Урок української літератури у 8 класі. Вивчення творчості В.Сосюри

Тема уроку: «Володимир Сосюра. Коротко про поета. Патріотичні,  інтимні, пейзажні мотиви його творів. Любов до Батьківщини як важливий складник життя людини («Любіть Україну!»)»

Мета: ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом В.Сосюри; повторити відомості з теорії літератури (поняття про інтимну та пейзажну лірику, патріотичні твори, пафос; опрацювати ідейно-художній зміст вірша «Любіть Україну!», звертаючи увагу на патріотичний пафос цього твору, проаналізувати образ України, ідею єдності з рідною землею, учити працювати з архівними друкованими ЗМІ як засобом інформації, декодувати зміст текстів; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати твори, висловлювати власні думки, робити висновки, розвивати навички медіаграмотності; виховувати почуття пошани до творчості В.Сосюри, повагу до рідної України, її культури, звичаїв, зневажливе ставлення до її загарбників, ворогів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання уроку: підручник, портрет Володимира Сосюри, тексти його поезій, текст поезії «Любіть Україну!», ілюстрації до неї, дидактичний матеріал, відеопрезентація «Володимир Сосюра», відеоматеріал для супроводу поезії «Любіть Україну!».

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, «вільний мікрофон», групова робота, інтерактивна вправа «Асоціативний кущ», «Інформаційне гроно», вправа «Вільний мікрофон»,вправа з медіа грамотності «Декодування статті», робота з QR -кодами.

Епіграф  уроку: Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т.Г.Шевченко

План уроку:

1. Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

3. Актуалізація опорних знань.

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

5. Вправа з медіаграмотності «Декодування  статті».

6. Закріплення вивченого матеріалу

7. Підсумок уроку.

8. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Емоційне налаштування учнів до сприйняття нового матеріалу.

2. Опрацювання епіграфа уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за питаннями:

1. Які роди літератури ви знаєте?

2. Дайте визначення віршу як літературному жанру. (Вірш (лат. versus – повтор, поворот) – 1) Ритмічний рядок художнього твору. 2) Художній твір, написаний такими рядками).

3. Які види лірики вам відомі? Наведіть приклад до кожного виду лірики.

4. Що таке віршовий розмір? Які віршовані розміри ви знаєте?

5. Які є види рим?

6. Які є види римування?

7. Як називається вірш без рими?

8. Що таке акровірш?

2. Літературний кросворд. Фронтальний вид роботи.

По горизонталі:

1. Епічний твір, в якому зображується одна, зрідка – кілька подій з життя головного героя. (Повість)

2. Невеликий художній твір, у якому події та люди зображуються в жартівливому тоні. (Гумореска)

3. Рід літератури, у творах якого відображуються почуття, думки людей, викликаний певними подіями чи обставинами життя. (Лірика)

4. Фольклорний і літературний твір фантастичного змісту. (Легенда)
5. Група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою та сталим для даного твору порядком римування. (Строфа)

6. Трискладова стопа з наголосом на першому складі. (Дактиль)

7. Трискладова стопа з наголосом на третьому складі. (Анапест)

По вертикалі:

1. Епічний твір, у якому зображується одна, зрідка – кілька подій з життя головного героя. (Оповідання)

2. Частина віршованого тексту. (Рядок)

3. Невеликий віршований твір, в якому розповідається про події та персонажів героїчного, історичного або фантастичного характеру. (Балада)

4. Літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ людей є розповідь та опис. (Епос)

5. Спосіб розміщення рим у вірші. (Римування)

6. Форми художніх творів, що склалися історично й характеризуються певним обсягом, композицією, тематикою, особливостями оповіді. (Жанр)

ІV.Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Про Володимира Сосюру можна розповідати довго і захоплено. І життя його, і творчість – цьому запорука. Він став виразником дум і сподівань того покоління, що мріяло змінити світ працею, коханням, відчайдушним завзяттям. Він проспівав таку прекрасну пісню любові, яка навіки закарбувалася на скрижалях нашої літератури.

