«Українські народні свята та обряди. Добро і милосердя Святого Миколая»

Розробка заняття гуртка образотворчого мистецтва

«Чарівний олівець» на тему

«Українські народні свята та обряди.

Добро і милосердя Святого

Миколая»

(урок творчості)

Автор: керівник гуртка образотворчого мистецтва Гордієнко Валентина Миколаївна

Мета: Ознайомити із традиціями й обрядами рідного народу;

• Розкрити образ великої людини- Святого Миколая, який увійшов у народну свідомість як заступник, чудотворець, помічник;

• Сприяти розвитку мотивації до добрих вчинків;

• Виховувати віру в силу добра;

• Створювати атмосферу добра і дружби, виховувати у дітей чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя;

• Розвивати інформаційну компетентнісь та компетентність творчої діяльності.

Обладнання: дитячі малюнки, фонограми до пісень, проектор та мультимедійний екран.

Забудеш рідний край- тобі твій корінь всохне

П. Тичина

Україна! Доки жити буду,

Доти відкриватиму тебе

В. Симоненко

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми і мети заняття.

ІІ. Вступне слово керівника.

-Наш народ- українці- мають унікальну історію, багату спадщину українських свят, обрядів. Ми не уявляємо Різдва без куті, Великодня без писанки, паски, Святої Трійці- без клечання, навіть називаємо це свято- Зеленими святами. Трійця, бо люди 3 дні святкували, величали землю.

Всі ми відзначаємо свято Купала. На Катерину кличемо долю, а на Андрія хто з нас не кусав калиту. І яка дівчина не ворожила на Меланки, чи вийде заміж цього року.

Незвичайний світ обрядів- цікавий та неповторний.

• Вам було дане завдання- знайти цікавий матеріал про свята, починаючи від свята Введенне до Нового року ( тобто кінець осені- початок зими).

• Ви побачили, що тут найбільше свят. Чому у такий короткий проміжок часу приходиться стільки свят?

( кінець господарських робіт у полі, початок зими- більше вільного часу. Люди відпочивали, веселились)

1. Завдання: Назвати свята цього періоду у хронологічному порядку.

Введенне або третя Пречиста

-Катерина (07.12 -24.11)

-Андрія( 13.12- 30.11)

-Святого Наума (14.12-01.12)

-Варвари (17.12.-04.12 )

-Савки (18.12 -05.12)

-Микола (19.12.-06.12)

На це свято з нетерпінням чекають усі люди а особливо діти.

Свято Святого Миколая !

- Молодці! Я була впевнена, що всі добре знаєте це свято.

І зараз ми поговоримо про добро і милосердя великого Чудотворця- Святого Миколая.

Девізом нашого заняття будуть слова : « Твори добро»

Слова дітей:

1. Людина починається з добра, з уміння співчувати, захистити.

2. Це зрозуміти всім давно пора, бо ми прийшли у світ добро творити.

Учитель: Так, але ми знаємо, що протилежність добру – зло. І, нажаль,

воно трапляється у житті.

Як же зробити, щоб тільки добро було у наших серцях, у наших ділах?

3.(дитина) Є золоте правило життя: « Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе»

( Із скарбниці Божого Слова. Воно- ключ у виборі між добром і злом)

Вчитель: Пропоную вам гру «Скажи навпаки»

( я називаю слова, а ви протилежні за значенням). Запишемо, бо вони нам знадобляться ще.

Добро- зло

Щедрість- скупість

Чесність- брехня

Любов- ненависть

Турбота- байдужість

Вчитель: А тепер використайте слова із гри, щоб продовжити мою думку.

• Як погано. Що у житті є …зло, скупість, брехня, ненависть, байдужість.

• Яким прекрасним стане світ, як буде тільки… добро, любов, турбота, щедрість, чесність.

А чи знаєте ви, що свято Миколая два рази на рік –зимою і весною.

-Чому так люблять українці це свято?

(відповідь учнів-бо він добрий допомагає нужденним)

Є багато легенд про цього Святого. Одна із них пояснює те, чому українці святкують два рази свято Миколая.

1. Дитина розповідає легенду про Миколая і Касьяна.

Якось їхав чоловік возом селом, тяжкий вантаж віз, та — от біда — застряг у багнюці. Ні туди, і ні сюди — хоч плач. Скільки не порався, нічого не виходить. Аж раптом чоловік побачив Святого Касьяна в розкішному вбранні. Не довго думаючи, попросив допомоги. Образився святий, що його через такі дрібниці турбують, коли він до Бога в рай поспішає — не став допомагати.

Згодом бачить чоловік: другий святий іде — Микола Чудотворець. Попросив і в нього допомоги. Не відмовив святий. Сім потів зійшло, вимазались обидва, та все ж таки витягли воза з багнюки. Подякував чоловік незнайомцеві та й поїхав своєю дорогою.

