4 БАР'ЄРИ НА ШЛЯХУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Перешкоди (бар'єри)на шляху ефективного енерговикористання можна умовно класифікувати на фінансові,соціальні, виробничі, адміністративні, юридичні і ринкові. Розглянемо більш докладно кожний із цих класів.

Фінансові – найчастіше згадуються під час обговорення проблеменергозбереження. До них належать:

• відсутність капіталу,особливо оборотних коштів;

• високі банківські ставки на кредити;

• великі витратина нарощування капіталувнаслідок високих кредитнихставок;

• неплатежі за використану енергію;

• тарифи на потужність та енергію не відображають міри участі всіх учасників енергоринку і недостатньо прозоровідображають реальні витрати енергокомпаній;

• нестача інвестицій.

Соціальні – пов'язані з рівнем освіти,інформаційним забезпеченням і менталітетом нації:

• низька інформованість керівництва підприємства і окремих громадян про можливості економії енергії або дійсну вартість енергії, а також про можливі (часом альтернативні) варіантипостачання енергії;

• недостатньо використовуються Інтернет-ресурси;

• низький рівень освіти у сфері енергозбереження, енергомаркетингу та енергоменеджменту;

• не сформована потреба у консультаційних пунктах з питань оцінки енергоефективності;

• використовуються нераціональні форми соціальних пільг за споживання енергії;

• існує несанкціонований відбір енергоносіїв та енергії;

• “проблема ефективності енерговикористання та енергозбереження не стосується моїх інтересів”, тобто “це не моя справа” – така думка більшості населення.

Виробничі – для промисловості ефективність енерговикористання часто не розглядається як важлива складова бізнесу. Існує так звана “виробнича специфіка”, тому до данихбар'єрів можна віднести:

• пріоритет інвестицій на підвищення продуктивності праці або якості продукції перед інвестиціями, спрямованими на підвищення енергоефективності;

• незбалансовані попит та пропозиція на потужність та енергію;

• неефективна структурагенеруючих потужностей (недостатня маневрена потужність);

• незадовільні темпи оновлення обладнання ТЕС, що призводить до збільшення відпускної ціни на енергоринку;

• значні технологічні втрати;

• раптове відключення або, рідше, відключення із попередженням споживачів електричної енергії;

• низьке ККД генеруючого обладнання через його значнезношення;

• великі комерційні втрати;

• відсутня можливість вибору постачальника;

• прихована монополіяпостачальників енергії.

Адміністративні – в основному пов'язані зі спадщиною адміністративно-командної системиуправління:

• фінансові потоки на енергоринку побудовані за адміністративними ознаками, процес прийняттярішень непрозорий;

• ціна на енергію визначається адміністративними рішеннями, передусімполітичними міркуваннями, і тільки потім

• витратами;

  • нормативна база планової економікипереноситься на ринковуекономіку;

  • “Правила користування електричної енергії” залишилися без істотних змін; документи енергопостачальних організацій і практика їх застосування не враховують прав споживача і намагаються їх перенести у сьогоднішній день;

  • групове, технологічне і загальнозаводське нормування переноситься з планової економіки;

  • пріоритет керівників віддається товару з високим рівнем ліквідності на зовнішньому ринку;

  • відключення споживачів (обмеження) часто здійснюються за адміністративними ознаками.

Юридичні:

• відсутність нормативних актів для обов'язкового обліку витрат тепловоїі електричної енергії;

• безкарність за неплатежі за використану енергію;

• збитки споживачів за рахунок відключення і поставку неякісної енергії залишаються без уваги;

• дотримання антимонопольного законодавства при функціонуванні енергоринку здійснюється не повною мірою;

• недопрацьована системавідповідальності ліцензіатів із постачання.

Ринкові:

• ринок енергозберігаючого обладнання і технологій більш схожий на "дикий ринок";

• відсутність достатнього досвіду і культури проведення маркетингових досліджень, бізнес-планування, менеджменту проектів, пов'язаних з енергозбереженням;

• фактичні витрати,пов'язані з нераціональним використанням енергії покриваються суспільством, а не винуватцями;

• додаткові витрати,пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, усуненнямекологічних наслідків при виробництві, передачіабо споживанні енергії,не покриваються забруднювачами;

• надмірне споживання енергії покривається не лише споживачами (через оплату енергії),але і суспільством – за рахунок імпортудодаткових (вкрай необхідних) енергоресурсів;

• відсутність можливості вибору постачальника і/або типуенергоносія, не діє право "доступу третьої сторони";

• існування прихованої монополії постачальників енергії;

• непрозорий процес та процедури прийняття рішень при приватизації енергооб'єктів;

• непослідовність при реалізації правил енергоринку (посилення/послаблення втручаннядержавних структур);

• зміст та форма пільг за використання енергії не відповідає ринковим відносинам.

1. Системна стратегіяподолання бар'єрів на шляху енергоефективності та енергозбереження

Системна стратегія складається із взаємозалежних п'яти

важливих блоків:

• надійність енергопостачання (рис. 4.1);

• політика цін ітарифів (рис. 4.2);

• законодавство і нормативна база (рис. 4.3);

• безпосередньо програми ефективності використання енергії (рис. 4.4);

• захист навколишнього середовища та зменшеннявпливу на змінуклімату (рис. 4.5).

Рисунок 4.1 – Блок – надійність енергопостачання

Рисунок 4.2 – Блок – політикацін і тарифів

Рисунок 4.3 – Блок – законодавство і нормативна база

Рисунок 4.4 – Блок – програми ефективності використання енергії

Рисунок 4.5 – Блок – захист навколишнього середовища та зменшення впливуна зміну клімату