Проект: Вироби для власних потреб. Тема уроку. Умовні позначення основних елементів. Елементи вязання спицями.

Елементи в'язання спицями. Основні види петель, в'язаних візерунків. Умовні позначення на схемах

У вчительки на столі лежали сучасні журнали для в'язання. Учні зацікавилися ними. Скільки там усього красивого! Одяг, іграшки, сувеніри. Які оригінальні ідеї! Очі важко відвести. Виникло бажання вив'язати деякі речі. Але як же це зробити? На схемах — незрозумілі умовні позначення, а в описах зображені дивні зірочки.

Потрібно дізнатися:

• 1. Із чого розпочати?

• 2. Як набрати петлі для першого ряду?

• 3. Як розрізнити петельки?

• 4. Як зменшити або збільшити в'язане полотно?

• 5. Як розібратися з умовними позначеннями?

Опорні поняття

Лицьова і виворітна петлі, щільні й ажурні візерунки, читання схем для в'язання спицями, в'язання полотна, додавання й убавляння петель.

Front and Purl Loops, dense and eyelet patterns, needle knitting patterns reading, cloth knitting, loops addition and lessening

Навіщо це тобі потрібно?

Гарний початок — половина справи! Навчишся вив'язувати основні петлі — зможеш реалізовувати різні ідеї — в'язати речі для себе, друзів, із доброчинними намірами.

В'язання може стати твоїм улюбленим заняттям. Адже це процес творення, а не руйнування або споживання.

Розвиватимеш терпіння, зосередженість, точність рухів. І це також важливо.

Поміркуй

• 1. Чи корисне ручне в'язання?

• 2. Чому в'язання нині користується великою популярністю?

• 3. Що, на твою думку, більше приносить задоволення: процес в'язання, чи його результат — готовий виріб?

Елементи в'язання спицями. Основними елементами в'язаного полотна є петлі — лицьова і виворітна (мал. 35). По-різному поєднуючи ці петлі, утворюють розмаїття в'язаних візерунків.

Мал. 35. Основні елементи в'язання: а — будова петлі; б — лицьова петля; в — виворітна петля

Візерунки для в'язання спицями поділяють на щільні та ажурні (просвітчасті). Вони можуть бути однобічними і двобічними (мал. 36, с. 62). В однобічних візерунках легко відрізнити лицьовий бік від виворітного, оскільки вони виглядають по-різному. У двобічних візерунках лицьовий і виворітний боки виглядають однаково.

Мал. 36. Види візерунків для в'язання

На прикладі розповсюдженого й простого візерунка — панчішної в'язки — можна добре роздивитися структуру однобічного в'язаного полотна. Панчішну в'язку виконують, чергуючи ряди лицьових і виворітних петель. Лицьовий бік в'язки називають лицьовою гладдю, виворітний бік — виворітною гладдю (мал. 37).

Мал. 37. Фрагмент панчішної в'язки

Послідовність в'язання візерунків описують за допомогою тексту або схеми. Кожен елемент в'язання у схемі має певне умовне позначення (мал. 38).

У різних джерелах можна побачити різні умовні позначення лицьових і виворітних петель. Тому в усіх сучасних виданнях наводять таблиці умовних позначень для читання схематичних записів візерунка для в'язання.

Мал. 38. Зображення та умовні позначення лицьової і виворітної петель

Правила читання схем

• 1. Схеми для в'язання читають знизу вгору — так, як і в'яжуть.

• 2. Горизонтально позначають петлі, а вертикально — ряди.

• 3. Числові позначення вказують на потрібний ряд або кількість петель.

• 4. Непарні лицьові ряди читають і в’яжуть справа наліво (1, 3, 5-й ...).

• 5. Парні виворітні ряди (2, 4, 6-й ...) читають і в'яжуть зліва направо.

• 6. В'яжуть за схемою, уважно вивчаючи умовні позначення.

На деяких схемах візерунків запис парних рядів відсутній (мал. 39, а), але є вказівка «в'язати за малюнком» або «як дивляться петлі». Це означає, що треба в'язати над лицьовими петлями — лицьові, а над виворітними — виворітні.

У кожній схемі є основний мотив візерунка — рапорт — група в'язаних елементів, що ритмічно повторюються (мал. 39, б). На схемах він позначається обведенням або стрілками.

Мал. 39. Схематичний запис візерунка: а — без позначення рапорту; б — із позначенням рапорту

У текстовому описі рапорт позначають зірочками: .... Під час розрахунку петель важливо враховувати рапорт візерунка, щоб він був завершеним у в'язаному полотні.

Дві крайні (пружкові) петлі в'язаного полотна на схемі не позначають!

Прикладом двобічного візерунка є хусткова в'язка (мал. 40), яку виконують з лицьового і виворітного боків лише лицьовими або виворітними петлями. Використовується для в'язання хусток (звідси її назва), шарфів, шапок, комірців, планок тощо.

