Здобуття знань щодо загальновійськового набору пігулок; напрацювання порядку дій при підготовці пораненого до евакуації.
Конструктор уроків
Здобуття знань щодо загальновійськового набору пігулок; напрацювання порядку дій при підготовці пораненого до евакуації.
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Теоретичний блок
Ознайомтеся з теорією Загальновійськовий набір таблеток містить антибактеріальний лікарський засіб та комплект із двох лікарських засобів, які мають знеболювальну дію в разі незначного та помірного болю. • якщо поранений страждає від сильного болю настільки, що це заважає йому продовжувати ведення бою, покликати на допомогу старшого бойового медика роти; • після вторинного обстеження і надання домедичної допомоги пораненого слід повернути в стабільне положення на боці, запобігти переохолодженню — скористатися термопокривалом; • якщо можливо, з пораненим слід розмовляти, підбадьорювати, заспокоювати, пояснювати, що збираєтеся робити. Серцево-легенева реанімація на полі бою в поранених із вогнепальними ураженнями, які непритомні й не дихають, буде безуспішною, тобто її виконувати не треба. Після завершення надання домедичної допомоги повідомте про це командира, передайте інформацію евакуаційній команді; продовжуйте виконання бойового завдання. Документація. У бойових підрозділах армій країн НАТО військовий, який надавав домедичну допомогу, разом із старшим бойовим медиком заповнюють картку пораненого, у якій зазначають: • пріоритетність евакуації — у яку чергу (залежить від тяжкості уражень і тяжкості стану пораненого); • паспортні дані про пораненого, бойовий підрозділ, номер жетона; • дата, час надання допомоги; • наявність алергії; • механізм поранення (унаслідок кульового поранення; унаслідок вибуху від снаряда, наземної міни, гранати, падіння, пожежі) та види пошкоджень (рана, проникаюче поранення, тупа травма, перелом (відкритий, закритий), ампутація, опік); • статус пораненого: основні показники життєдіяльності (притомність, пульс, дихання, артеріальний тиск); • наданий обсяг домедичної допомоги в червоній і жовтій зонах (джгут, гемостатична пов’язка, носогорлова трубка, оклюзійна пов’язка, декомпресійна пункція грудної клітки, крікотиреотомія, іммобілізація шиною, іммобілізація косинками, стабільне положення, термопокривало; застосування медикаментів та кровозамінників); • дані про осіб, які надавали домедичну допомогу; із цією карткою пораненого евакуюють у медичний пункт батальйону, а далі — у госпіталь. Наявність картки має важливе значення для спадкоємності надання допомоги пораненому під час евакуації. У ЗСУ картка пораненого перебуває на етапі розробки. Підготовка до евакуації: а) закріпити всі кінці бандажів та пов’язок; б) закріпити ковдри/накидки/ремені, що застосовувались для попередження гіпотермії; в) закріпити ремені нош, як передбачено інструкцією до їх застосування. Застосувати додаткові підкладки на ноші в разі довготривалої евакуації. Разом з транспортом для евакуації прибуде персонал, який згодом надаватиме домедичну допомогу пораненому. Під час очікування та власне евакуації продовжують спостерігати за пораненим відповідно до протоколу MARCH, усуваючи загрози для життя пораненого, які виникають.
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення: