30.Конспект прочитаного, тематичні виписки, план, тези

Тема: "Тематичні виписки"

Тематичні виписки — це невеликі за обсягом фрагменти тексту (речення, окремі абзаци), що містять основну інформацію з певної теми; дають змогу максимально точно й логічно відтворити зміст висловлення. Потреба у виписках виникає тоді, коли питанню, яке вас цікавить, присвячено не весь твір, а лише якусь частину, окремі фрагменти; або коли вивчають кілька текстів з певної проблеми (під час підготовки доповіді, реферату тощо). Основні вимоги до виписок: точність, оформлення слів автора як цитат із зазначенням назви твору, розділу, параграфа, сторінки.

ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД ТЕМАТИЧНИМИ ВИПИСКАМИ1. Уважно прочитайте статтю. Позначте олівцем потрібний матеріал. 2. Виписуйте цитату в такій послідовності: прізвище й ініціали автора, назва твору, місце і рік видання, видавництво, том (розділ) книги, сторінка. 3. Якщо нова цитата на цій самій сторінці, у цьому самому творі, то пишеться: «Там само». 4. Якщо в цитаті щось пропускається, ставляться три крапки (…). 5. Цитата оформляється за правилами пунктуації у прямій мові. 6. Якщо цитата є продовженням вашої думки, вона пишеться з малої літери, але в лапках. 7. Перед цитатою слід подавати заголовок теми, якої вона стосується (наприклад: «Народний одяг»).

ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте уривок із книги Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо». http://shron1.chtyvo.org.ua/Antonenko-Davydovych/Yak_my_hovorymo.pdf

За поданим зразком оформіть виписку. Зразок.

Будівельник, будівник, будівничий.

Будівельник — людина, яка має будівельну спеціальність. Будівник — поняття ширше, ніж будівник, бо охоплює людей різних професій, які беруть участь у будівництві, спорудженні якогось підприємства. Будівник вживається як синонім слова творець і в переносному значенні («будівники нового життя»). Будівничий виступає синонімом обох слів — будівельник і будівник. Воно може означати робітника-будівельника; зодчого, архітектора, керівника будівельних робіт; творця, засновника. Типова помилка полягає в тому, що на означення представників будівельних спеціальностей замість слова будівельник вживають будівник (інженер-будівник), треба інженер-будівельник.

Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо? — К. : Сім кольорів, 2009. — с. 19–20.

ГРОМÀДСЬКИЙ, ГРОМАДЯНСЬКИЙ, ЦИВІЛЬНИЙ Прикметник громàдський, що походить від іменника громада, означає «належний до певного колективу людей»: «Громадських людей кликали цінувати» (Марко Вовчок); «Тут кінчалося місто і далі лежав уже громадський вигін, на якому стояли гамазеї з хлібом» (П. Панч). Прикметник громадÿнський вказує на суспільство або людність цілої країни, на все громадянство, що підлягає законам країни і виконує пов’язані з цим обов’язки. Від цього маємо вислови: громадянські права, громадянська війна, цебто війна різних класів одного суспільства тощо. Властиве українській мові слово цивільний, що є синонімом до прикметника громадянський: «Він не знаходив принципової різниці між своєю роботою в армії й своїми цивільними перспективами» (Л. Смілянський); «Це був кремезний хлопець у цивільному костюмі» (Ю. Смолич); «Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті…» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що прикметник цивільний — протилежний слову військовий тощо. Кажемо: цив³льне будівництво, а не громадянське, хоч може бути громадське будівництво, коли щось будується на громадських засадах; цивільне законодавство, цивільний кодекс — протилежно до карного кодексу, цивільний шлюб, а не громадянський шлюб, — на відміну від церковного шлюбу (Б. Антоненко-Давидович).

2. Прочитайте текст і тематичні виписки, зроблені студентом.

Нація — це найвища форма організації суспільства, яку дотепер виробило людство на шляху поступу. Саме в нації, передусім державній, створюються умови для повного розкриття життєвих сил і можливостей окремої людини. Чи можна уявити собі, наприклад, Данте, Леонардо да Вінчі, Гарібальді, Верді без італійської нації чи італійську націю без них. Нація, як і будь-яка інша спільнота людей, не може ні сформуватись, ні існувати без спілкування її членів, без збереження ними історичної пам’яті, надбань духовності, самоусвідомлення, без ідентифікації — відчуття приналежності до цієї спільноти. Універсальним засобом здійснення всього цього є мова. Вона забезпечує єдність, функціонування і розвиток національного організму в просторовому і часовому вимірах (Я. Радевич-Винницький, В. Іванишин).

