Широко розкинув густе гілля величезний дуб. Його
верхів'я високо в небі розчісує хмарам коси.
Скільки йому літ? Ніхто не знає.
Повз нього проносились урагани битв. Він був свід-
ком багатьох подій. До нього з сільськими хлопчиками
прибігав малий Франко. І дорослим поет любив посидіти
під крислатим дубом у холодку. Шум його гілля навівав
мрії, будив спогади тяжкого дитинства.
З того часу багато змін сталося в житті. А дуб гордо
стоїть на узліссі. Він ніби оповідає про давні часи і радіє
кожному новому щасливому дню.
