учням було запропоновано вивчити забезпеченість водними ресурсами свого населеного пункту. Ця робота виконувалась у вигляді проектної діяльності. Перед учнями поставлені завдання:

  1. Вивчити джерела водозабезпечення свого населеного пункту;

  2. Провести вивчення якості питної води.

  3. Запропонувати способи покращення якості питної води .

Результати даної роботи: мультимедійні презентації, міні-реферат.

На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи,  прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.

Слайд 13

Аналіз результатів професійної діяльності

Результатом моєї педагогічної діяльності є достатній та високий рівень знань учнів, який підтверджується позитивною динамікою результатів навчання. Мої учні беруть активну участь у шкільних та районних олімпіадах з географії. Також мої вихованці є активними учасниками Міжнародного природничого конкурсу «Колосок».

Слайд 14

Мною створено розробки уроків та сценарії позакласних та позашкільних заходів, методичних продуктів. Постійно працюю над своїм фаховим самовдосконаленням та ділюсь педагогічним досвідом. Друкую власні педагогічні роботи в фахових журналах «Географія», «Відкритий урок: розробки, технології, досвід», «Учительський журнал он-лайн», за що отримала сертифікати від видавництв. У 2016 році стала учасником І Всеукраїнського інтернет-конкурсу «Учитель року» за версією науково-популярного природничого журналу «КОЛОСОК» та отримала Диплом лауреата «Учитель популяризатор у номінації «Географія»».

Слайд 15 – музична пауза

Так хочеться бути по справжньому СУЧАСНИМ учителем, тобто використовувати максимум можливостей, які пропонує наше сьогодення. Бо чого варті всі інноваційні педагогічні технології без можливості їх практичного використання.

Слайд 16

Дякую за увагу!

1

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Сідова Надія Володимирівна вчитель географії Переїзнянської ЗОШ І-ІІ ступенів Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках географії через...
Слайд № 1

Сідова Надія Володимирівна вчитель географії Переїзнянської ЗОШ І-ІІ ступенів Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках географії через впровадження інноваційних технологій навчання

Актуальність досвіду, його практична значимість «Не можна дати дитині необхідну суму знань, але можна навчити її вчитись протягом всього життя» Зав...
Слайд № 2

Актуальність досвіду, його практична значимість «Не можна дати дитині необхідну суму знань, але можна навчити її вчитись протягом всього життя» Завдання сучасної школи: розвиток самостійності, самоорганізація, саморозвиток, самовиховання, самоосвіта.

Ідея досвіду: Створити умови для формування творчої компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві; умови, за яких коже...
Слайд № 3

Ідея досвіду: Створити умови для формування творчої компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві; умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, індивідуальність. Інноваційне значення: Впровадження інноваційних технологій в освітній процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі, розвитку потенціалу учнів.

Працюю в Переїзнянській школі з 1998 року. Закінчила Слов’янський ДПІ (1998) спеціальність – вчитель математики та фізики; Луганський ДПУ (2003), с...
Слайд № 4

Працюю в Переїзнянській школі з 1998 року. Закінчила Слов’янський ДПІ (1998) спеціальність – вчитель математики та фізики; Луганський ДПУ (2003), спеціальність – вчитель географії. Стаж педагогічної діяльності – 20 років. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст першої категорії». Географію викладаю в 6-9 класах.

Підвищення кваліфікації № Темакурсів, рік Кількість годин Результат 1 “Управліннянавчальнимзакладом”і викладання предметів історія, основи правозна...
Слайд № 5

Підвищення кваліфікації № Темакурсів, рік Кількість годин Результат 1 “Управліннянавчальнимзакладом”і викладання предметів історія, основи правознавства, географія.2014 рік (Донецький національний університет) 72 2 Онлайн-курс“Критичнемислення дляосвітян”. 2018 рік (ПлатформаPrometheus) 30 3 Онлайн-курс“Вчимосяжитиразом”. 2018 рік (Портал превентивної освіти) 30 4 Онлайн-курс“Основиздоров’язбережноїкомпетентності”. 2018 рік(Портал превентивної освіти) 60 5 ВебінариІнтерактивної школи творчого вчителя. 2017 рік 21 Сертифікати ВСЬОГО 213

