Охорона природи – всенародна справа. Протидія булінгу.

Мета: формувати та поглиблювати знання учнів  з охорони природи і навколишнього середовища, виховувати бережливе відношення до природи та природних цінностей.

  Руйнуючи навколишнє середовище, людство руйнує своє майбутнє. Хотілося б, щоб всі зрозуміли: збережений підсніжник, пташеня повернуте до гнізда, посаджене деревце – це і є справа в охороні природи.

 Охорона природи – сукупність заходів зі збереження раціонального використання і відновлення природних ресурсів землі. Це етика, наука і дії спрямовані на захист довкілля від забруднення, надмірної експлуатації й іншого шкідливого впливу життєдіяльності людини.  Головне завдання охорони природи стосується основних екологічних процесів і екосистем у рівно важеному стані, разом зі збереженням природного світу і його біорізноманіття, природних ландшафтів екосистем та інших природних комплексів. Вторинний  наголос робиться на збереження природних ресурсів та енергозбереження.

 Охорона природи сформувалася  в перші десятиліття ХХ століття. На думку українського еколога Борейко В. Є. під охороною природи « слід розуміти альтруїстичні дії спрямовані на захист природи від  експлуатації, від людського використання, невикористання природи, збереження природи недоторканою навічно, залишення природи в спокої, захист, заступництво, порятунок природи заради неї самої, захист прав природи, збереження рослин, тварин і інших живих істот і місць їх проживання навічно заради них самих, незалежно від будь – якого натяку на сьогодення або майбутнє їх використання людиною.»                                                                                                                           Наприкінці 1970 року проявлялася посилена увага людей до довкілля. Було створено багато організацій з охорони довкілля, наприклад, « Всесвітній фонд природи, « Друзі землі» та інші. Величезну стурбованість викликало руйнування озонового шару Землі.

Охорона природи – система заходів спрямованих на збереження  чистоти повітря, водних басейнів, грунтів, на раціональне використання, розширене відтворення і розвиток усіх природних ресурсів Землі.

 В Україні державній охороні і регулювання використання підлягають землі, водні ресурси, ліси, полезахисні й водоохоронні  лісосмуги, зелені насадження, курортні місцевості, рідкісні рослини і тварини, визначні природні об’єкти, державні заповідники і заказники  та їхній  рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря та інші природні багатства, які залучені до господарського обігу, і ті, що їх не експлуатують. Заборонена та господарська діяльність, яка  може шкідливо вплинути на природних багатств, призвести до ерозії грунтів, забруднення водойм, повітря, знищення корисних рослин і тварин, зруйнування або поширення інших цінних об’єктів природи.

 Біорізноманіття є цінним ресурсом нашої планети. Наявність великої  кількості видів робить зв’язки в екосистемах більш різноманітними. Діяльність людини суттєво впливає на різноманітність рослин і тварин. У наслідок діяльності людини зникли 65 видів ссавців та 140 видів птахів.

Забруднення атмосфери є одним  з найбільших за масштабом антропогенних забруднень. В атмосферу потрапляють усі види забруднень - фізичні, хімічні і біологічні. Основними джерелами забруднення є промислові виробництва в галузі металургійного та хімічного виробництва, теплові електростанції, транспорт. Наслідками забруднення атмосфери є:  1) оксиди нітрогену потрапляючи в атмосферу взаємодіють з водяною парою в повітрі й утворюють кислоти. Це спричиняє появу кислотних дощів. Опади з підвищеною кислотністю погіршує стан екосистеми. 2) Руйнування озонового стану. Шар озону ефективно захищає поверхню планети від ультрафіолетового випромінювання. 3). Утворення смогу. Смог є  аерозолем, який складається з диму, пилу й туману. В утворенні смогу беруть участь вихлопні гази, транспорт та пил, який підіймається під час його руху, викиди промислових підприємств. 

 Забруднення гідросфери відбувається в дедалі більших масштабах Виділяють забруднення підземних вод, прісних вод і забруднення океанів. Побудова гідро   каналів і плотин стала причиною різкої зміни водного режиму багатьох річок. Велика кількість забруднювачів стала причиною масової загибелі організмів у прісних і солоних водоймах . Гинули як тварини так і рослини та мікроорганізми. Надмірне забруднення і порушення гідрологічного режиму збільшило масштаби ще  однієї проблеми – дефіциту питної води. Води на нашій планеті багато. Але більша частина солоною або міститься у складі льодовиків полярних регіонів та гірських місцевостей. Дефіцит водних ресурсів робить неможливим вирощування культурних рослин і розведення тварин. «Цвітіння води» - виникає внаслідок швидкого розмноження водоростей. причиною є велика кількість рослин, що потрапляють у водойми в результаті антропогенної діяльності і створення умов для росту і розмноження водоростей.. Результатом цього є загибель багатьох водних організмів від задухи.

