Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Настільно-друковані ігри у роботі з дітьми з ООП
»
Взяти участь Всі події

Оса Ган Шведер"Сни шовкопряда"

Зарубіжна література

Для кого: 8 Клас

0 проходжень

8 запитань

06.12.2022

132

0

Вміст уроку:

Завдання №1 Теоретичний блок

Ознайомтеся із біографією норвезької письменниці О.Г. Шведер за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/author.php?id=572. Прочитайте твір "Сни шовкопряда".

Завдання №2 Теоретичний блок

Доброго дня

Оголошення теми уроку:

Шведер О. Г. "Сни шовкопряда"

Опрацювання нового матеріалу

Вступне слово про норвезьку письменницю Оса Ган Шведер та спів -авторку і перекладачку Галину Кирпу.

Шведер Оса Ган

Åsa Gan Schweder (народилася 30 липня 1973 року) є норвезьким ілюстратором та дитячою письменницею.

Еса Ган Шведер має ступінь магістра з книжкової ілюстрації в Королівському художньому коледжі в Лондоні з 1999 року та в філософії Бінкбека, Лондонський університет у 2003 році. В 2004 році вона закінчила освіту післядипломної освіти для художників в Університетському коледжі в Осло.

Åsa Gan Schweder дебютувала як автор з картиною книжки Silkeormdrømmer у 2006 році. За цю книжку вона була номінована на дебютантську премію Датського міністерства культури в 2007 році. Вона також написала текст дитячої книги The Forgotten Elephant, опублікованого в 2007 році і заснований на картинах Енни Кампманн.

Завдання №3 Теоретичний блок

Перекладачка

Галина Кирпа народилася 1 січня 1950 р. в селі Любарці, що на Київщині. У 1976 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету

ім. Т. Г. Шевченка. Працювала у видавничій та журналістській сферах. Лауреат премії імені Івана Огієнка (1996р.), “Світослов”,

м. Коломия (2005р.) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу. Нагороджена Грамотою Президента Форуму видавців у Львові (2004р.)

Повідомлення про Галину Кирпу, яка переклала українською мовою перше видання повісті норвезької письменниці Оси Ган Шведер “Сни шовкопряда”, яка вже понад 25 р. поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та
упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та перекладів, переклала понад 30 книжок із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов.

Завдання №4 Теоретичний блок

Ознайомлення учнів із змістом книжки та її розділами:

·            Краєвиди

·            Книжки

·            Шовкопряди

·            Лі Бо

·            Лі Бо робить спробу працювати

·            Прогулянки

·            Запрошення

·            Приготування до свята. Концерт

·            Лі Бо зникає так само зненацька, як і з’явився.

·            Юсефіна прощається і з одним, і з другим.

·            Від’їзд

           Аналіз окремих розділів книги.

Юсефіна та її мама Анемона мешкають в Амстердамі на невеличкому острівці, що лежить поміж метушливим містом і таким самим метушливим портом. Вечорами вони читають збірку давніх китайських віршів. Її написав поет на ім’я Лі Бо, що жив понад тисячу років тому. Він – Юсефінин улюблений поет. Одного ранку Юсефіна помічає, що в саду сталося щось дивне. До них із Анемоною навідався сам “давній китайський поет Лі Бо”.

Завдання №5 Теоретичний блок

 Аналітичне коментування.

Поява Лі Бо має причину. Річ у тому, що доня і мама неабиякі книгомани. З міської бібліотеки вони виходять із стосами книжок, що не раз і їжу забувають купити. Вірші Лі Бо вони брали хтозна – скільки разів, але їм обом не набридає читати і слухати їх. У ній на сторінці 70-71 лишилася навіть пляма від кави. Анемона переконана, що саме там і надруковано найкращий у світі вірш. Він називається “Прощальний обід для Шу Юня на вежі Се Тяо в Сюаньчжоу”. На одній сторінці вірш надруковано згори вниз китайськими знаками. На протилежній сторінці вірш перекладено й надруковано звичайними літерами, тож Анемона може їх прочитати.

                Читання вірша.

Їхать не хочу, бо сонце вчорашнє не можна залишить,

Серце збентежене – сонце сьогодні діймає, не тішить.

          Вітер осінніх гусей проводжає на тисячі лі*,

З вами на вежі стрімкій бенкетуємо разом поспішно.

           Вірші читав про Пенлай** – там є мудрі слова,

                                 В них вирина простота і розкутість.

                                                   Сє Тяо***

Помисли мужні, думки безтурботні летять;

Хочу до неба, побачити сонце та місяць!

Воду різнемо ножем – та вона потече ще вільніше,

Вип’єм вина утопити журбу – та вона ще сильніша!

Людські бажання здійснитись не можуть усі у житті;

Хвилечки завтра уранці хай ваше човенце колишуть.

Завдання №6 Теоретичний блок

 Словникова робота.

Вірш  Лі Бо спеціально для цього видання переклала з китайської * - Лі – міра довжини 0,5 км.

** - Пенлай  - легендарні острови у Східному морі, на  

      яких жили безсмертні.