Моє педагогічне кредо «Мої учні будуть дізнаватись про нове не від мене; вони будуть відкривати це нове самостійно. Моє основне завдання – допомогт...
Слайд № 6

Моє педагогічне кредо «Мої учні будуть дізнаватись про нове не від мене; вони будуть відкривати це нове самостійно. Моє основне завдання – допомогти їм розкритися»

Формування самоосвітньої компетентності Розвивати навчальні навички учнів як умову організації самоосвітньої діяльності. Забезпечити формування орг...
Слайд № 7

Формування самоосвітньої компетентності Розвивати навчальні навички учнів як умову організації самоосвітньої діяльності. Забезпечити формування організаційних умінь і навичок для визначення мети і планування роботи для її вирішення. Стимулювати активну пізнавальну діяльність. Формувати навички дослідницької роботи. Забезпечити стійку мотивацію учнів до самоосвіти і творчої діяльності.

Основне джерело знань – підручник прийом «Читання з зупинками» інтерактивна вправа «Читання з позначками» прийом «Хвилинка підручника»
Слайд № 8

Основне джерело знань – підручник прийом «Читання з зупинками» інтерактивна вправа «Читання з позначками» прийом «Хвилинка підручника»

Розвиток картографічних навичок
Слайд № 9

Розвиток картографічних навичок

Проблемне навчання
Слайд № 10

Проблемне навчання

Групові форми роботи
Слайд № 11

Групові форми роботи

Метод проектів
Слайд № 12

Метод проектів

Аналіз результатів професійної діяльності Досягнення учнів достатній та високий рівень знань учнів з позитивною динамікою результатів навчання; учн...
Слайд № 13

Аналіз результатів професійної діяльності Досягнення учнів достатній та високий рівень знань учнів з позитивною динамікою результатів навчання; учні є активними учасниками шкільних та районних олімпіад з географії; учні постійно беруть участь в Міжнародному природничому конкурсі “Колосок”, за що отримують “золоті” та “срібні” сертифікати.

Мої професійні досягнення
Слайд № 14

Мої професійні досягнення

Слайд № 15

Дякую за увагу
Слайд № 16

Дякую за увагу

Перегляд
матеріалу
Файл не розпізнано
Перегляд
матеріалу
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дані про підвищення кваліфікації

вчителя географії, історії та основ правознавства

Переїзнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Сідової Надії Володимирівни

з/п

Термін проходження курсів

Місце

походження

Тема курсової роботи

Тематика курсів

документу

Кількість

годин

16.12.2013-18.01.2014

Донецький НУ

Управління навчальним закладом

Курси керівників ЗНЗ, фахівців гуманітарного та природничого циклів

№027/14

72

06.11.2017-

25.11.2017

Онлайн-проект Видавництва «Ранок»

Вебінари Інтерактивної школи творчого вчителя

Вчителі географії та історії

8

12.02.2018

Портал превентивної освіти

Онлайн-курс «Вчимося жити разом»

Вчителі ЗЗСО

№05-25933

30

13.02.2018

Платформа Prometheus

Онлайн-курс «Критичне мислення для освітян»

Вчителі ЗЗСО

б/н

30

17.02.2018

Портал превентивної освіти

Онлайн-курс «Основи здоров’язбережної компетентності»

Вчителі ЗЗСО

№05-17457

60

28.11.2018

Освітній проект На Урок

Вебінар «Використання кейс-уроків для формування ключових компетентностей в основній та старшій школі»