Забруднення грунтів. Під впливом людини підсилюється вітрова та водна ерозія грунту. Фізичні, хімічні і біологічні властивості грунтів погіршуються. Рослинний покрив знищується, що стає причиною погіршення їхньої родючості., наслідком чого є зменшення врожаїв. Невдала меліорація часто закінчується засоленням грунтів. Надмірний випас худоби знищує трав’яний покрив і сприяє знищенню родючого шару грунту шляхом ерозії. Знищення лісів створює проблеми для всього регіону.

Великою проблемою є техногенні аварії і катастрофи. Результатом звичайної аварії може стати потрапляння в грунт невеликої кількості паливо – мастильних матеріалів та електроліту. Великі за масштабом аварії на підприємствах можуть бути причиною жахливих наслідків. Найбільш значною з таких аварій на території України була катастрофа на Чорнобильській АЕС.  Як результат це величезні території на яких грунти були забруднені радіонуклідами. На стані грунтів погано позначаються і ведення бойових дій. Продукт згоряння вибухових речовин є досить токсичними.

 Охорона грунтів потребує міжнародних зусиль. Основні зусилля спрямовуються на перешкоджанню потрапляння забруднень у грунти. Важливим фактором, який дозволяє зберігати і навіть відновлювати родючість грунтівє дотримання правильної сівозміни під час вирощування сільськогосподарських культур.

Правильна сівозміна передбачає чергування різних культур на певних ділянках. Деякі зних можуть збагачувати грунт певними речовинами (наприклад бобові збагачують грунт за рахунок діяльності симбіотичних бактерій).

Крім того велике значення мають періодичні перерви у вирощуванні культур (тримання землі «під паром»). Важливим є і правильне використання як органічних так і мінеральних добрив. Їх використання створює оптимальні умови для життєдіяльності грунтового біоценозу і вирощування рослин.

В Україні створено систему законів та постанов, які забезпечують охорону природи. Одним з таких документів є Червона книга України. Це Державний документ про сучасний стан видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення, та про заходи щодо їхнього збереження і відтворення. У 1994 році було видано Червону книгу України. Наступне видання побачило світ 2009 року. До нього було занесено542 види тварин і 826 видів рослин.

Зелена книга – це список рідкісних і типових для певної місцевості рослинних угрупувань, які потребують особливого режиму їх використання. На сьогодні у ній  представлено 126 рослинних угрупувань, які потребують охорони.  Перша Зелена книга була видана в 1927 р. На жаль існує і так званий «Чорний список» видів. Це перелік видів, які вимерли вже в наш час. Зараз до цього списку занесено більше 800 видів.

  Отже, без усебічних знань з екології взаємодія людини з природними екосистемами може стати причиною справжніх екологічних катастроф. Результатом цього є винищення живих організмів, порушення взаємозв’язків між компонентами в екосистемах та загроза для здоров’я і життя людей. Діяльність людини суттєво впливає на різноманітність рослин і тварин.

  Тема: «Протидія булінгу».

 Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

 Булінг – визначається як утиск, дискримінація, цькування. Мотивацією до булінгу стають заздрість, помства. Відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість, боротьба за владу, потреба підпорядкування лідерові, нейтралізація суперника, самоствердження, тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

 Форми булінгу можуть бути різними: 1) систематичні кепкування з будь – якого приводу (від національності до зовнішнього виду дитини);

2).  Задирство;

3). Фізичні і психічні приниження;

4). Різного виду знущання;

5). Бойкот та ігнорування;

6) псування особистих речей.

  Жертвою цькування може  стати абсолютно будь – яка дитина, не дивлячись на те. Якою б сильною або здібною вона не була б. Проте найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль. Легко піддається емоціям.

Булерами найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих.

 У булінгу завжди беруть участь три сторони: той хто переслідує, той кого переслідують та ті хто спостерігають. Якщо боулінг відбувся, він може повторюватись багато разів.

Найголовніше правило не тримати це в секреті. Потрібно розказати про це рідним, знайомим, що тебе ображають. Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу – поговори з ними про це – вони потребують твоєї допомоги. Деякі діти  це роблять (цькують) відчуваючи перевагу над іншими і це приносить їм задоволення Такі діти не можуть контролювати свій гнів.  В таких випадках справа доходить і до фізичного насильства.

Потрібно пояснити дитині, що агресивна поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим.

Агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою. Потрібно сказати дитині, щоб вона припинила насильство, а їй самій потрібна допомога.

 Пам’ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини.