9 листопада – День української писемності та мови.

9 листопада –День української писемності та мови

Тема: 9 листопада – День української писемності та мови.

Мета: поглибити знання учнів з української мови, ознайомити з окремими етапами її розвитку; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.

Тип заняття: комбінований.

Обладнання: малюнки, кросворди.

План заняття

1. Організаційний момент.

2. Основна частина.

   1. Історія виникнення свята.

   2. Гра «Знайди слово».

   3. Т.Г. Шевченко – основоположник української мови.

   4. Конкурс «Загадки – розгадки».

   5. Турнір «Українознавці».

   6. Народна мудрість (прислів’я та приказки).

   7. Жартівлива гра «Промовки – скоромовки».

   8. Вправа «Опитування».

III. Підсумок.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

(привітання, зосередження уваги учнів)

2. Основна частина.

Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки. Тут основа роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово…

Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.

Без мови не може існувати народ, його культура. Мова – це один зі скарбів, які людина створила за свою історію.

Але багато років тому, коли люди жили в печерах, мова була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Минали століття, змінювалися люди, удосконалювалась і мова, далі відбулась велика подія: люди винайшли письмо. Наше слов’янське слово бере початок за 30 століть до нашого часу у давнього народу – фінікійців. Це письмо запозичили і вдосконалили стародавні греки. Учений монах Кирило винайшов слов’янську азбуку. До 24 грецьких літер було додано ще 9 літер. На нашій українській землі ця азбука прийшла 1000 років тому. Вона повсякчас змінюється і вдосконалюється.

Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений в 1997 році Указом Президента, в якому говориться: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно».

• Щоб бути справжнім громадянином треба з повагою відноситись до Державної мови.

• Пропонуємо вам невеличку гру «Знайди слово». Ми будемо читати вірш, а вам треба вставити пропущене слово:

Щоб розумним й мудрим стати,

треба рідну мову…( знати).

А щоб вміти говорити,

треба рідну мову …( вчити).

Знає кожен з нас чудово –

не прожити нам без…( мови).

Рідна ж мова пелюсткова,

мудра, світла, …( світанкова).

І дзвенить щодня і в свята,

бо вона така…( багата).

В ній слова такі чудові.

Хліб і сіль на…( рушникові).

В ній в віках батьки і діти,

як без мови нам …(прожити)?

Понад світом хай лунає,

хай ніхто…(не забуває)!

• До краси української мови зверталося багато письменників і поетів. Послухайте уривки з творів і скажіть, хто їх написав.

1. Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

2. Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть.

Хто ж написав ці вірші? (Т.Шевченко) Т.Г. Шевченка називають основоположником нової української літературної мови. Він виступав, як народний поет. Шевченко писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники – наступники: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський. Вони писали:

Учи, дитино, рідну мову,

Гордися нею і лелій,

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій.

В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви. Отже, відгадаємо загадки.

( Діти відгадують загадки)

1. Що за пані у білім жупані? Дружить з рогачами, горщиками, казанами.

В роті в неї смакота.Що ж за пані то така! (Піч ).

2. Без рук,без ніг, кланяється в кожній бік (Колиска)

3. Кольорова дуга через річку пролягла. (Веселка)

4. Мене крають – не сумую, а весь рік усіх годую (Земля)

5. Нахилилась над водою, наче та дівчина.

В вітоньках лягла журба. Відгадали? Я….(Верба)

Молодці, діти, загадки вмієте розгадувати.

• А зараз пропонуємо турнір « Українознавці» між рядами.

• Завдання: утворити якнайбільше слів із слова українознавці. Наприклад: рука.

(діти виконують завдання) країна, Україна, знавці, кран, знак і т.п.

Перевірка: Кожен ряд читає слова, якщо слова повторюються у дітей з інших рядів, їх викреслюють. Переможець, той ряд в кого залишилось найбільше слів.

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, «як проміння яснее» а могутнє, «як хвилі буйні». Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця.

Так, українська мова має багато прислів’їв та приказок. Давайте спробуємо їх пригадати:

1. «Вік живи - …» (вік учись).

2. «Книга вчить, як…» (на світі жить).

3. «Тихіше їдеш - …» (далі будеш).

4. «Без труда – нема …» (плода).

5. «Що посієш, те й …» (пожнеш).

6. «Хочеш їсти калачі, не сиди на …» (печі).

7. «Життя прожити – не поле …» (перейти).

З давніх – давен дорослі складали невеличкі речення – скоромовки, щоб навчити дітей правильно, чітко вимовляти слова. (повісити на дошку промовки)

- Пропонуємо вам спробувати себе у скоромовках. Потренуйтесь і промовте швидко та без помилок:

1. Їхав Прокіп з Прокопихою і забалакались

Про горшки, про миски і про покришки.

2. Хитру сороку піймати морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

- Важко швидко промовляти?

- А зараз проведемо опитування. Ми ставимо питання, а ви швидко відповідаєте.

1. Улюблена страва українців? (Борщ).

2. Скільки днів святкують масляну? (Сім).

3. На яке свято дівчата плетуть вінки з квітів та пускають їх по воді, спостерігаючи, як і куди вони попливуть? (Івана Купала).

4. На яке свято українці готують дванадцять страв? (Вечеря).

5. Яким святом, за народними прикметами, закінчується купальний сезон? (Ілля).

6. Улюблений продукт українців? (Сало).

7. Як називається свято, в яке за народним повір’ям зима з літом зустрічається? (Стрітення).

8. Назвіть з якими продуктами святкують в народі 1, 2, 3 Спас. (Мед, яблука, горіх).

9. Народне свято, якому радіють усі слухняні діти. (Миколая).

III. Підсумок.

А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові «хенд» – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова «мама» – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.

Ось і підходить до кінця наша виховна година присвячена української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. Тому ж давайте поважати та шанувати рідну мову, бути справжніми громадянами своєї Держави.