*** - Сє Тяо – поет – пейзажист періоду Південних  

       династій (420 – 589рр.)

.

У передмові сказано, що саме так китайський поет Лі Бо записував вірші понад тисячу років тому. Тут розповідається, що він мандрував горами по всьому Китаю, спускався  річками і писав вірші. Якось уночі, коли він підвівся в човні, щоб обійняти місяць, то упав у воду і втонув.

    .

Цей вірш Юсефіні подобається чи не найбільше; його надруковано на сторінці 61. Він називається “Послання двом моїм дітям до Східної Лу*”.

Зелені в шовковиць листочки отут, в краї У,**

Вже тричі долав шовкопрядів той сон комашиний,

Та в Лу, що на сході, зосталась родина моя,

І нікому біля земельки ходити в Гуй – іні…

На схід від корчми росте персикове деревце,

Листочки й гілочки всі повиті блакитнявим димом,

Колись оце дерево сам я отут посадив,

Три роки не був – і тепер перед персиком винний!...

Під персиком грається двійко маленьких дітей –

Без мене чи хто утішає, голубить їх нині?

В неспокої знов перечитую власні рядки –

Велика журба пропікає мене щохвилини.

    Розкраюю шовк і мережу далекі думки - *

    Пошлю до північного берега Вень **, до хатини      


Бачимо, як для неї, вірш усе – таки прекрасний. Особливо Юсефіні подобається початок, де написано, що шовкопряди вже тричі спали… “Вона не знає, які ті шовкопряди на вигляд, але думає, що красиві”. Може, вони сяють у темряві, наче світлячки? Їй так приємно уявляти собі, як вони лежать, зіщулившись, і світяться, а впродовж довгої – предовгої зими їм сняться шовкопрядні сни. “…Шовкопряди спали більше тисячі років, а потім Лі Бо про це написав - , шепоче вона.

Завдання №7 Теоретичний блок

Евристична бесіда.

-  Чи може павук заснувати таку павутину завдовжки, щоб вона діставала від верхівки дерева аж до землі?

-   Але чи може він заснувати таку павутину завтовшки як штопальні нитки?

-  Що там таке?

                Там шовкопряди.

     Цитати:

“…Посеред сухого листя, напівобернувшись спиною до Юсефіни, сидить чужинець. Їй видно його обличчя в профіль. На вигляд він набагато старший, ніж Юсефіна його собі уявляла. А як подумати, то хіба то так уже й дивно, йому ж усе – таки понад тисячу років. Він сидить, згорнувши руки на колінах, і дивиться в бік луки й залізничного депо… Його очі нагадують два блискучі серпики місяця - молодика ”.

А потім… цей чужинець Лі Бо поселився на веранді, заходить у дім до Анемони і снідає з ними вранці.

      

“Юсефіні здається, ніби в них завелась якась тваринка. Деякі її знайомі виставляють блюдечко молока їжакові чи безхатньому котові,а от вони з Анемоною виставляють миску рису китайському поетові тисячолітньої давності ”.

Мало того, Юсефіні ще сниться поет “У тому сні Лі Бо перестрибує з місяця на місяць дикими стрибками, а його плащ розвівається в темному небі, мов блискучий хвіст комети ”.

      . 

Я хочу додати, що Лі Бо працював у ресторані з Юсефіною, ходив на прогулянки. Його ніхто не боїться, його люблять птахи, він вправно пливе на човні, пише святкового вірша на сукні Юсефіни.

      .  

У домі, де жили Юсефіна з Анемоною, все перевернулося. Вони отримали листа від бабуні з іншого міста. Бабуня просить їх приїхати і поселитися у неї. Ранком щезає із дому Лі Бо зі своїми віршами.

Завдання №8 Теоретичний блок

Підсумок

Письменниця Оса Ган Шведер показує наскільки глибоко може запасти в душу дитини поетичне слово Лі Бо.

Юсефіна розмірковує, які ж на вигляд шовкопряди? Вона вдало порівнює гілки каштана з ієрогліфами у книжці; для неї каштанове гілля скидається на китайське письмо.

…“ Сад за будинком перетворюється на китайський вірш, а гігантську диво – павутину в ньому розкинули не павуки, а … шовкопряди…”

В саду, де гуляють Лі Бо з Юсефіною, все матеріалізується, пройшовши крізь простір і час, мудрий і стриманий, мовчазний поет – філософ Лі Бо. Поет стає для дівчинки нянькою. Оса Ган Шведер заохочує нас до спільного читання книг, навчає нас вдумливо читати книжки, обмірковувати прочитане, а не гонитися за матеріальним благополуччям

Скласти план переказу твору

Опис уроку (учням цей опис не показується):

Мета: ознайомити учнів із повістю сучасної норвезької

письменниці “Сни шовкопряда”, а також із перекладачем та

співавтором письменниці - Галиною Кирпою

Рефлексія від 0 учнів

Сподобався

0 0

Зрозумілий

0 0

Потрібні роз'яснення

0 0
Рекомендуємо