Миколай запізнився на зустріч з Богом. Господь запитав у святого: «Чому ти не прийшов вчасно, та ще й брудний з голови до ніг?» Миколай розповів про свою пригоду. «А чому ж ти, Касьяне, не допоміг чоловікові?» «Як я міг запізнитися на зустріч з тобою, та ще й прийти брудним?»

Тоді Бог сказав: «Не допоміг ти селянину, Касьяне, отже, прославлятимуть тебе лиш раз на чотири роки. А добродушного Миколая, швидкого на поміч, двічі на рік відзначатимуть».

4.Дитина.

Є у світі свят багато

Урочистих , визначних,

Але Миколая свято

Найприємніше із них

Миколай святий- не казка.

Це не Дід Мороз.о ні.

Миколайчику. Будь ласка,

Ти приходь до мене в сні.

5.Дитина.

Під подушку я загляну,

Рано-вранці посміхнусь,

Подаруночки дістану,

Миколаю поклонюсь.

Подаруночки- це свято,

Та молю я не про те,

Бережи матусю й татка,

І хай рідний край цвіте.

Вчитель: Діти, ми живемо в складний час, війна і кожен хоче, щоб скоріше настав мир.

Тож зараз ми напишем листа Святому Миколаю, в

якому кожен висловить найзаповітнішу свою мрію.

Мріяти добре, але треба допомагати, хто чим можемо.

Дорослі чоловіки, наші герої із зброєю в руках захищають рідну землю, щоб ви могли навчатись. Велика шана нашим героям.

А ви, маленькі, теж можете брати участь у цій боротьбі:

По- перше, добре вчитись, бо знання завжди знадобляться в житті.

По- друге, робити те.що в ваших силах.

Що може зробити дитина?

(Збирати липовий цвіт для чаю нашим воїнам, макулатуру, металеві коробочки для окопних свічок, тканину для плетіння захисних сіток…)

Кожна навіть маленька справа-це снесок у велику Перемогу.

ІІІ. Фізкультхвилинка. Відпочинок.

ІV.Гра «Так чи Ні».

Коли вам краще жити?

-Коли сміються діти. Так

-А чи тоді, як всі кричать і їм не можна ради дать. Ні

-Бабусі хлопчик допоміг,він, діти, добрий хлопчик? Так.

-У сварці жити добре? Так.

-А як немає забіяк, тоді усім прекрасно? Так.

-А як серця у всіх ясні, то вам погано, діти ? Ні.

-Співає хлопчик гарно як, а вам подобається ? Так.

-Як діти б’ються, добре ? Ні.

1. Вчитель .

А хто ,може, знає прикмети, бо раніше люди спостерігали за природою

І могли передбачити, прогнозувати, якою буде погода.

(діти згадують прикмети)

VІ. Підведення підсумків заняття.

Заключне слово вчителя.

Дякую за роботу, бажаю всього найкращого, а основне- миру, щоб здійснились всі ваші мрії.

Додаток 1

7 легенд про Святого Миколая

Легенда 1

Іде святий Миколай полями, лугами, а за ним поспішають янголи, які несуть дарунки для добрих, чемних дітей.

Ходить святий Миколай по всіх-усюдах, минає хати, палаци, села, міста, роздає дарунки, благословляє і втішає бідних та нужденних.

Так він зайшов до села, у якому під самим лісом стояла хата. Двері відчинені, на порозі сидить хлопчина, босий, розхристаний, у подертій одежині і вдивляється в небо, в ту молочну дорогу, що з небесних палат веде на землю.

Це малий Тарасик. Матері він не пам'ятав, торік помер тато, лишився хлопець круглим сиротою. Тепер служить у людей, пасе влітку вівці та гуси. Він не показував великого розуму— робив, що йому наказували робити, але й ця робота ішла в нього мляво. Одне лиш захоплювало. Побачить, бувало, що якась мати пестить і цілує свою дитину, малий Тарасик біжить мерщій туди і так вдивляється в матір, наче щось просить.

Приходить Святий Миколай під хату, а Тарасик навіть шапки не знімає, лише розплющив очі та й дивиться.
— Що ж ти, Тарасику, мене не пізнаєш? — питає Миколай.

— Чому ні, тільки я Вас визирав із неба, а Ви тим часом прийшли із села.