Широкоплечий, кремезний, обличчя смагляве, задумливі вишнево-карі очі. Швидка хода. Голос високий, ніжний. Таким був В.Сосюра – виразник поетичної душі свого народу.

Творчість Володимира Миколайовича назавжди залишилася однією з найяскравіших сторінок рідної України.

2. Життєвий і творчий шлях В.Сосюри (матеріали, підготовлені  учнями).

2.1. Дитинство Володимира Миколайовича Сосюри.

Виступ першої групи. Вправа «У ролі письменника»

Народився я 06.01.1898 р. на станції Дебальцеве Донецької області. Своє походження моя родина пов’язує з французькою лінією Соссюрів, представником якої був відомий мовознавець Фердинанд де Соссюр, або з козацьким родом, від кубанських Сосюр. Сім’я була великою: батько з матір’ю і нас восьмеро . Батько – Микола Володимирович: «Цей феномен і жертва свого часу, – як я згодом напишу про нього , – був людиною лагідною і здібною. За фахом кресляр, але на своєму віку змінив багато професій. Вчителював по селах, був сільським адвокатом (за п’ятак писав селянам «прошеніє» до суду), був землеміром, будівничим, чорноробом, брався за кайло і спускався в шахту. Часто конфліктував з начальством, тому й міняв роботи. А відтак і сім’я змушена була переїжджати з місця на місце. Батько чудово малював, особливо аквареллю, грав на гітарі й гарно співав. А ще пробував писати вірші російською та українською мовами. Скрута й нестатки гнітили його, він став часто випивати і рано помер».

Мати – Марія Данилівна, робітниця з Луганська, займалася домашнім господарством і вихованням дітей. В молодості була дуже красивою, навіть на загальноміським балу в Луганську одержала перший приз за красу. Коли народився я, сім’я переїжджає в селище Третя Рота (тепер місто Верхнє), де й минуло моє дитинство. З дитинства запам’ятав  і білу крейдяну гору, і все в акаціях село, і терпкий смак кислиць. Згадувалась часто й бідна материна кофта, і стоптані батькові чоботи.

2.2. Роки навчання. Любов до літератури.

Повідомлення учнів ІІ групи.

Перші роки навчання В.Сосюри пройшли під наглядом батька. Коли хлопчик звертався до нього з проханям розв’язати задачу, тато навмисне відмовлявся допомагати, пояснюючи це тим, що таких задач він ніколи не розв’язував. Володя був «круглим відмінником». А коли він після другого класу за відмінне навчання приніс додому похвальний лист і повне зібрання творів М. Гоголя, батько від радості заплакав.

Після смерті батька доводилось навчання поєднувати із заробітками, щоб самому жити, та й допомагати матері. Працював у бондарному цеху, телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. Злидні та скрута не дали змоги здобути середню освіту. Після двокласної сільської школи вчився у ремісничому училищі на слюсаря, а потім – у Кам’янській сільськогосподарській школі, яку змушений був покинути, бо після смерті батька (1919) на нього, старшого в сім’ї, лягли турботи про матір та сімох менших братиків і сестричок.

З ранніх літ хлопчик багато читає. Особливо його захоплює пригодницька література. Позаяк грошей на книжки не було, то він навіть у перехожих запитував, чи немає у них чогось цікавого про нишпорок. Аж поки не «наткнувся» на Сергія Лукича Зубова, завідувача заводської бібліотеки, який став постачати його літературою.

Володимир багато читав. Його серце окрилювали Шевченкові вірші. Захоплювався він і творами Франка, Лесі Українки, Пушкіна, Лермонтова. Сам почав писати з чотирнадцяти років. Взявшись за перо в далекі дні юності, митець не випускав його з рук понад сорок років.

Упродовж 1922–1923 років Сосюра вчиться в Харківському комуністичному університеті імені Артема, а потім два роки – на робітфаці Харківського інституту народної освіти (університету).

2.3. В.Сосюра у вирі історичних подій.

Повідомлення учнів ІІІ групи.