Вчителі ЗЗСО

№В70-272671

2

ВСЬОГО – 202 години

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ЗМІСТ

  1. Педагогічне кредо

  2. Картка педагогічного працівника

  3. Методичний щоденник учителя

  4. План індивідуального проходження атестації

  5. Копія диплома про освіту

  6. Дані про підвищення кваліфікації

    1. Копія свідоцтва про підвищення кваліфікації

    2. Копії сертифікатів самоосвіти

  7. Досвід роботи

  8. Відгук адміністрації

  9. Мої публікації

  10. Результативність педагогічної діяльності

  11. Досягнення учнів

  12. Акмеокарта

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КАРТКА ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА

Відомості про педагогічного працівника

1

Місто ( район)

2

Місце роботи ( заклад освіти)

3

Прізвище, ім’я, по батькові

4

Рік народження

5

Освіта, ВНЗ, рік закінчення

6

Спеціальність за дипломом

7

Друга освіта

8

Педагогічний стаж

9

Посада

10

Друга посада

11

Стаж роботи на даній посаді

12

Кваліфікаційна категорія

13

Педагогічне звання

14

Попередня атестація

15

Підвищення кваліфікації (рік, заклад, № свідоцтва)

16

Наступна атестація (план)

17

Наступне підвищення кваліфікації (план)

18

Примітки

19

Дата заповнення (внесення змін)

20

Відповідальний за заповнення

21

Додаткові відомості (за потребою)

Перегляд
матеріалу
Отримати код

МЕТОДИЧНИЙ ЩОДЕННИК УЧИТЕЛЯ

____________________________________________________________________

ЗОШ ____________________________________________ педстаж ___________

Фах ________________________________________________________________

Категорія____________________________________________________________

І.Методична робота

1. Участь в семінарах

Тема виступу, доповіді

Дата

Місце

Підпис

2. Відкриті уроки

Тема виступу, доповіді

Дата

Місце

Підпис

3. Просвітницька робота

Тема виступу, доповіді

Дата

Місце

Підпис

ІІ. Призери олімпіад

Прізвище, ім’я учня

Рівень

(школа, район, область)

Предмет

Місце

Підпис

ІІІ. Громадська робота

( керівник МО, член творчої групи, член оргкомітету, журі тощо)

Назва

Дата

Підпис

ІІІ. Результативність роботи

Заохочення

Назва відзнаки

Рік

Підпис

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ПОГОДЖУЮ

голова профспілки

_______ О.А.Сазанська

ЗАТВЕРДЖУЮ

директор школи

_______ В.І.Кобзар

ПЛАН

індивідуального проходження атестації

вчителя географії, історії та основ правознавства

Переїзнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Сідової Надії Володимирівни

Зміст роботи

Термін

Примітка

Ознайомлення з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України № 930 06.10.2010, зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту №1473 20.12.2011

вересень

Ознайомлення з кваліфікаційною характеристикою педагогічних працівників, для яких встановлена кваліфікаційна категорія (спеціаліст першої категорії)

вересень

Провести відкриті уроки:

Географія 6 клас

Градусна сітка на глобусі й географічній карті

15.11.

2017

Історія України 7 клас

Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

05.12.

2017

Географія 8 клас

Підземні води. Основні артезіанські басейни. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості.

Практична робота №7

Позначення на контурній карті назв найбільших річок, озер, водосховищ, каналів, позначення боліт України.

26.12.

2017

Основи правознавства 9 клас

Сім’я. Шлюб. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей.

Державні органи з охорони прав дітей.

26.01.

2018

Провести позакласний захід

Інтелект-шоу «Географічні вітрила»

07.02.

2018

Виступ на засіданні ШМО вчителів природничо-математичного циклу за темою «Саморозвиток і самоосвіта учнів на уроках природничого циклу»

січень

2018

Підготувати творчий звіт з проблеми «Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках географії»

березень

2018рік

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Переїзнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Бахмутської районної ради Донецької області

Сідова Надія Володимирівна

вчитель географії

історії та основ правознавства

Переїзне – 2018

Моє педагогічне кредо

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.