Усміхнувся Святий Миколай і знов питає:
— Скажи мені, Тарасе, чим тебе маю обдарувати, може, шапкою, одягом, чобітьми?
— Ні...
— Може, тобі дати їжі такої, щоб ти не був ніколи голодний.
— Ні...
— А може, ти хочеш грошей багато?
— Теж ні.
— Скажи-но, Тарасику, щиро, що ти хотів би мати, адже знай, що я й для тебе приніс дарунків, бо ти нічим не прогнівив Господа Всевишнього.
На ті слова Тарас упав навколішки і прошепотів несміло:
— Я хотів, Святий Отче Миколаю, щоби мене хтось хоч раз у житті попестив і приголубив, як мати свою дитину.
Засумував Святий Миколай і не сказав жодного слова. Любов матері — це єдине, чим важко обдарувати сиротину.
Але і з таким бажання звертаються дітки до Миколая. За щиру і наполегливу молитву часто Святий Миколай обдаровує їх новою родиною і любов'ю батьківською

Легенда 2

Святий Миколай

То було дуже-дуже давно. Жив в однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Усі знали, який він добрий та щедрий. Ще змалечку він ніколи не проходив повз людське горе. Був дуже тихим і незлостивим. Шанував своїх батьків. Молився, щоб у світі було більше справедливості, миру, добра й милосердя.

Коли не стало батьків, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А як не хотів наживати слави на чужому горі, то робив усе таємно.

Жила одна бідна удова з маленькими дітьми. Скрутно їм було, голодно і холодно. Щовечора плакала жінка, але не знала, чим порятуватися.
А одного ранку застилала ліжко, аж дивиться: під подушкою лежить вузлик, набитий грішми. Як вона здивувалася! А як зраділи діти! Адже тепер мама не буде плакати, а на свята й вони отримають подарунки й солодощі.

Помолилася жінка Богу, подякувала щиро за добро. Тільки пізніше здогадалася, що то все турбота Святого Миколая.

Легенда 3

Київська легенда про святого Миколая Чудотворця

Давно-давно, ще за княжих часів, відбулась ця історія. Пізно ввечері човном по Дніпру поверталася молода родина з гостин. Тато веслував, а мати з немовлям на руках задрімала. Аж тут дитина випала з материних обіймів!

Як плакала молода жінка, як страждала! Дніпро, здається, навіки поглинув маля. Мати, мов чайка-небога, квилила на човні: «Святий Миколо, врятуй моє дитя!» Тільки диво могло порятувати дитину. Горю батьків не було меж.

Аж уранці в соборі Святої Софії знайшли немовля. Воно було живе і чомусь тихенько посміхалося. Ніхто не знає, як воно опинилося у храмі. Батьки ж були понадміру щасливі!

Легенда 4

Миколай та його чарівна книга

Кажуть, вдома у Святого Миколая є чарівна книга. У цій книзі все записано і про всіх. Там є всі хороші і погані справи, які за рік зробила людина. Тому й кажуть, що якщо ти себе цього року погано вів, то подарунка від великого чарівника тобі не бачити. Але Святий Миколай добрий чарівник і готовий пробачити всі погані вчинки, варто тільки щиро попросити вибачення у всіх, кого образив і у самого Святого. Якщо почуття провини буде щирим, тоді можеш просити у Чудотворця чого завгодно – він все виконає. Головне не бути жадібним і не просити занадто багато, інакше покарає тебе Святий Миколай в наступному році.

Легенда 5

Миколай та три мішечки золота

Якось давним-давно жив Миколай. Був він родом з досить забезпеченої сім'ї, але при цьому не цурався бідних і допомагав, чим міг. Так ось одного разу дізнався він про одного нещасного селянина, який збанкрутував в одну мить. У того бідолахи було троє дочок на виданні. У ті далекі часи без приданого було просто неможливо вийти заміж, тому дочкам довелося би йти важко працювати або піти в блуд, щоб хоча б прогодуватись. Зглянувся Микола над бідними дівчатами, і пробравшись тихо до їхнього будинку посеред ночі вкинув у віконце три мішечки із золотом для кожної з дочок. Ось так Миколай, тоді ще молодий священик, врятував трьох дівчат від важкої долі.

Легенда 6

Легенда про святого Миколая

Нічого не бракувало малому Миколі — ні гарної одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей.

Часто виходив він на вулицю зі свого гарного будиночка і грався з дітьми. Це були діти вбогих батьків і жили в темних, глиняних хатах, спали на долівці і нерідко йшли голодні спати. Часто траплялось, що їх батько не заробив навіть на шматок хліба для них. Жалів їх Микола і не знав, як їм допомогти.

Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом із учителем Св. Письмо. «Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не відає, що робить лівиця…»

Микола замислився.

— Як це розуміти? — спитав учителя.

Коли робиш добре іншому, то не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Була пізня осінь. Микола знав, що багато діток його околиці сидять у голоді й холоді. Он родина старого Олександра. Мати лежить хвора, у Петруся нема постільців, а сьогодні вранці він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі ломаччя, бо не було чим затопити в печі.