У 1918 р. у складі робітничої дружини содового заводу В. Сосюра бере участь у повстанні проти кайзерівських військ, стає козаком петлюрівської армії, входить до особистої варти самого Петлюри. Згодом він втік з її лав і потрапив у полон до денікінців. Його розстрілювали як петлюрівця, але рана виявилась несмертельною, й поет вижив. Судив В.Сосюру і червоний ревтрибунал, і тільки житейська мудрість голови трибуналу, котрий розгледів у хлопчині поета, врятувала йому життя.

У 1920 р. В.Сосюра опинився в Одесі, де його, хворого на тиф, прийняли до своїх лав бійці Червоної Армії. У 1920–1921 рр. В Сосюра воює з білополяками та армією Нестора Махна.

У 1941 р. поет був евакуйований до Башкирії, 1942 р. працював в Українському радіокомітеті в Москві, 1943 р. входив до редакції фронтової газети «За честь Батьківщини». Поет помер від гіпертонії 8 січня 1965р.

2.4. Літературна діяльність митця.

Перегляд презентації. Конспектування найважливіших відомостей.

Перші поетичні спроби були російською мовою, очевидно, під впливом перчитаних російських книжок. Коли писав першого вірша, то, як згадує поет, у нього було таке «ідіотське обличчя», що бабуся, проходячи повз нього, сказала: «Кинь писати, бо з розуму зійдеш». Та вирішальний вплив на формування майбутнього поета мала російська і українська класика (Пушкін, Лермонтов, Шевченко, Франко), народна пісня.

Славу принесли В. Сосюрі вже перші збірки — «Поезії» (1921) та «Червона зима» (1922). Син шахтарського краю, Сосюра став натхненним співцем рідного краю. Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки «В годину гніву», 1942; «Під гук кривавий», 1942; числені публікації в періодиці) проймають два мотиви: віра в перемогу й водночас неретушований показ людської біди.

Повоєнна творчість поета — це повний злет його таланту. За збірку поезій «Щоб сади шуміли» Сосюрі присуджена Державна премія І ступеня (1949), а за книги «Ластівка на сонці» та «Щастя сім’ї трудової» — Державна премія імені Т. Г. Шевченка (1963). Поет відгукувався на всі актуальні питання сучасності, тонко відчував нове в житті. На його тексти створено багато чудових пісень. Поезія Сосюри сама по собі є чарівною мелодією.

2.5. Особливості поетичного слова В. Сосюри.

Щирість ліричного голосу письменника, безпечність його почуттів хвилює нас до глибини душі. Усе своє життя він жив і дихав поезією. Вона була часткою його самого. Його слово має магічну дію, бо зіткане з палкого й ніжного поетового почуття. Найскладніші теми з народного життя поет умів зігріти щирим теплом свого серця. Для стилю Сосюри притаманні схвильованість, емоційність, реалістична образність, уміння задушевно вести розмову з читачем.

Рідна мова стала невичерпною криницею поетичного слова, звідки він черпав скарби, укладаючи їх у віршовані рядки. В. Сосюра завжди дбав про точність і красу слова, афористичність вислову. Він надовго ввійшов до українських сердець, оскільки вся творчість поета — зразок вірного служіння народові.

3. Теорія літератури. Робота з підручником.

Пафос твору грец. πάθοζ – пристрасть, почуття) — ідейно-емоційне ставлення письменника до зображених соціальних характерів (героїка, трагізм, драматизм, сатира, гумор, романтика і сентиментальність). Пафос — найвища форма ідейно-емоційної оцінки життя письменником, що розкривається в його творчості.

Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus — найглибший, потаємний) — умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив — любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають "любовною".

Пейзажна лірика (фр. paysage, від pays — місцевість, краєвид) — умовна назва ліричного жанру, в якому зображено художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної.

Громадянська лірика — умовна назва ліричних творів, в яких актуалізуються соціальні та національні мотиви.

4. Аналіз поезії «Любіть Україну!» (1944 р.) (зі збірки «Щоб сади шуміли»).

