Кожний начерк — це явище, це випадок, який не повторюється. Неможливо переоцінити роль начерку в навчанні, в становленні художника. Начеркам з натури і по пам'яті слід присвячувати чималу частину навчальної практики.

Начерк як творче втілення думки вимагає уміння володіти гнучким, жвавим малюнком, який здатний передати дії живої людини, характерні риси людського обличчя, його виразну міміку, жест. Життя повне несподіваних ритмів, просторових ситуацій, своєрідного розміщення груп, які ніяк не придумати, знаходячись в майстерні. Уміння схоплювати живі риси оточуючого на льоту — якість, дуже значна для художника.

Особливо велике значення начерку як виду рисунку, у можливості для відображення явищ, що швидко змінюються. Нерідко можна спостерігати, як студент, добре володіючи рисунком з позуючої моделі, стикається з великими труднощами а деколи просто безпорадний, при зображенні всього того, що пов'язане з виразом руху. Коли перед студентом, звиклим рисувати постановку тривало (15—20 годин, а то і більш), поставлена модель на 10—15 хвилин, то нерідко подібне завдання розуміється їм як необхідність зробити, не мудруючи лукаво, просто прискорений рисунок. При цьому часто мимовільно ігнорується композиція, а всі зусилля прямують на те, щоб встигнути довести до завершеності яку-небудь частину.

Насамперед, у короткий час, хоча б приблизно, необхідно вирішити всі задачі рисунку. Тому, яким би не був прискореним рисунок, корисно відразу налаштувати себе на акцентування однієї якої-небудь домінуючої задачі, що зацікавила, будь то рух, характер, конфігурація мас, цікавий силует, несподіване освітлення і тому подібне. Як і у всякій роботі, так і в начерку головне — початок. Якщо, скажімо, роблячи начерк, ви встигли намітити зігнуту спину, але людина змінила положення, то на підставі початого можна уявити собі і намалювати весь торс. Або, скажімо, встигли накидати одну ногу, висунуту вперед, а фігура віддалилася. Іншу ногу неважко домальовувати по характеру першої.

Учні повинні в процесі навчання постійно фіксувати свої спостереження в начерках і швидких рисунках, для чого мати при собі альбом, блокнот, записник, щоб це стало потребою.

Начерк — основа і початок тривалого рисунку. З нею починається безпосереднє втілення задуму. Свіжість першого враження позитивно позначиться в роботі над тривалим рисунком.

Багато коли рухи в праці, спорті, під час ходьби повторюються. Спостерігаючи такі рухи які мають повторний характер доцільно вести декілька начерків одночасно, що дає можливість прослідити їх ритміку. У пошуках найтиповішої пози найцікавіші і виразні рухи, швидше за все можна відшукати в положеннях, що розкривають кульмінаційні моменти. Тут, як і в інших випадках, особливо важливо відобразити і пам'яті побачене і по свіжому, гарячому сліду спробувати зафіксувати, що уразило, закріпити своє враження.

Для придбання досвіду в зображенні рухів доцільно поставити перед собою задачу навчитися передавати найрізноманітніші трудові процеси, ритміку, повторення, спортивні рухи (ходьба, гімнастика, штанга і т. д.). Цікаво прослідити послідовність окремих фаз руху. Корисно робити начерки гостро динамічних, швидкоплинних рухів. Цікаві і складні начерки дітей в різних рухах.

У зв'язку з цим можна висказати одне практично важливе зауваження: для правдивого зображення руху необхідно собі представити його зміст, знати, що виражає рух. Скажімо, зображаючи людей праці, украй бажано знати, в чому єство професії, трудового процесу, що дає можливість відібрати самі відповідні, типові для даної професії рухи. Це в такій же мірі відноситься до спортивних рухів, зображаючи які, звичайно, треба знати конкретний вид спорту і добре відчувати рух. Прикладом, який вказує на залежність руху від змісту може бути і наступне: різниця в змісті рисунків, що зображають несучого тарілку супу або призовий кубок, диктує і їх різну пластику.