Ввечері Микола тихесенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбинку муки, налляв пляшечку олії, набрав повні кишені яблук та сухих слив, у дров’янику набрав кілька товстих полін, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові постільці. Все це склав у велику торбу і сховав під своє ліжко.

Коли прийшла йому пора йти спати, він попрощався зі своєю старою нянею Аникією та вдав, що засинає. Перехрестила Аникія Миколу, причинила двері та й пішла у свою кімнату. Тихесенько, як мишка, вислизнув Микола з ліжка. Накинув на себе кирею, взяв торбу з харчами і підійшов до хатини старого Олександра.

Пробрався до порога, положив торбинку та й побіг назад. Ніхто не побачив, як Микола повернувся. Всі спали. Вранці старий Олександр знайшов торбу коло свого порога і не міг натішитись дарунками. Хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.

Легенда 7

Якось їхав чоловік возом селом, тяжкий вантаж віз, та — от біда — застряг у багнюці. Ні туди, і ні сюди — хоч плач. Скільки не порався, нічого не виходить. Аж раптом чоловік побачив Святого Касьяна в розкішному вбранні. Не довго думаючи, попросив допомоги. Образився святий, що його через такі дрібниці турбують, коли він до Бога в рай поспішає — не став допомагати.

Згодом бачить чоловік: другий святий іде — Микола Чудотворець. Попросив і в нього допомоги. Не відмовив святий. Сім потів зійшло, вимазались обидва, та все ж таки витягли воза з багнюки. Подякував чоловік незнайомцеві та й поїхав своєю дорогою.

Миколай запізнився на зустріч з Богом. Господь запитав у святого: «Чому ти не прийшов вчасно, та ще й брудний з голови до ніг?» Миколай розповів про свою пригоду. «А чому ж ти, Касьяне, не допоміг чоловікові?» «Як я міг запізнитися на зустріч з тобою, та ще й прийти брудним?»

Тоді Бог сказав: «Не допоміг ти селянину, Касьяне, отже, прославлятимуть тебе лиш раз на чотири роки. А добродушного Миколая, швидкого на поміч, двічі на рік відзначатимуть».

Додаток 2

Листопад (народні прикмети)

• Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

• Сильний північно-східний вітер у листопаді - бути дощу або мокрому снігу.

• Грім у листопаді - на малосніжну зиму, але на рік врожайний; якщо загримить при місяці уповні - хліб уродить на полях, а в долинах буде поганий.

• Журавлі у вирій першими відлетіли -холоди прийшли, лебеді рушили - настала пора заморозків, гуси у вирій - буде сніг.

• Червоний колір сонця, місяця - похолодає, випаде сніг.

• Зірки яскраві - на мороз, тьмяні - на відлигу.

• Ожеледиця, снігова крупка дають знати про потепління.

• Сірий ранок - ясний день.

• Ожеледиця починається з туману.

• Грім у листопаді - на малосніжну зиму.

• Блимають зірки - погода погіршиться.

• Гуси на березі ставка ховають голови в пір'я - похолодає.

• Кури хвостами махають - на вітер.

• Сорока тулиться до оселі - бути віхолі.

• Сова кричить - холод віщує.

• Побілів заєць- не забаряться й «білі мухи».

• Теплого дня кішки на піч лізуть -вночі приморозить.

• Грак відлетів - чекайте снігу.

• Півень хвоста волочить - незабаром випаде сніг.

• Після листопадових заморозків -грудневий мороз.

• Бурхливий листопад - на сувору зиму.

• Яка погода в листопаді, така і в квітні.

• Пізній листопад - до суворої і затяжної зими.

• Якщо в листопаді з'явилися комарі -зима буде теплою.

• Перед дощем індички "горбляться».

• Кури сходять докупи - на невеликі приморозки.

• Якщо восени рано нанесе снігу, а над ним хмара - хорошої погоди не чекай.

• Сонце рухається немовби в тумані -на дощ.

• Якщо зірки на небі яскраві - на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг.

• Зорі рясно всіяли небо - наступний день буде сонячний.

• Пищить снігур - зима забариться.

• Кури і птахи часто і тривалий час общипують себе - чекай сніжну й вітряну погоду.

• Коти на піч лізуть грітися, знай: ніч буде з приморозками.

• Потріскує кора на ясенах - буде холодна весна.

• Жовта верба продовжує ще рости, молоденьке віття відгонить - ознака теплої і довгої осені.

• Наявність на небі хмар різного забарвлення - ознака близької негоди.

• Якщо горобці пожвавилися й зацвірінчали під час тривалої негоди, то можна чекати на хорошу погоду.

• Червона вечірня зірка провіщає вітер, світложовта - дощ.

• Золотаво-червонястий колір сонця при сході й заході, а також світлорожеві барви зорі віщують негоду і вітер.