Нація — це найвища форма організації суспільства (…) Саме в нації, передусім державній, створюються умови для повного розкриття життєвих сил і можливостей окремої людини (…). Універсальним засобом ідентифікації спільноти людей як нації є мова. Саме вона є запорукою єдності, функціонування і розвитку нації. Радевич-Винницький Я. К, Іванишин В.М. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. — 6-е видання, доповнене. — Львів: Апріорі, 2012. — с. 55.

Підготуйте тематичні виписки до виступу за однією з тем: «Українська мова серед інших слов’янських мов»; «Роль Івана Нечуя-Левицького в розвитку української мови».

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

ЗАстібка, засУха, затЕмна, кайдАни, камфорА, квасолЕвий, крИцевий

Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

Питання для самоконтролю 1. З якою метою використовуються тематичні виписки? 2. Чим вони відрізняються від інших видів запису? 3. Коли робляться тематичні виписки? 4. Як частіше оформлюються виписки?

Тема: "План".

Один з кращих способів організувати свої думки - це скласти план.

План — це короткий перелік питань, досліджуваних у тексті; порядок розміщення частин якого-небудь викладу, його композиція.

Перш ніж почати складати план до твору, необхідно зрозуміти всю послідовність роботи. В першу чергу потрібно обміркувати тему майбутнього тексту, визначитися з його основною ідеєю. Далі необхідно підібрати матеріал: висловлювання, цитати, визначитися з тезами. Складання плану твору можна починати після того, як ви точно будете знати, що хочете сказати в своєму тексті. Далі необхідно обміркувати вступ і висновок. Складання плану основної частини тексту так само важливо, як і робота над спільним планом. Тепер можна перейти безпосередньо до написання твору. В цілому складання плану передбачає виділення окремих пунктів. Необхідно позначити ключові думки вже готового тексту або ж того, що ви плануєте написати.

Як правильно скласти план?

Важливо, щоб весь текст був об'єднаний однією думкою, а виділені фрагменти були логічно пов'язані. В результаті повинен вийти текст, в структурі якого можна виділити вступ, основну частину і висновок. Як правило, в якості пунктів виступають не окремі слова, а цілі фрази і розгорнуті словосполучення. Окремими словами дуже складно передати головну тему або думку, вони занадто конкретні і «вузькі». Однак складні речення так само малопридатні, так як вони представляють собою закінчену думку: все, що хотіли сказати, вже сказали.Складаючи план, необхідно продумати напрям думки, яку ви збираєтеся відобразити в творі. З чого ви почнете? Чим закінчите? Про що будете писати в основній частині? Будь-який текст складається з трьох основних частин: вступу, основної частини і висновку. Підберіть заголовки до кожної з них. Можете доповнити їх своїми нотатками-поясненнями. Так у вас вийде розгорнутий план , за яким буде набагато легше написати текст, не втративши логічного зв'язку між частинами. Можна сформулювати пункти плану у вигляді питань, на які ви відповісте в творі.

А що ж писати в кожній з частин?

- Вступ. Передбаченням основної думки тексту є вступ. Воно як би «рекламує» її, прагнучи зацікавити читача. Вступ готує до сприйняття головної думки, а також задає тон всьому тексту. У цій частині твору можна навести цікаві афоризми або висловити свої емоції.

- Основна частина. Цей розділ повинен розкривати думку, яку ви хочете висловити.

- Висновок. У цій частині необхідно підвести підсумок того, що ви говорили в творі. Пам'ятайте, що текст не повинен обриватися різко. Коротко повторіть основну тезу, зробіть висновок.

Наведемо зразок плану твору-міркування. Наприклад, необхідно написати текст на тему «Що таке дружба?» У цій темі можна поміркувати про те, хто такий друг, або розповісти про вашу власну дружбу і довести, що це саме дружба.

План до розповіді або міркування будується за наступною схемою:

Вступ. У цій частині твору ми готуємо читача до того, про що будемо міркувати в тексті. Можна сказати про те, що дружба - це важлива частина нашого життя, або привести цікавий вислів знаменитого людини і висловити свою згоду або незгоду, в подальшому обгрунтувавши його.

Основна частина. Тут доречно буде навести аргументи, які доводять те, про що ви сказали на початку. Наприклад, обгрунтувати, чому дружба в житті людини відіграє не останню роль. Якщо ви погодилися або не погодилися з висловлюванням про дружбу, потрібно аргументовано пояснити, чому ви того ж думки або чому вважаєте інакше.

Висновок. Підведіть підсумок ваших аргументів, зробіть висновок.

Складання будь-якого плану починається з осмислення теми і відповіді на питання про те, що я хочу сказати в своєму творі. Як це логічно зв'язати?