4. 1. Вступне слово вчителя.

Безліч творів В. Сосюри присвячено патріотичній темі, протягом цілого життя він повсякчас сповідається в любові та клянеться у вірності рідній землі. Причому образ Вітчизни поступово розростається: від маленької Третьої Роти через степове роздолля Донеччини – до всього українського світу з неодмінними «ясними зорями» й «тихими водами». Саме за незгасну любов до України неповторному письменнику судилося зазнати найбільше прикрощів, але жодні приписи чи й навіть вироки не змусили його відректися від найдорожчого.

4.2Виразне  читання поезії вчителем (відеопрезентація)

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

1944

4.3. Вправа «Асоціативний кущ»

4.4. Виразне й осмислене читання поезії учнями.

4.5 Словникова робота.

Купина — кущ;

зойк — крик;

пурпуровий — темно-червоний;

канонада — гучний звук від пострілів;

багнети — ножі на рушницях.

4.6 Історія написання твору.

Патріотичний вірш «Любіть Україну!» написаний у 1944 р., а у 

  1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В.Сосюру знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року.

Драматична історія вірша Володимира Сосюри "Любіть Україну"

Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш "Любіть Україну". Вірш згодом увійшов до збірки "Щоб сади шуміли". Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ "вишневої" України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов'їною мовою. У цьому вірші вилились думки і почуття, що сповнюють серце кожної людини, у ньому просто і задушевно передано те, що ми не раз відчуваємо, та не завжди можемо висловити своїми словами.

Поет саме тому поет, що німу мову душі, її мелодію може перелити в мелодію мови. Ось чому такі зворушливі, хвилюючі, такі близькі для кожного з нас рядки вірша "Любіть Україну":

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами!..

Для нас вона в світі єдина, одна

В просторів солодкому чарі...

У цих словах чути відгомін Шевченкового "Немає в світі України, немає другого Дніпра", але звучать вони по-новому, свіжо і по-своєму поетично. Це не просто повторення слів великого Кобзаря, це нове поетичне відкриття, лаконічне і водночас виразне змалювання нашої дійсності, що зримо постає з чудових пейзажних замальовок, створених поетом сміливо й оригінально.

Не слід забувати, що вірш був написаний у 1944 році, коли в жорстоких боях українська земля була звільнена від фашистських загарбників, коли всьому світові стало відомо, що Україна непереможна, а її народ — безсмертний; що вона:

Як та купина, що горить не згора,

Живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових.

Жагуча пристрасть і задушевний ліризм злились в єдину мелодію. Зорі і електровогні, удари серця і зойки гудків, пурпурові хмари і грім канонад — це художні деталі поетичного образу нашої України. Саме цей образ матері-Вітчизни надихав бійців на подвиги, вів до перемоги. Лише велика любов до своєї землі дала їм силу не тільки звільнити окуповану німецько-фашистськими загарбниками територію нашої країни, а й принести визволення і щастя нового життя.

"Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!" —

каже поет, і в цих словах розкривається вся суть справжнього патріотизму.

У 1948 році збірка "Щоб сади шуміли" була удостоєна Державної премії першого ступеня. У січні 1948 року вся громадськість України вітає поета з п'ятдесятиріччям його народження, а на грудях у нього з'являється найвища урядова нагорода — орден Леніна. І привітанні Президії Спілки письменників України відзначалося, що ім'я Сосюри невід'ємне від історії розвитку української літератури, він виступав як поет-патріот, як поет гострої сучасної теми.

Це була висока і справедлива оцінка поетичної творчості Володимира Сосюри. Устами широких читацьких кіл промовляло це привітання і піднімало в збудженій душі поета нові сили на дальші творчі звершення.

Але знайшлися такі "критики", які у патріотичному вірші "Любіть Україну", написаному ще в 1944 році і не раз друкованому і передрукованому, вміщеному навіть у книзі, що відзначена премією, розгляділи крамолу. Вони звинувачували поета в тому, що нібито у його поезії немає образу сучасної України. Проте кожному читачеві цілком зрозуміло, що поет славить сучасну Україну, бо іншої ж на світі нема.