Мал. 40. Фрагмент і схема двобічної хусткової в'язки

В'язання полотна. Панчішна в'язка. З чого почати і як правильно в'язати полотно за схемою (мал. 41, а)?

Мал. 41. Панчішна двобічна в'язка: а — схема; б — лицьовий бік; в — виворітний бік

Відповідно до зображеної схеми (мал. 41, а) необхідно набрати 10 петель для початкового ряду, 8 робочих та 2 крайні — першу й останню, які на схемах не вказують.

Послідовність в'язання полотна спицями

Прийоми в'язання спицями. Набір петель початкового ряду. Навчатися вправно в'язати спицями почнемо з набору петель. Існує багато способів набирання петель. Розглянемо поширений спосіб, який можна використати для в'язання будь-якого виробу. Його ще називають «подвійним».

Для виконання подвійного способу набирання петель дві спиці складають разом та виконують такі дії:

Набір петель початкового ряду

На ліву долоню руки накидають нитку від клубка. Довжина нитки, що звисає, має бути достатньою для набору потрібної кількості петель — приблизно втричі більшою, ніж ширина полотна, для якого набирають петлі.

Нитку протягують між середнім і вказівним пальцями, обводять навколо великого пальця лівої руки за годинниковою стрілкою та обидва кінці нитки затискують у долоні.

Уводять спиці знизу в петлю на великому пальці, підхоплюють нитку, що лежить на вказівному пальці, та виводять її крізь петлю на великому пальці.

Скидають петлю з великого пальця, а петлю, що утворилася на спиці, затягують до потрібної щільності.

Першу петлю, що утворилася, притримують на спиці вказівним пальцем правої руки. Кожну наступну петлю вив'язують так само.

Щоб нижній ланцюжок не перекручувався навколо спиці, кожну нову петлю притримують вказівним пальцем правої руки. Потім одну спицю виймають. Можна в'язати полотно обраного візерунка.

Способи вив'язування основних петель.

Початок в'язання. Крайні (пружкові) петлі. Спицю з набраними петлями початкового ряду беруть у ліву руку. Накидають робочу нитку на вказівний палець лівої руки (для правші) та притримують її в долоні (мал. 42). Під час в'язання перша петля (робоча) повинна бути близько 2,5 см від кінця спиці. Першу крайню (пружкову) петлю знімають не вив'язуючи. Просто переміщають з однієї спиці на іншу (мал. 42).

Мал. 42. Розташування робочої нитки та знімання першої петлі

Для утворення рівного краю полотна останню крайню (пружкову) петлю бажано вив'язувати виворітною петлею!

Лицьові петлі. Для виконання лицьових петель після зняття крайньої петлі вводять кінець правої спиці в наступну петлю на лівій спиці, захоплюють робочу нитку, яка знаходиться за роботою, і протягують її через петлю. Петлю з лівої спиці скидають (табл. 7).

Таблиця 7

Способи в'язання лицьових петель

Так вив'язують усі петлі ряду, окрім останньої — пружкової, яку бажано вив'язувати виворітною петлею для отримання рівномірного краю.

Виворітні петлі. Після зняття крайньої петлі робочу нитку розміщують перед в'язанням. Уводять праву спицю в робочу петлю, рухом справа наліво захоплюють робочу нитку і протягують її через петлю. Петлю з лівої спиці скидають (табл. 8).

Таблиця 8

Способи в'язання виворітних петель

До речі

Ще в ІІ ст. до н. е. в древніх китайських трактатах, присвячених оздоровленню, про в'язання говориться як про цінну оздоровчу практику. Китайські мудреці стверджують, що вправи з участю рук і пальців гармонізують розум і тіло, підвищують здібності пам'яті, концентрації уваги. Сучасні дослідження підтверджують, що на руках знаходиться безліч рефлекторних точок, від яких імпульси йдуть у центральну нервову систему, мозок людини.

Акупунктурні точки. Масаж пальців рук для укріплення імунітету

Закріплення петель останнього ряду (табл. 9). Петлі закріплюють по-різному. Це роблять із лицьового і виворітного боків роботи.

Таблиця 9

Збільшення і зменшення кількості петель. Ширину в'язаного полотна змінюють додаванням або убавлянням кількості петель у ряду. Це дає змогу надати потрібної форми в'язаному виробу. Додавання або убавляння петель може бути рівномірним або нерівномірним.

Додавання петель краще робити з лицьового боку роботи — на початку, наприкінці або всередині в'язаного полотна (табл. 10).

Таблиця 10

Прийоми додавання петель

Убавляння петель роблять з країв полотна або всередині по одній або по кілька петель поспіль. Зменшують ряд петель на одну петлю, вив'язавши дві петлі разом лицьовою або виворітною петлею (табл. 11).

Таблиця 11

Прийоми убавляння петель

Зменшення великої кількості петель необхідно робити поступово — у декілька прийомів, закриваючи по три-п'ять петель у кожному ряду до тих пір, поки не залишиться необхідна кількість.

До речі

Ти можеш спробувати в'язати і руками. Досліди, які цікаві речі можна вив'язати руками.