Спочатку на чернетці накидайте основні тези, які повинні знайти відображення в вашому тексті.Не бійтеся користуватися допоміжними матеріалами. Це зовсім не означає, що можна просто списати все з інтернету. Але подивитися варіанти чужих творів на схожу тему і взяти якісь ідеї на замітку не забороняється.Пам'ятайте, що далеко не весь обсяг матеріалу знайде своє відображення у вашій роботі: виберіть найцікавіше і найважливіше.В першу чергу пам'ятайте, що композиційний лад твору повинен підкорятися його змістом.Продуманість попередньо складеного плану визначає такі важливі речі, як послідовність викладу думок в тексті і логічний зв'язок між його частинами.Відповідність частин твору також важлива: сумарний обсяг вступу і висновку не повинен перевищувати третини обсягу всього тексту.При складанні плану використовуйте короткі і прості речення. Висловлюйте свої думки по суті.

Запам’ятайте! Здебільшого послуговуються номінативним (назив­ним) планом, головний член кожного пункту якого виражений у формі називного відмінка.

План, складений за допомоги питальних речень, називають питаль­ним.

Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Запишіть план тексту. Поясніть відмінність плану від тез і конспекту. Одним із унікальних винаходів, яким більшість з нас користується щодня, є ліфт. Цей підйомний пристрій настільки ввійшов у наш побут, що мало хто замислюється над тим, наскільки велике його значення. Найстародавнішим підйомним пристроєм — прототипом ліфта — є підйомник в одному з будинків давньоримського міста Геркуланум. Під час розкопок в одному з будинків були знайдені елементи підйомника, що добре збереглися. Його використовували для підняття приготованих страв з кухні в розташовану над нею їдальню. У 1800 році вперше як ліфт була застосована парова машина. Це відбулося на одній з вугільних шахт Америки. Власник шахти зробив висновок, що використання парової машини підвищить швидкість підйому вугілля і людей і тим самим збільшить ефективність виробництва. З цієї миті почалася ера комерційної експлуатації ліфтів. Користуватися ними було економічно вигідно. Уже в 1835 році парові вантажні ліфти почали застосовувати на промислових підприємствах Англії. У 1852 американський інженер Еліша Грейвс Отіс зробив ліфт найбезпечнішим видом транспорту. На меблевій фабриці його попросили сконструювати підйомник для доставки дошок на другий поверх. Під час роботи над підйомником Отіс і зробив свій головний винахід. Якщо в усіх попередніх конструкціях ліфтів трос кріпився безпосередньо до кабіни, то Отіс вирішив закріпити його за допомогою пружної сталевої пластини-ресори, а з боків підйомника встановити зубчаті рейки. Під вагою навіть порожньої платформи пружина вигиналася і вільно проходила між рейками. У разі ж обриву канату пружина розгиналася і своїми кінцями застрявала в зубцях рейок, запобігаючи падінню (Д. Романенко). Уявіть, що вам необхідно підготувати статтю з теми «Культура мовлення сучасної молоді» до наукового часопису «Актуальні проблеми мовознавства». Складіть і запишіть складний план статті.

Тема: "Тези".

Тези – це стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення тощо. Вони включають виклад основних думок праці від початку до кінця, а не лише її дослідницькі частини. У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію питання, методику дослідження та його результати.

Окремі тези – це розгорнуті висновки.

Розрізняють види тезування:

- відбір авторських тез із тексту; •

- формулювання основних положень статті чи розділу книжки власними словами.

Взірець тез. Бацевич Ф.С. Комунікативно-риторичні якості мовлення/Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. — К.: Вид. центр «Академія», 2004. — С. 195—198. 1. Комунікативно-риторичні якості мовлення були в центрі уваги ще античних риторів: Діоген казав про п’ять позитивних якостей мовлення: чистоту, чіткість, лаконічність, доречність, красу 2. У сучасних риториках та дослідженнях з культури мовлення виокремлюють такі комунікативно-риторичні якості мовлення (ознаки культури мови): змістовність, доречність, точність, лаконічність і послідовність, правильність і чистоту, багатство, виразність і образність. 3. Усі вони пов’язані з усіма складовими комунікативного акту: учасниками (адресантом і адресатом), їхньою взаємодією, мовним кодом, що і сприяє ефективному спілкуванню.

