28.11.22. Урок 25-26. Стереотипи та упередження. Дискримінація і конфлікти

Слово «стереотип» прийшло з грецької мови: стерео — об’ємний і типос —відбиток. Його вживали в поліграфічній справі, а в суспільних науках спершу використовували як метафору, маючи на увазі шаблонне сприймання навколишньої дійсності, а потім перетворили на науковий термін.

Стереотипи — це спрощені, схематизовані, часто спотворені або навіть помилкові уявлення про якісь соціальні об’єкти (людину чи групи людей).

З одного боку, стереотипи відіграють важливу соціальну роль, бо економлять зусилля людей, даючи їм певне уявлення про складні соціальні явища й об’єкти. З другого боку — ці уявлення шаблонні, дуже спрощені. А тому часто бувають помилковими. (Наприклад: усі одесити — дотепники, все вироблене в Китаї — низької якості, Лондон — місто туманів і т. ін.). Для того, щоб стереотип активізувався, достатньо іноді простої згадки. У кожного з нас є стереотипи чоловіка, жінки, дитини, старої людини тощо.

Щоб подолати той чи той стереотип, потрібно:

• усвідомити його наявність;

• пошукати об’єктиву інформацію про людей чи явища, щодо яких є певні стереотипи;

• не сприймати усю спільноту, групу через окремих її представників;

• позбутися переконання, що ваша власна думка є найправильнішою;

• зосереджувати увагу на позитивних характеристиках.

Перегляньте презентації до теми: Стереотип презентація.ppt

Дискримінація.ppt

Законспектуйте даний матеріал.

Дайте відповіді на питання (у зошиті):

• Що таке стереотип? Наведіть приклади позитивних, нейтральних і негативних стереотипів.

• Які стереотипи існують серед людей, що вас оточують?

• А які стереотипи існують про українців?

Зошит з виконаними завданнями  надішліть на перевірку.

Дискримінація (англ. discrimination — розрізнення, виділення, неоднакове ставлення) — це обумовлені упередженнями (негативними стереотипами), несправедливі дії щодо членів певних соціальних груп.

Якщо, наприклад, людина відмовляється потиснути руку представникові іншої раси, то це расова дискримінація. Якщо під час призначення на керівну посаду перевагу віддають лише жінкам або лише чоловікам, то це ґендерна дискримінація. Якщо людину відмовляються брати на роботу тільки через те, що вона «занадто молода» або «занадто стара», то це вікова дискримінація. Однак дискримінація може виражатися і в жорстокіших формах, коли відбуваються вже т. зв. «злочини ненависті».

Найпоширенішими формами дискримінації є такі:

- Расизм. Це дискримінаційні дії, які ображають людей лише на тій підставі, що вони є членами певної расової групи.

- Етнічна дискримінація. Це явище подібне до расизму. Виражається в дискримінації людей через їхню національну належність.

- Ейджизм (англ. аge — вік). Вікова дискримінація ґрунтується на переконанні, що певні вікові категорії є гірші за інші. Від неї потерпають переважно старші люди, яким, наприклад, важче влаштуватися на роботу. Іноді вікова дискримінація є непомітною, але наявною в суспільстві.

- Сексизм (англ. sexism, від лат. sexus — стать). Це упереджене ставлення та дискримінація групи людей через їхню стать або ґендерну ідентичність.

Виявляється в тому, що влада, більшість прав і можливостей зосереджуються в представників однієї статі порівняно з іншою.

Перегляньте відеоматеріал до уроку.

• https://www.youtube.com/watch?v=VScgQEAyyX0

• https://www.youtube.com/watch?v=9nzvqEmVhG4

• https://www.youtube.com/watch?v=9bRN1vwjLK0

• https://www.youtube.com/watch?v=dKvk-swYhZU

• https://www.youtube.com/watch?v=2MV-xdvS98k

• https://www.youtube.com/watch?v=HL5ioIGAcTI

• https://www.youtube.com/watch?v=rpSDy9Je16k

Конфлікт (лат. conflictus — зіткнення, сутичка) — це зіткнення протилежних цілей, позицій та поглядів суб’єктів соціальної взаємодії.

Функції конфлікту

- негативна функція. Скажімо, страйки можуть зупинити роботу підприємств і організацій; подружні конфлікти можуть спричинити розпад сімей; національні та релігійні конфлікти порушують взаємини між народами; конфлікти між державами можуть спричинити війну, призвести до втрат, руйнувань, знищення довкілля.

- стабілізаційна роль: він робить чіткішими певні базові цінності суспільства, дозволяє різним суспільним групам краще пізнавати одне одного, і такий спосіб сприяє їх зближенню; конфлікт із зовнішнім ворогом допомагає підтримувати згуртованість суспільства загалом. Цінність конфліктів у тому, що вони запобігають «окостенінню» соціальної системи, відкривають шлях до інновацій.

Види конфліктів

Конфлікти типологізують за різними ознаками.

 За зонами суперечностей

- Особистісний конфлікт. Він відбувається всередині особистості, на рівні індивідуальної свідомості. Такий психологічний конфлікт може виявитися каталізатором для виникнення групової напруги, якщо індивід шукатиме причину свого внутрішнього конфлікту серед членів групи.

- Міжособистісний конфлікт. Виникає між двома або більше особами.

- Груповий конфлікт. Це найпоширеніший вид конфлікту, тому що індивіди, намагаючись вплинути на інших, зазвичай стараються привернути до себе прихильників, сформувати групу, яка допомагатиме в конфлікті.

- Конфлікт належності. Відбувається через подвійну належність і індивідів, наприклад, коли вони створюють групу всередині іншої, більшої групи або коли індивід входить одночасно у дві конкурентні групи, які переслідують одну мету.

- Конфлікт із зовнішнім середовищем. Індивіди, що утворюють групу, відчувають тиск ззовні (передусім у вигляді культурних, адміністративних і економічних норм та приписів). Часто вони вступають у конфлікт з інститутами, що підтримують ці норми та розпорядження.

Стадії конфлікту

1. Виникнення конфлікту. Характеризується нагромадженням суперечностей у системі міжособистісних і групових інтересів та їх усвідомленням сторонами конфлікту. Цей етап називають латентною (лат. latentis – прихований, невидимий) стадією конфлікту.

2. Розвиток конфлікту. Це основна стадія конфлікту, яка передбачає наявність установки на боротьбу, психологічну готовність до неї. Починається з інциденту або приводу. Відбуваються дії, спрямовані на блокування досягнення цілей протилежної сторони і реалізацію власних прагнень. Результат протиборства залежить передусім від співвідношення сил учасників конфлікту.

3. Закінчення конфлікту. Досягається в результаті вирішення або врегулювання. Вирішення конфлікту — це усунення причин, що породили його, вичерпання предмета протиборства. Може статися і спонтанно, без свідомих зусиль суб’єктів (наприклад, через втрату актуальності предмета суперечки, втому суперників, виснаження ресурсів та інших причин). Урегулювання конфлікту — це такий його результат, коли суперники досягають угоди стосовно предмета протиборства, але не вирішують суперечностей, які викликали конфлікт. Збереження предмета суперечки через деякий час може знову призвести до відновлення конфлікту.

Пройдіть тестування на тему "Стереотипи й упередження. Дискримінація" 

Прочитайте параграф 16-17.

https://classroom.google.com/c/NTI3MTE0MTEyODEw/m/NTQ2NjU5MDEyNDMw/details