Наша рідна Україна – це славна й чудова земля з прекрасним, талановитим і працьовитим народом. Народом особливим, героїчним. А в героїчному найбільше виявляються національні риси характеру як уміння працювати, шанувати свою землю і обороняти її від ворогів.
Тому ми сьогодні говоримо про Запорізьку Січ, як колиску українського козацтва, та про козаків – сильних, мужніх, безстрашних людей, які, захищаючи свою землю від ворогів, віддавали свої життя, клали голови за Неньку Україну.
Історія козацтва Запорізької Січі – це найвеличніша сторінка життя українського народу. Взагалі в Україні була не одна Січ, а декілька. Це і Хортицька, і Томаківська, і Базавлуцька, і Микитинська, і Чортомлицька, і Кам’янська, і Олешківська, і Нова. Січ – це військово-політичне утворення. Це в давнину збройні сили нашої країни, в тому числі потужний морський флот, які протистояли османсько-татарській агресії.
Козацька доба – то є світла епоха,
Коли українці орлами літали,
Нікого вони не боялись нітрохи,
Від них у бою вороги відступали.
Було козакам воювати за віщо –
За ними стояла кохана Вкраїна.
Жаль, мертва настала пізніше тут тиша:
Занепад Вкраїни назвали «Руїна».
Козаки – Це вільні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю,
За народну добру долю!
Отже, запам’ ятаємо: козаки – це вільні люди.
М.Гоголь український письменник з гордістю написав: «Ось вона Січ! Те гніздо, звідки вилітають горді й дужі орли. Ось звідки розвивається воля й козацтво на всю Україну».