Взірець тез. Бойко П. Т. Українська мова — найбільша національна святиня українського народу Спливло перше десятиліття XXI століття, а мовне питання хвилює, турбує, непокоїть нас, тому що воно є невичерпним (та й ситуація нині є складною), бо й до сьогодні земля, планета, людство не дали такого художника, такого артиста, такого митця, який спромігся би змалювати мову. Отже, ми, як люди усномовної професії, покликані серцем, обов’язком не лише пропагувати усе прекрасне, що є в науці,культурі, а й стояти на сторожі слова і, «як парость виноградної лози, плекати мову». Ми маємо пропагувати правильне ставлення до мови, позаяк у нашому вжитку ми здебільшого зустрічаємося з двома мовами. До речі, наші студенти нині вивчають іноземні мови, і це прекрасно — це знамення часу, це підтвердження того, що нині студенти прагнуть до всього кращого і пам’ятають ту істину, що скільки ти знаєш мов, стільки раз ти людина. Я повинна сказати, що таких диваків, які не знали б російської мови, які віднікувалися б від неї чи зневажали, я не зустрічала. Але, на превеликий жаль, таких диваків, які зневажливо ставляться до української мови, зустріти можна. Від чого це? Де вони беруться? Від чого це у нас, крім цих двох мов, які я назвала, є ще третя мова — скалічена, суржикована, абракадабрена. Не українська вона і не російська... Бо там половина або третина українських слів і половина або третина російських. Оце те, з чим уже зовсім ніколи, ніяк і ніде не можна миритися, бо ні про яку культуру мовлення, ні про яке мистецтво ораторське, ні про яку лекторську майстерність говорити не можна, коли не будемо долати ось цих покручів, мовних динозаврів. Бачте, справа тут серйозна! Через те ми повинні мати не менш серйозну методологічну платформу, з якої будемо виходити в усіх наших подальших міркуваннях, в усіх наших викладах, А така платформа уже обґрунтовано висловлена: «Знати українську мову треба як отченаш», а це, як на мене, означає, що українське слово сприймаємо як одухотворену сутність. Розвиваючи думку, мушу продовжити, шановні добродії, що: 1) українська мова — найбільша національна святиня українського народу; вона вимагає до себе священного ставлення; 2) так, як будь-яка мова для будь-якого народу, українська мова — це атрибут суверенності, державності, подібно до того, як атрибутом є прапор, герб, славень держави; 3) українська мова — це та мова, якою існує література, залишена такими велетнями людського духу, як гігант Шевченко Тарас, як титан Франко Іван, як велет — незрівнянний ні з ким, ніде і ніколи — Українка Леся. На землі немає поганих народів, отже, немає поганих мов, проблема лише в тому, як ми нею володіємо, чи шануємо слово.

ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Доведіть, що текст належить до наукового стилю мовлення.

У практиці роботи з книгою встановлені такі способи фіксації почутого і прочитаного: план, тези, виписки, конспект. Відомо, що запис зберігає частину прочитаного. Він дисциплінує, змушує краще заглибитися в зміст, привчає виділяти основне, сприяє міцнішому засвоєнню, повторенню і закріпленню матеріалу. План є попередньою формою запису прочитаного. Він передує тезам та конспекту – складнішим та змістовнішим формам нотування. Змістовні тези неможливі без попередньо складеного чіткого плану, хоча зміст і обсяг плану та тез можуть відрізнятися. Вдало сформульовані тези включають у себе всі основні питання, які має відбивати план. Ці питання у тезах доповнюють положеннями, що розкривають окремі аспекти мікротем. Отже, тези – це стисло сформульовані основні положення прочитаного тексту, що вбирають суть висловленого. Якщо план допомагає представити структуру тексту та назвати його основні теми, то тези розкривають суть усієї текстової інформації. Розрізняють два види складання тез: відбір авторських тез із тексту; формулювання основних положень статті чи розділу книжки власними словами. Складання тез – важливий засіб підвищення рівня самостійної роботи, розвитку логічного мислення та мовленнєвої культури (З підруч.).

2. Прочитайте речення й виконайте завдання. Згадайте, як минулого тижня сусіди поїхали на вокзал купувати квитки, витративши на це дві години, а ми придбали їх через Інтернет за якихось кілька хвилин. За допомогою інтернет-пристроїв ми заощаджуємо багато часу. Погодьтеся: гаджети полегшують життя сучасної людини. А. Розташуйте речення в логічній послідовності. Б. Яке з них є тезою, яке — аргументом, а яке — прикладом?

3. Прочитайте текст. Сформулюйте тезу, наведіть два аргументи, один із них проілюструйте прикладом із художньої літератури, а інший — із власного життя; сформулюйте висновок (обсяг — півтори-дві сторінки).

Вибір майбутньої професії має велике значення, адже від нього значною мірою залежить усе подальше життя людини. Одні вибирають фах за престижем, інші — за покликанням, а хтось погоджується реалізувати мрію батьків, хоча душа до неї не лежить. За яким із цих принципів треба вибирати справу свого майбутнього життя?

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

КрОїти, зубОжіння, здичАвілий, лазнЕвий, лЕщата, надбАння, нАчинка.

Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

Питання для самоконтролю

1. Тези - це....

2. Назвіть види тез.

3. Які тези вторинні, а які оригінальні?