1. Вимоги рослин до умов живлення в різні періоди росту. 2. Тиждень безпеки життєдіяльності учнів на зимовий канікулярний період.

Мета: Ознайомити учнів з вимогами рослин до умов живлення в різні періоди росту; вміти візуально визначати нестачу того чи іншого елементу для рослини; виховувати дбайливе відношення до рослин, природи, любити та оберігати.

Елементи живлення рослин відносяться до факторів зовнішнього середовища і в той же час відмінні від ряду інших факторів ( температури, кислотності) так як в процесі поглинання перетворюються із зовнішнього чинника середовища у внутрішній фактор рослинного організму. Завдяки процесу живлення ( повітряного та кореневого) рослина створює свої структурні елементи і при добре збалансованому живленні швидко нарощує масу.
В основі життя рослинного організму лежить різноманіття реакцій обміну як із зовнішнім середовищем, так і в середині клітини і між клітинами або різними органами. При цьому збалансоване надходження окремих хімічних елементів забезпечує послідовність всіх біологічних реакцій і фізіологічних функцій організму.
Інтенсивність засвоєння елементів мінерального живлення залежить не тільки від біологічних особливостей даної рослини і умов зовнішнього середовища, але і від кількості енергії і органічних речовин утворених ними в процесі фотосинтезу. Надходження мінеральних речовин в рослину лімітують багато факторів. Рослина через листя отримує 95% і більше вуглекислого газу і може засвоювати шляхом позакореневого живлення з водних розчинів також зольні елементи, сірку й азот. Основна кількість азоту, води та зольних елементів надходить у рослину з грунту через кореневу систему. Залежно від біологічних особливостей та умов вирощування рослини розвивають кореневу систему різної потужності. На бідних грунтах і в посушливих районах вони створюють відносно велику масу коренів. Застосування добрив, як правило, трохи зменшує співвідношення маси коренів і надземної маси рослини, але підвищує величину цього показника і глибину поширення кореневої системи. Таким чином, добриво не тільки збільшує надземну масу, але і позитивно діє на розвиток кореневої системи.
Через кореневу систему в рослини разом з водою засмоктуються поживні речовини, а вода постійно випаровується.
Рослини в різні періоди росту висувають неоднакові вимоги до умов зовнішнього середовища, в тому числі і до умов живлення. Поглинання рослинами азоту, фосфору, калію та інших поживних елементів протягом вегетації відбувається нерівномірно. Жоден елемент не може бути замінений іншим. Недолік будь – якого макро або мікроелемента призводить до порушення обміну речовин і фізіологічних процесів у рослин, погіршення їх росту і розвитку, зниження врожаю і його якості. При гострому дефіциті елементів живлення у рослин з’являються характерні ознаки голодування.
За час вегетації в рослин виділяють два періоди живлення: критичний, коли в рослини надходить невелика кількість елементів живлення, але їх нестача погіршує ріст і розвиток рослин; та максимального засвоєння, коли рослини поглинають найбільшу їх кількість.
У багатьох рослин критичним є період появи сходів, насамперед щодо фосфору. У цей період у рослин інтенсивно відбуваються синтетичні процеси, але коренева система розвинена ще слабко. Тому потрібне посилене живлення рослин фосфором. Для цього фосфорні добрива невеликими дозами вносять в рядки під час сівби. Під деякі культури під час сівби вносять усі основні елементи живлення азот, фосфор, калій, наприклад, під зернові, буряк, картоплю.

У зернових злаків закладання репродуктивних органів розпочинається вже в період 3 – 4 листків. Нестача азоту в цей час призводить до зменшення кількості колосків та зниження врожаю. Тривалість періоду живлення, впродовж якого рослини засвоюють елементи живлення з навколишнього середовища, не завжди збігається з вегетаційним періодом. У перший період життя вони використовують елементи живлення з проростаючого насіння або з бульби коренеплодів. Наприкінці вегетації багато рослин перестають засвоювати елементи живлення ззовні, але продовжують повторно використовувати ті, які були засвоєні раніше.

За тривалістю живлення сільськогосподарські культури істотно різняться між собою. Наприклад, буряк, картопля, кукурудза, горох, люпин та інші культури засвоюють елементи живлення впродовж усього періоду вегетації, тоді як у ячменю період живлення відбувається протягом 50 – 60 днів, хоча вегетаційний період триває 80 – 90 днів.
Інтенсивність засвоєння елементів живлення рослинами в різні періоди вегетації неоднакова. Кожна рослина має свої періоди інтенсивного їх засвоєння. Всі зернові культури (за винятком кукурудзи), а також льон, рання картопля, деякі овочеві культури мають короткий період засвоєння основної кількості елементів живлення. Наприклад, капуста найбільшу кількість елементів живлення засвоює під час формування головки.. Льон найчутливіший до рівня азотного живлення від фази ялинки до бутонізації, а злакові культури у період формування листкового апарату і в період диференціації репродуктивних органів, тобто від фази виходу в трубку до початку колосіння. Буряк цукровий потребує посиленого калійного живлення у період цукронакопичення. Огірок вибагливий до живлення азотом в період формування листкового апарату, а до живлення фосфором – перед цвітінням. У період плодоношення він потребує посиленого забезпечення азотом і калієм.
Потреба більшості рослин в азоті до початку плодоношення зменшується, а калію і фосфору зростає. Загалом у період плодоношення засвоєння елементів знижується і наприкінці вегетації життєдіяльність рослин відбувається шляхом повторного використання раніше накопичених елементів живлення.
Особливості засвоєння елементів живлення в різні фази вегетації потрібно враховувати під час складання системи удобрення сільськогосподарських культур, яка включає три прийоми застосування добрив у різні строки: основне, рядкове і підживлення. Основне внесення добрив до сівби має забезпечувати живлення рослин упродовж усього періоду вегетації, тому зазвичай вносять повну норму органічних і більшу частину мінеральних добрив. Внесення добрив у рядки має за мету «підтримати» рослини у перші 10 – 20 діб після появи сходів. Для цього використовують легкорозчинні форми фосфорних або комплексних добрив.

2. Тиждень безпеки учнів на зимовий канікулярний період.
Незабаром зимові канікули – пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими і корисними, необхідно пам’ятати про безпечну поведінку. Давайте разом пригадаємо деякі з них і будемо їх дотримуватись, щоб у нас все було добре і канікули пройшли хорошо.
1). Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року.
* Ялинка має стояти на стійкій основі.
* При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її
вимкнути.
* Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками, ватою.
* Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети.
* Категорично забороняється направляти хлопавки на ялинку. Запалювати у напрямку людей і вгору

2). Правила протипожежної безпеки.
* Не грайтеся із сірниками та запальничками.
* Не запалюйте свічки та бенгальські вогні без нагляду.
* Не залишайте іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
* Не вмикайте багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.
* Обов’язково вимикайте електроприлади, коли виходите із дому. Не тягніть за дріт руками,
обережно вийміть штепсель із розетки.
* Не паліть багать у сараях, підвалах, на горищах.

3). Правила поведінки при користуванні електричними приладами.
* Не залишайте без догляду ввімкнені прилади;
* вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
* торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу;
* вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
* стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути.

4) Правила безпечного користування газовими приладами
* забороняється користуватися газовими приладами при відсутності тяги;
* відкривати кран газопроводу, не перевіривши чи закриті всі крани газової плити;
* стукати по кранах, пальниках твердими предметами;
* почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 104
Якщо ви виявили запах газу в приміщенні то дотримуйтесь наступних правил:
* не вмикайте електрику;
* не запалюйте сірники, не паліть;
* перекрийте крани газопроводу;
* провітріть приміщення;
* викличте аварійну бригаду за номером 104.

5). Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою
* Не можна з’їжджати із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.
* Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
* Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини, розриви льоду.
* Обходьте місця вкриті товстим шаром снігу, під снігом лід завжди тонший.
* Переходьте річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15 – 20 см.
* Катайтеся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.
* Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини, негайно повертайтеся на берег. Не біжіть,
відходьте повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно бурульки
* Нестійкі погодні умови – відлига вдень і заморозки вночі – сприяють активному утворенню
бурульок на покрівлях споруд та великих дерев.
* Будьте особливо уважними проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевніться у
відсутності загрози падіння льодових наростів.
* Якщо це можливо тримайтеся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш
безпечних маршрут руху.
* У жодному разі не заходьте за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.
6). Правила поведінки під час ожеледиці.
* Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте у колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути
вільні.
* У разі порушення рівноваги швидко присядьте – це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
* Падайте з мінімальною шкодою для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту
падіння.
* Ідучи тротуаром, не проходьте близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є
ризик підковзнутися і впасти під колеса автомобіля, що проїжджає.

7). Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях
* У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено: наближатися до предмета,
пересувати його або брати до рук, розряджати, кидати, вдаряти по ньому, приносити предмет
додому, розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет.
* Під час повітряної тривоги відключіть електроприлади, закрийте воду і газ, візьміть документи,
гроші, продукти, предмети першої необхідності, аптечку і пройдіть до найближчого укриття.
Без крайньої необхідності не залишайте безпечного місця перебування.