І справді, шо було недоречне в цих повних любові й щирості рядках?

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно, живу і нову,

і мову її солов'їну.

Але "критики" неправильно тлумачили зміст вірша, позбавляли поета права виявляти своє національне почуття. Вірш був заборонений для читачів, автор підданий нещадній критиці й осуду за нібито "буржуазний націоналізм".

Сосюра мужньо, хоч і болісно, витримав несправедливу критику, яка підточила його здоров'я, і далі продовжував писати для народу.

Заклик поета любити Україну — це не націоналістичні тенденції, в чому у свій час звинувачували поета. Це велика любов, це справжній патріотизм поета. В. Сосюра звертається насамперед до молоді, бо майбутнє України пов'язане з долею молодого покоління, і від того, наскільки щиро воно любитиме Україну, залежатиме її доля.

4.7 Ідейний зміст твору.

«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Сердечно, мовби в душу заглядаючи, звертається поет, зокрема, до кожного з нас і до всього народу:

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну».

Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу інших народів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду.

Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним.

Поетове слово звучить щиро й безпосередньо. З порадою бути вірним у своїй  палкій  любові рідній Україні звертається поет до юнака:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
І сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
Коли ти не любиш Вкраїну!

Палким закликом-заповітом завершується високопатріотична поезія

В. Сосюри:

Всім серцем любіть Україну свою,—
І вічні ми будемо з нею.

4.8. Обговорення змісту вірша.

1. Яке значення має Батьківщина для кожної людини?

2. З приводу чого В. Сосюра написав свій поетичний твір?

3. Чому письменник уважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і «годину непогоди»?

4. Чим зумовлено те, що письменник, характеризуючи Україну, називає її вишневою?

5. Що приваблює автора вірша в Батьківщині? (…Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну)

6. Чим необхідно довести свою любов до рідного краю? (Любіть Україну всім серцем своїм І всіма своїми ділами).

7. Якою В. Сосюра зображує Україну? Чим вона нагадує людину? (Для нас вона в світа єдина, одна… Вона у зірках, у вербах вона, І в кожному серця ударі).

8. З якою метою Україна порівнюється з купиною?

9. Як у вірші згадується воєнне лихоліття? (…В огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих, і щирих).

10. Від чого застерігає автор поезій юнака і дівчину у своєму зверненні до них? (Юначе! Хай буде для неї твій сміх і сльози, і все до загину… Не можна любить народів других, Коли ти не любиш Вкраїну! Дівчино! Як небо її голубе, Люби її кожну хвилину… Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну).

11. Чому В. Сосюра акцентує увагу на вічному зв’язку кожної людини з Батьківщиною?

12. Чим вразив вас даний вірш?

13. Назвіть художні засоби, які використав поет, зображуючи Україну. Наведіть приклади з твору.

14. Яким чином ви можете довести свою любов до рідного краю?

15. Висловіть своє припущення стосовно майбутнього України.

        4.9. Образ України.

Скласти інформаційне ґроно до образу України.

Вишнева, красива, мова солов’їна, в світі єдина одна, як та купина, що горить — не згора.

Характеристика образу України.

Поет знаходить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказовіший серед аргументів той, що Батьківщина – світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трава, води — джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.

Образ України для поета — це краса її природи і її солов’їна мова, мелодійна, милозвучна,співуча. Це і її духовний потенціал — мова солов’їна, пісня, душа. Це і її люди — працьовиті, невсипущі, бо світяться електровогні, чути зойки гудків. Це і її діти, дівчата-красуні.

        4.9. «Паспорт» твору. Робота в парах.

Тема: розповідь про красу України, її велич і непереможність.

Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.

Мотив: любов до України – невід’ємна  частина духовності людини.

Рід літератури: лірика.

Жанр: громадянська лірика.

Римування: перехресне.

Рима: жіноча.