З другого боку не слід звужувати значення начерку і зводити його тільки до швидкої зарисовки першого враження, прагненню ловити тільки гострі, незвичайні моменти. Величезні можливості начерку визначаються нескінченною різноманітністю оточуючого життя. І не тільки незвичність вражень або особливі події здатні робити вплив на творчий тонус художника. Багатогранні знання людини мають дві сторони. Численна інформація дає багатий вибір для розділення і загострення задач. З другого боку, різноманіття утрудняє вибір і знаходження найзначнішої (основної) задачі. У художника, який аналізує, зіставляє, порівнює, завжди є можливість знайти цю основну задачу, виразити її суть, саме виразити, а не відобразити. При цьому важливо не факт фіксувати, хоча можуть мати місце начерки цільового, робочого характеру, підготовчі, де грає роль достовірність зображення. Головне — це вихід на образ, де не факт, а явище, відношення до явища грають вирішальну роль. Начерк—це розвиток фантазії, смаку, самостійності погляду.

Види, форми начерку, як і його задачі, не тільки багатообразні. Вони також диктуються темпераментом художника, його особистими спонуканнями. Будь-який вид художньої роботи починається з начерку, будь то ескіз, тривала робота або інша форма рисунку.

У начерках більше свободи самовираження, більше розкутості і легкості у володінні графічними техніками. Тут не потрібні допоміжні лінії і засоби контролю. Треба правильно визначити задачі швидкого малювання, його цілі та призначення. Часто з поняттям «начерк» змішують перший етап роботи над малюнком, його так би мовити намітку. Це не так. Начерк – цілковито самостійний вид малювання. Його задача – за певний, здебільшого дуже короткий час дати повне уявлення про об’єкт зображення, будь то людина, чи тварина, архітектурний мотив, пейзаж тощо. Начерк - це швидка зарисовка з натури, він привчає швидко мислити, знаходити найпереконливіші і лаконічні засоби графічної мови, розвиває спостережливість. Начерк змушує студентів зосереджувати всю увагу тільки на самому суттєвому, гостро-характерному, виявляти головне, відкидаючи другорядне, дрібне, випадкове, йти шляхом строгого відбору.

Педагогічна практика відзначає, що найбільша продуктивність занять досягається саме при швидкому малюванні, починаючи з короткочасних завдань м’яким матеріалом, коли студенти демонструють і знання натури, і уміння працювати різними матеріалами і техніками. Саме у коротких начерках основна увага приділяється передачі головного, характерного, образній виразності, пластиці, умінню вхопити момент руху, певної дії. Задача художника полягає в тому, щоб уловити індивідуальні особливості людини, її характерні риси, емоційний стан, особливості пластики. Уміння передавати в малюнку життя, рух, експресію людини є для художника вкрай необхідним.Постійні заняття швидкими начерками особливо цінні, оскільки вони розвивають здатність гостро і живо спостерігати натуру, швидко запам’ятовувати виділяти головне і суттєве в її характері, русі, а також швидко по пам’яті зображати це головне на папері, іноді ґрунтуючись тільки на отриманому уявленні про побачене.

Особливість начерку також полягає в необхідності зосередити всю увагу, сконцентрувати волю і вміння на швидкому вирішенні задач, і в цьому полягає велика роль швидкого малювання. Начерки – це особливий засіб активного пізнання оточуючого нас життя. В основі якого лежить уважне спостереження, відбір найхарактернішого. Начерки і замальовки бувають лінійні і тональні.

Лінійні виконуються лінією, яка утворює абрис предмету. Виконується олівцем, фломастером, кульковою ручкою, пером тощо.

Тональні утворюють тональну пляму, яка зображає контрастні силуети, передає велику форму і об’єм предмету, захоплює оточення. Для тональних замальовок використовують найчастіше м’який матеріал (сангіну, вугіль, туш, акварель, розмивку пензлем, розтушовку). Техніка роботи м’яким матеріалом вимагає іншого підходу, ніж робота олівцем. Для більшої виразності працюють не тільки кінчиком палички вугілля чи сангіни, а всією площиною, що значно збагачує зображальні можливості матеріалу.

Сфера застосування начерків і замальовок велика.

В умовах майстерні – це виконання композиційних замальовок постановки перед початком роботи в форматі завдання. . замальовки виконуються з різних сторін, що дає найповнішу уяву про об’єкт зображення – чи то натюрморт з предметів побуту, чи натура. Застосування зображальних засобів не обмежене – і лінійні, і тональні.

Особливу роль начерк і замальовки відіграють під час навчально-творчої практики на пленері. Самі умови відкритого повітря вимагають швидкої реакції на змінюваність натури під впливом природних факторів, у першу чергу нестабільного освітлення, руху під впливом вітру, переміщення рухомих об’єктів (людей, тварин, колихання водної поверхні, рух хмар, тремтіння листя тощо).

Рефлексія від 4 учнів

Сподобався:

4 0

Зрозумілий:

4 0

Потрібні роз'яснення:

4 0