Віршовий розмір: амфібрахій.

Художні засоби:

Епітети: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі

Порівняння – любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками, «як та купина, що горить — не згора»

Метафора «в просторів солодкому чарі»

Анафора: «Любіть Україну».

Полісиндетон (багатосполучниковість): сполучник і.

1. Вправа з медіаграмотності « Декодування статті».

5.1.Робота в парах. Знайти відмінності між двома варіантами вірша.(Робота з QR-кодами).

5.2.Опрацювання статті « Проти ідеологічних перекручень у літературі»(Дискусія).

5.3.Висновки про вплив ЗМІ як інструменту політичного тиску та маніпуляції на суспільство.

   VІ.Закріплення вивченого матеріалу. Формувальне оцінювання

ТЕСТИ

1. Віршований розмір вірша:
а) хорей;
б) ямб;
в) дактиль;
г) амфібрахій.

2. Поезія має форму:
а) монологу;
б) діалогу;
в) полілогу.

3. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:
а) гіпербола;
б) анафора;
в) антитеза;
г) епітет.

4. Уперше вірш був опублікований у:
а) «Громаді»;
б) «Житті і слові»;
в) «Літературній газеті»;
г) «Новій зорі».

5. Україну В.Сосюра називає:
а) могутньою;
б) великою;
в) радісною;
г) вишневою.

6. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до:
а) юнака;
б) дівчини;
в) вихованців дитячого садку;
г) тих, хто у скрутний для країни час зрадив її.

7. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею». Дані рядки в композиційній будові твору є:
а) експозицією;
б) кульмінацію;
в) зав’язкою;
г) розв’язкою.

8. Дерева, які шумлять над ставом:
а) тополі;
б) берези;
в) верби;
г) клени.

9. Українську мову В.Сосюра називає:
а) милозвучною;
б) солов’їною;
в) гучною;
г) веселою.

10. Рідна країна горить — не згорає, як та:
а) зірка;
б) райдуга;
в) діброва;
г) купина.

11. Любити свій край потрібно:
а) як вишневий сад;
б) у годину негоди;
в) мов цінну річ;
г) не звертаючи уваги на ментальність його народу.

12. Якщо ми всім серцем любитимемо Україну, то
а) вічні ми будемо з нею;
б) житимемо довго;
в) будемо справжніми українцями;
г) будемо вірними синами своєї Батьківщини.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія «Вільний  мікрофон»

«На сьогоднішньому уроці я…»

«Мені сподобалось…»

«Мені було цікаво…»

«Мені легко було…»

  VІІІ.Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

XІ.Диференційоване домашнє завдання.

1. Вивчити напам’ять поезію В.  Сосюри «Любіть Україну!»

2. Написати вільне есе « Що означає бути справжнім патріотом  в сучасній Україні»

3. Підготувати повідомлення про символіку квітів васильків.(за бажанням).

Використані джерела:

1.Українська література : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Авраменко. — К. : Грамота, 2016. — 256 с. — Режим доступу до ресурсу: http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/8_ukrliteratura_avramenko_2016.pdf.

2.Українська мала енциклопедія. Кн. XVI. Літери Уш.–Я. / Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1967. — Режим доступу до ресурсу: http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/third_book/part5.pdf.

3.Українські медіа як інструмент для маніпуляції суспільною думкою [Електронний ресурс] // Вголос. — 06.04.2015. — Режим доступу до ресурсу: http://vgolos.com.ua/articles/ukrainski_media_yak_instrument_dlya_manipulyatsii_suspilnoyu_dumkoyu_177015.html

4.Презентація на тему «Володимир Сосюра». Режим доступу до ресурсу: http://www.myshared.ru/slide/1381859/

    5.Володимир Сосюра - Біографія. Режим доступу до ресурсу:      https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/sosyura-volodimir/510-volodimir-sosyura-biografiya

   6.Тернистий  шлях вірша «Любіть Україну». Режим доступу до      ресурсу:(https://ukrlit.net/textbook/8klas_3/30.html).